«…Якщо ми це зробимо, значить, життя своє прожили не дарма»
Ми всі заручники тих рішень, які приймаємо… 20 років тому, влітку далекого 1997 року через рейдерське захоплення газети «Всеукраїнські відомості» журналістський колектив на чолі з головним редактором Олександром Швецем назавжди пішов із редакції. Пішов, щоби продовжувати спілкуватися зі своїми читачами зі сторінок нової газети — «ФАКТИ». Її перший номер побачив світ через місяць після звільнення колективу з попереднього видання. А регулярно, п'ять разів на тиждень, «ФАКТИ» почали виходити з 10 вересня 1997 року.
20 років пролетіли як один день. Можливо, у нашому редакційному колективі працюють наївні люди. Але нам чомусь здається: головне, що залишається від нас, — це людська інтонація наших публікацій, яка стала звичною і впізнаваною. Те, що ми змогли зробити — не обов'язково дією, але точно словом — для інших. Виконували і продовжуватимемо виконувати свою роботу по совісті. Оскільки, незважаючи на деяку наївність, упевнені, що совість не може бути колективною. Це випробування індивідуальне, особисте. Випробування себе: чи вистачить сил не втратити гідність? Протягом десятиліть ми навчалися цьому разом із читачами та героями публікацій «ФАКТІВ», які, наперекір труднощам і випробуванням долі, зберігають у собі людяність і дарують її світові, часом жорстокому та несправедливому, але завжди неповторному…
Серпень 1997 року. Столична Лук'янівка. У порожньому залі цеху колись найбільшого підприємства радянської авіаційної промисловості «Електронприлад» стоїть самотній мішок із цементом.
На цьому місці вже 20 років знаходиться кабінет головного редактора «ФАКТІВ», де щодня проходять редакційні планерки.
Згадуючи про те, як народжувалися «ФАКТИ», Олександр Швець в одному з інтерв'ю розповідав: «Сів і почав писати: ось факти, ось коментарі… Рука наче сама водила. Розумієте? Ось вона, концепція нової газети. Потрібно було все відкинути, спростити і дивитися очима того, хто отримуватиме інформацію, хто цю газету братиме в руки. Тому „ФАКТИ“ — як інформаційний спалах. Адже спалах завжди звертає на себе увагу … Якщо він по-справжньому яскравий і по-справжньому цікавий або потрібний, корисний, то він вимагає коментарів. І ось ця концепція мені на той момент, після звільнення із „Всеукраїнських відомостей“, ніби звідкись надиктувалася. Все було зрозуміло… Було що сказати колегам на ранковій зустрічі…»
Між зустріччю та переїздом у цей порожній цех, де створювався номер «ФАКТІВ», що вийшов 10 вересня 1997 року, пройшов лише місяць.
2003 рік. «ФАКТАМ» виповнилося п'ять років. Того року редакція нашої газети спільно зі співробітниками «Нового каналу» стала ініціатором акції «Гордість країни», до якої згодом приєдналися журналісти «СТБ» та фонд Віктора Пінчука. Упродовж десяти років «ФАКТИ» розповідали про людей, чиї самовіддані вчинки викликали сльози на очах читачів. Розповідали, щоб у тих, хто здатний серцем відгукнутися на чуже лихо, виникало бажання діяти, допомагати тому, хто цього потребував, допомагати людям, чиє ставлення до життя гідне наслідування. Героєм наших публікацій, а потім і лауреатом акції «Гордість країни» був, наприклад, хірург, який, поспішаючи на операцію, впав у відкритий люк і зламав ногу, але, незважаючи на травму, зумів успішно прооперувати пацієнта… Ми писали про кримчанку Марину Ходію, родичу. Незважаючи на жорстоку помилку природи, вона живе повноцінним життям, закінчила звичайну школу, навчилася все робити ногами. Коли у Марини народився молодший брат, вона допомагала мамі доглядати за ним… Киянка Олена Чінка, героїня публікацій «ФАКТІВ», один з перших лауреатів премії «Гордість країни», не маючи ніг, стала відомою танцівницею. А рік тому Олена здобула одразу три золоті медалі на міжнародному турнірі в Німеччині. У далекому 2003-му президент Леонід Кучма, звертаючись до перших лауреатів акції «Гордість країни», сказав: «Я пишаюся, що ваш співвітчизник». У 2013 році відбулася ювілейна, 10-та церемонія нагородження лауреатів акції, що стала національною. Потім почалася українсько-російська війна, на якій героями та гордістю України стали тисячі наших співвітчизників.
*Під час першої церемонії нагородження лауреатів акції «Гордість країни»: член громадської ради Святослав Вакарчук та Олена Чинка, яка, втративши обидві ноги, стала танцівницею
2005 рік. «ФАКТИ» розповіли про шестирічну киянку Валю, якій чеські лікарі знищили пухлину в головному мозку за допомогою гамма-хвиль. Операції, що виконуються за допомогою гамма-ножа, незвичайні тим, що пухлини головного мозку видаляються без жодного розрізу, без жорстокої трепанації черепа, що може спричинити додаткові ускладнення. Розповіли також про те, що свого часу в Чехії кошти на купівлю гамма-ножа збирали мешканці всієї країни. Після цієї публікації до редакції телефонували люди, яким в Україні медицина допомогти не може. А необхідне лікування за кордоном вартує десятки тисяч євро. «Чехам удалося зібрати таку суму. Невже ми не зможемо разом купити для нашої країни цей апарат? — казали читачі „ФАКТІВ“. — Якщо ми поважаємо себе, то маємо всім світом зібратися, зробити свій посильний внесок. Адже від нас залежить життя сотень українців!» «ФАКТИ» почули читачів та ініціювали благодійну акцію «Гамма-ніж для України» щодо збору коштів для придбання унікального медичного обладнання. Наші читачі перерахували на його покупку близько мільйона доларів, до доброї справи приєдналися також колеги з інших видань, представники Кабінету Міністрів, Верховної Ради, бізнесмени. У ході збирання грошей на гамма-ніж на редакційних планерках ми часто говорили: от якщо ми це зробимо, значить, життя своє прожили недаремно. Через п'ять років, влітку 2010 року, у столичному Інституті нейрохірургії відкрився радіонейрохірургічний центр, оснащений сучасним апаратом, який досі рятує життя дорослих і маленьких громадян України.
*2010 рік. Керівник радіологічної клініки Інституту нейрохірургії, а нині президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк демонструє куплене на гроші народу обладнання, яке й дотепер рятує життя хворим, які раніше вважалися безнадійними.
2007 рік. Відсвяткувавши десятиліття «ФАКТІВ», колектив нашої газети під кінець року випустив пілотний номер тижневика «Події та люди», а регулярно видання тиражем 30 тисяч екземплярів почало виходити з березня 2008 року. Щотижня читачі «ФАКТІВ», які стали також шанувальниками «Події», отримували 48-сторінкову кольорову газету з відвертими зізнаннями зірок політики та шоу-бізнесу, історіями успіху спортсменів та представників бізнесу, спогадами відомих людей минулого. За рік життя «Події» тираж тижневика виріс удвічі. А потім вибухнула світова фінансова криза, яка зачепила Україну і обрушила нестабільну економіку нашої країни. Довелося призупинити випуск тижневика до найкращих часів. З надією на них живемо та працюємо для вас, наші дорогі читачі, досі.
2012 рік. З нагоди 15-го дня народження «ФАКТІВ» ми вирішили допомогти героям публікації, у яких сталася трагедія. Таня та Олег Семенови з дітьми жили у селі Олександрівка Лубенського району Полтавської області.
Одного лютневого дня, п'ять років тому, Таня готувала обід, коли в хаті раптом з'явився запах гару. У вітальні грали троє малюків: чотирирічна Ксюша, дворічний Ваня та дев'ятимісячний Толік. Не розуміючи, в чому річ, Таня побігла за чоловіком. Олег був у сусіда в будинку навпроти. Подружжя повернулося менше ніж за дві хвилини. І побачили, що їхня хата палає. Під час пожежі, на щастя, дітки не постраждали, але у мами, що їх рятувала, обгоріло більше 50 відсотків поверхні тіла і 10 відсотків поверхні легень… Тетяну врятували завдяки чуйності наших співвітчизників. А будинок сім'ї купили «ФАКТИ». Увійшовши до нового житла, батько багатодітного сімейства Олег Семенов сказав: «Ми, до речі, виписуємо „ФАКТИ“ вже багато років. Читаючи газету, розумієш, що для вас головне не дешеві сенсації, а долі людей. Скільки ви допомогли публікаціями, теплими словами. За це вас усі люблять. Щодня дякую Богові за те, що вижили і Таня, і всі наші діти. І за те, що є „ФАКТИ“, які подарували нам дах над головою…»
Ще на початку нового тисячоліття «ФАКТИ» почали проводити в редакції прямі лінії, надаючи читачам газети можливість у телефонному режимі ставити запитання відомим людям. За ці роки в гостях у читачів і у нас побували президенти України, керівники уряду, спікери парламенту різних скликань, глави міністерств, зірки естради, метри театрального мистецтва, письменники зі світовим визнанням та славетні спортсмени, скандальні політики та моральні авторитети нації.
«Я дивлюся на фотографії людей, які приходили до нас на прямі лінії, і з кожним днем все більше дивуюся з того, що це було , — зізнався якось головний редактор Олександр Швець. — Тому що така концентрація таких людей в одному місці просто неймовірна. Багато хто з них уже пішов із життя, але не пішов з нашої пам'яті. Багато хто з тих, хто тут був присутній, я згадую щодня. Це дуже важливо — жити присутністю людей, яких, можливо, немає поруч, але вони відіграли певну роль у твоєму житті. І якщо ця роль була важливою, то про них не можна ніколи забувати. Кожен з нас зберігає цю пам'ять не сподіваючись на те, що і його не забудуть. Ні, просто це те, що нас взагалі тримає на землі»
Четвертий рік Україна протистоїть зовнішній агресії на сході країни. Майже два роки тому «ФАКТИ» за підтримки ТОВ «Мегаполіграф» стали щотижня готувати спецвипуск «ФАКТИ Донбас», який жителі східних областей отримують абсолютно безкоштовно (!). Щотижня 115 тисяч екземплярів доставляють до звільнених міст Донбасу, до зони АТО та до так званої сіру зону. Люди, позбавлені (через зрозумілі та об'єктивні причини) можливості купити чи виписати газету, можуть читати новини «великої» України, дізнаватися про тих, хто і як за них бореться, можуть відчувати свою причетність до держави, яка не здається, незважаючи ні на що ні на кого…
.jpg)
Ось що сказав в інтерв'ю «ФАКТАМ» заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб: «Ваша газета робить чудову справу — щотижневий спецвипуск для мешканців звільнених територій. Таким починанням треба допомагати». Нам також так здається. Однак допомагати, на жаль, ніхто з повноважень і можливостей, що мають, не прагне. Але, незважаючи на це, ми продовжуватимемо робити свою роботу по совісті та з гідністю
Протягом трьох років з моменту виходу першого номера «ФАКТІВ» щоденний тираж нашого видання зріс до двох мільйонів екземплярів… Протягом багатьох років «ФАКТИ» залишалися єдиною в країні щоденною газетою, що самоокупається, до того ж приносить прибуток власникам. Але час і обставини невблаганні.
Протягом 20 років колектив «ФАКТІВ», на жаль, порідшав. Багатьох колег ми проводили у вічність, деяких відпустили на заслужений відпочинок, з іншими вірними партнерами по роботі змушені були попрощатися зі сльозами на очах, оскільки статус незалежного видання (у червні 2016 року власником газети став головний редактор Олександр Швець) у країні з багаторічною стагнацією в економіці і, як наслідок… ми віримо, що це не назавжди, і продовжуємо жити та працювати. Тому що, як нам здається, проблема не в тому, що нам не буде де працювати, а в тому, що вам, дорогі читачі, практично не буде чого читати.
Читайте нас у Facebook
