Синоптикиня Наталія Діденко назвала дату похолодання та пояснила, чому українці скаржаться на погоду
Температура +37 на градуснику у багатьох українців викликає справжній жах. Багато хто впевнений — Україна поступово перетворюється на тропічну країну. Як наслідок, нам потрібно вже замислюватись над зміною підходів у сільському господарстві. На користь цієї версії свідчать й проливні дощі, які змивають не лише городину в селах, а й затоплюють вулиці та підземні переходи в містах. Щоправда, аналізуючи погодні перепади, синоптики радять звернути увагу на діяльність людей та не звинувачувати у всьому атмосферу. Не погоджуються експерти й з твердженням про «тропічну Україну». На їхнє переконання, абсолютно нормальною є ситуація, коли раптово, після обіду, дощ виливається над певною територією, а за кілометр світить сонце і там не випало жодної краплі.
Синоптикиня Наталка Діденко розповіла «ФАКТАМ», чи перетвориться Україна на «тропіки», чим займались «градобійні загони» та наскільки спекотним буде серпень.
«Людина багатьма своїми діями негативно впливає на стан атмосфери, але не аж так, щоб в космічних масштабах змінювати клімат»
— Наталіє, погода нинішнього літа вражає своїми перепадами: то градусник показує більше +35°C, то ллє проливний дощ. Раніше таких перепадів не було. З чим пов'язана така кліматична зміна?
— Про кардинальну зміну клімату не варто поспішати говорити. Якщо йдеться про чергування короткочасних дощів з грозами й навіть зливами, градом, шквалами з сильною спекою — це абсолютно нормальне явище для помірно-континентального клімату, який панує в Україні. Кожного літа, особливо в липні, приходить період спеки. Суху погоду «організовує» антициклон — це область високого атмосферного тиску. Коли стоїть суха погода на певній території, звичайно, сонце прогріває повітря і довкілля до, скажімо так, високих градусів.
Цей антициклон вічним не буває, власне, як і все. Згодом приходить інша повітряна маса, приміром, циклон з атмосферними фронтами, й приносить зміну погоди. Під час сильної спеки у зоні значних температурних контрастів спостерігаються такі небезпечні явища, як сильні зливи, грози та град. Липень за статистикою найспекотніший місяць.
Читайте також: Чому холодна весна не скасовує глобальне потепління та чи очікувати на спекотне літо: розповідає Світлана Краковська
— Ваші колеги кліматологи говорять, що ми потихеньку перетворюємось на тропіки, вже й дощі у нас йдуть такі, як в цих кліматичних зонах. Це справді так?
— Між синоптиками та кліматологами, звичайно, дуже багато спільного. Проте чітко потрібно розрізняти поняття «клімат» та «погода». Клімат — сукупність таких характеристик, як стала тривалість температури повітря, кількість опадів за великий історичний період тощо. До слова, може йтись про століття чи й більше.
Погода — щоденний стан атмосфери над певною територією. Приміром, сьогодні — спекотна погода, завтра може похолодати й випадуть дощі. Кліматологи кажуть — клімат в Україні змінюється. Я поважаю їхні думки та дослідження, адже вони науковці, які роблять певні висновки. На моє переконання, наразі робити якісь кардинальні висновки зарано. Хоч нині є така модна тенденція говорити про зміну клімату через діяльність людини. В такому разі людина, як завжди, показує себе занадто пихатою. Річ у тому, що погода та клімат залежать від сонячної діяльності й космічні зміни справді впливають на клімат усієї земної кулі. Звичайно, людина псує довкілля, губить екологію. Тобто багатьма своїми діями негативно впливає на стан атмосфери, але не аж так, щоб у космічних масштабах змінювати клімат. Така моя думка.
— Тож на тропіки ми поки що не перетворюємось?
— Поживемо — побачимо. Можливо, через 500 років хтось у когось братиме інтерв'ю і вони про це поговорять. Розумієте, такі кардинальні історичні зміни, звичайно, можуть прогнозуватись, але стверджувати, що буде саме так, не впевнена, що можемо.
— На селі люди бідкаються, що цьогорічні зливи наробили багато лиха. Як вважаєте, українцям потрібно змінювати підходи до вирощування сільгосппродукції, щоб підлаштовуватись під погодні реалії?
— Хочу сказати — наші люди бідкаються за будь-яких обставин. Навіть, якщо за вікном буде ідеальна погода, українці все одно висловлюватимуть невдоволення. Це звучить дещо наївно, ми зараз говоримо про такий загальний інфантилізм нашого суспільства, що відбивається й на цій проблемі.
Завжди були зливи, град, спостерігались смерчі та шквали. Річ у тому, що за останні 10 років у нас суттєво побільшало гаджетів, як наслідок, інформація навіть про несуттєву зміну погоди моментально фіксується і передається в соціальні мережі. Часом складається враження — в Україні кожного літа, зими та навесні відбувається кінець світу. Так, інколи справді йдеться про несприятливу погодну ситуацію, але це нормально, коли влітку період спеки змінюється періодом дощів. Абсолютно нормальна ситуація, коли дощі, особливо в другій половині дня, внаслідок конвективних явищ буквально вмить перетворюються у сильну зливу і можуть супроводжуватись градом, шквалом і навіть подекуди смерчем. І, знову ж, абсолютно нормально, що над певною територією, особливо влітку, відбуваються такі процеси, як внутрішньомасові. Тобто раптово, після обіду, дощ виливається над певною територією, а на відстані кілометра світить сонце, і там не випало жодної краплі.
«За негативні наслідки негоди відповідальність має брати на себе не лише атмосфера, а й людина»
— Зливи, які ми спостерігаємо останнім часом, вже наробили багато лиха. Чи можна їх якимось чином, скажімо так, унормувати? Приміром, розігнати хмари, щоб дощ не заливав все за пів години, а йшов триваліший час.
— Якщо людина радіє якійсь події у своєму житті, то вона не має змоги емоцію концентровано розтягнути на місяць. Навіть якби цього й хотіла. Аналогічна ситуація з гнівом. Річ у тому, що зливи, як я вже сказала, випадають в зоні великих температурних контрастів, приходять з циклоном і атмосферними фронтами.
Щодо боротьби з сильними зливами. Кілька десятків років тому багато говорили про так звані «градобійні загони», у яких були, умовно назвемо їх, гармати, що розстрілювали хмари на підході до міста. Чула думку колег, що 1986 року над Києвом «розстрілювали» хмари, які йшли до столиці з північного заходу (з Чорнобиля). Дуже добре пам'ятаю, в ті дні ми прогнозували дощ, а його не було. Тоді про насування негоди свідчили всі прогностичні ознаки.
Інше питання, що подібні заходи дуже коштовні. Не є секретом, що царина погоди, метеорології, кліматології, м'яко кажучи, недостатньо фінансується.
Читайте також: На градус вище норми: Гідрометцентр спрогнозував погоду в серпні в Україні
— Тобто, скажімо так, попрацювати зі зливою можна?
— Коли підходить дощ, навіть якщо це сильна злива, то не треба з ним боротись, адже важко спрогнозувати наслідки таких дій. Ми вже говорили про людську діяльність: зазвичай, у великих містах, коли сильна злива випадає за 3−4 години, то пливуть вулиці й затоплює підземні переходи, станції метро тощо. Проте це вже результат не лише синоптичних проявів, а й комунальних проблем. Приміром, стоки погано працюють чи є архітектурні недоліки. За негативні наслідки негоди має брати на себе відповідальність не лише атмосфера, а й людина також.
Такий тип погодних умов завжди в Україні спостерігався і спостерігається.
— Сьогодні у більшості регіонів України панує спека. Як довго вона триватиме?
— Зараз в Україні знову встановилась спека, хочу наголосити — вона не аж така сильна, як була попередня, коли, приміром, на сході України стовпчики термометрів досягали 37−39 градусів. Поки температура повітря коливатиметься в межах 28−33 градусів. На початку серпня, йдеться про 3−4 число, температура повітря в Україні знизиться. Будемо враховувати й сезонний фактор: наприкінці липня і протягом серпня, як би не було спекотно вдень, але вночі все ж повітря буде свіжіше.
— Найспекотніші дні літа вже позаду?
— Думаю, періоди з сильною спекою вдень і дуже високою температурою вночі вже минули.
— За вашими прогнозами, яким буде серпень?
— Знову ж, синоптики — це практики. Я завжди синоптиків порівнюю з дільничними терапевтами. Це люди щоденної праці, тому ті, хто працює в цій царині, складають прогноз погоди на добу чи три та дають тенденцію на 5−7 діб. Все, що відбуватиметься далі, — це 50 на 50. Тобто дуже умовно. Я б особливо не довіряла таким прогнозам.
Якщо ми говоримо про метеорологію, то сьогодні розвиток науки такий, який є. Часом медіа знаходять довгострокові прогнози, їх складають Гідрометеоцентр і науковці, але все це в стадії розробки. Варто зауважити — вони дуже умовні. Наприклад, часто прогноз звучить так: приміром, наступного місяця температура повітря буде нижчою за норму, а опадів випаде більше норми. Людині це, практично ні про що не говорить. Тому все ж я б радила довіряти метеорологічному прогнозу на добу-три та тенденції на 5−7 днів.
— Чи можна говорити про те, що нинішнє літо б'є рекорди за кількістю опадів?
— Рекорди — також дуже цікава тема. Спостерігались рекорди як у Києві, так і в інших населених пунктах. Йшлось про опади, температуру повітря. Є таке поняття як абсолютний мінімум, наприклад, за все літо. Проте не варто поспішати, адже ще серпень попереду. Робити якісь висновки можна буде на початку вересня.
Загалом, щороку певного дня оновлюється якийсь рекорд. Було кілька температурних перевищень на градус чи кілька. Проте таке відбувається завжди. Тому говорити про щось, що виходить за рамки кліматичних спостережень, не варто.
«Метеозалежних людей більшає, їхній вік молодшає»
— Багато українців, особливо ті, хто має проблеми з артеріальним тиском, мріють, аби в Україні влітку середня температура коливалась в межах +25 градусів.
— Є ті, кого називають метеопатами (залежними від зміни погоди). Справді, ми говорили про погіршення екології, способу харчування, якості води, продуктів. Звичайно, все це негативно впливає на загальний стан здоров'я. Не забуваймо про останні нелегкі роки пандемії. Ніхто ж не підраховує, які психологічні тортури ми переносимо. Тож люди все частіше реагують на перепади погоди. Здебільшого, саме на зміну погоди, а не на конкретно підвищення чи зниження атмосферного тиску. Коли міняється повітряна маса, скажімо, зі спекотнішої на прохолоднішу або навпаки. Таких метеозалежних людей більшає, і їхній вік молодшає.
Тому потрібно займатись своїм здоров'ям, правильно харчуватись, замислитись, як і де ти спиш, яку воду п'єш, скільки рухаєшся. Є багато моментів, коли ми самі можемо собі допомогти, а не лише нарікати на погоду, власне здоров'я чи лікарів.
Читайте також: «Палиця, яка б’є обома кінцями»: кліматолог розповіла по причини нестачі води в Криму
— Не можу не згадати про хаотичну забудову міст. Приміром, у Києві зі швидкістю вітру зникають зелені зони…
— Не секрет, що у великих містах середня температура повітря на 1−3 градуси вища, ніж на околиці. Містянам вельми не вистачає парків та скверів. Ми ж самі відчуваємо — стоїш на асфальті та не можеш дихати, зайшов у міський парк — одразу відчувається полегшення. Тому у великих містах про такі ареали відпочинку потрібно дбати.
Зменшення зеленої зони та щільна забудова — одні з головних причин такого стану речей. Загалом, те, що відбувається із забудовою міст — це обурливо!
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»
4359Читайте нас у Facebook
