Преображення Господнє та Спас Яблучний: історія й традиції свята, молитва у цей день

Що відзначають віряни

Свято присвячене події, описаній трьома євангелістами — Матфеєм, Марком та Лукою. У євангеліста Іоана такого опису немає, його розповідь відрізняється від інших і за формою, і за змістом. Існує переказ, з якого випливає, що на прохання учнів Іоан Богослов написав про життя Ісуса те, що не увійшло в інші Євангелія.

Коли земне життя Ісуса Христа наближалося до кінця, Спаситель став готувати апостолів до подій, свідками яких вони мали стати в Єрусалимі. Господь розповів учням про те, що його чекають страждання за гріхи людей, смерть на Хресті та на третій день після цього — Воскресіння. І щоб під час його прийдешніх мук апостоли не похитнулися у вірі, Христос відкрив їм Свою Божественну природу. Сталося це на горі Фавор, куди Спаситель піднявся для молитви з трьома своїми учнями — Петром, Яковом та Іоаном.

Учні Христа такими словами описують це преображення: обличчя Його засяяло, як сонце, а одяг зробився блискучим, білим, як світло, як сніг, як жоден білильник на землі не може вибілити. І побачили апостоли двох старозавітних пророків — Іллю та Мойсея, які з'явилися тоді та говорили зі Спасителем про те, що чекає на Нього в Єрусалимі. На гору ж опустилася біла хмара, з якої пролунав голос Бога Отця: «Це Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління, Його слухайте». Вражені апостоли впали на землю, а потім почули звернені до них слова: «Встаньте, не бійтеся». Піднявшись, вони озирнулися, але нікого, крім Ісуса, вже не сяючого сліпучим світлом, поруч з ними не було.

Так апостоли Петро, Яків та Іоан побачили Ісуса Христа преображеним — у всій Його Божественній вічній славі. І збулися слова Ісуса, які він виголосив за шість днів до подій на Фаворі: «…істинно кажу вам, що деякі з тих, що тут стоять, не зазнають смерті, але вже побачать Царство Боже, що прийшло в силі».

Треба сказати, що в православ'ї існує повна однодумність в питанні щодо гори Фавор як місця Преображення Ісуса Христа. А світло Божественної слави, яким засяяло обличчя Спасителя у момент Преображення, називають Фаворським світлом. У XIV столітті сталася богословська суперечка з приводу того, було це світло створеним чи нетварним. Перемогла думка святителя Григорія Палами, який, як і афонські монахи, вважав, що апостоли на Фаворі бачили нетварне й Божественне сяйво, що Фаворське світло — це Божественна енергія, благодать і слава, що дається від істоти Божої святим. І енергія Божественна нероздільна від сутності Божої, як нероздільний Син від Отця або Дух Святий, або як невіддільний промінь від сонця та теплота від вогню. За вченням Церкви, оскільки сам Христос освятив людську природу цим Божественним світлом, то й людина, яка повірила у Спасителя, може сподіватися на своє особисте преображення.

Історія свята

Традиція святкування Преображення Господнього склалася на початку IV століття, коли за наказом імператора Костянтина та його матері святої Єлени на горі Фавор звели першу церкву на честь цієї події. (З часом церква була зруйнована. Така ж доля спіткала й величезний собор, побудований на Фаворі хрестоносцями. Зараз на вершині гори знаходяться два діючих монастирі — католицький та православний.) Згадується це свято і в працях святителя Єфрема Сирина та святителя Іоана Золотоустого, які також жили в цьому столітті.

Оскільки подія на горі Фавор відбулася за сорок днів до того, як Спасителя схопили, засудили та розіп'яли, відзначати Преображення Господнє мали б як раз під час Великого посту. Щоб цього уникнути, дату свята перенесли, прив'язавши її до дати святкування Воздвиження (27 вересня), під час якого також згадуються страсті Господні.

Святкове богослужіння складається з всеношного бдіння, яке відбувається напередодні ввечері, та літургії, яку здійснюють вранці. Священники проводять богослужіння в білому вбранні, що символізує світло Христове.

Преображення має один день передсвята та сім днів віддання. Це означає, що з 18-го по 26 серпня під час богослужінь звучать тексти й молитви, присвячені цій події.

Молитва в свято

Владико Христе Боже, Ти Своїми стpacтями мої стpaждaння зцiлив і paнaми Твоїми мої paни вилiкував. Даруй мені, що багато проти Тебе згpiшив, сльoзи кaяття, поkyти й навернення. Змішай моє тiло із пахощами жuвотвoрного Тiла Твого та насолоди душу мою Твоєю чесною кpoв’ю від гіркоти, якою напoїв мене воpог.

Піднеси до Тебе моє сеpце й розум, які схилилися додолу, та виведи від прірви пoгuбeльної, бо не маю покaяння, не маю зворушення, не маю слiз потіхи, які підносять дітей до їхнього спадкоємства. Сеpце затверділо і отуманився розум мій у житейських пpистpacтях, тож не можу споглянути на Тебе у нeмoчі моїй, не можу зігрітися сльoзами любові до Тебе.

Але, Владико Господи Ісусе Христе, скарбе доброти і благодатей, даруй мені всеціле й правдиве покаяння і смирення та сеpце ревне, щоб знайти Тебе. Даруй мені благодать Твою і віднови в мені образ Твій та повсякчасне провадження мене Твоїм Святим Духом. І хоч я залишив Тебе — не залиши Ти мене. Вийди, щоб знову знайти мене, поверни на пасовисько Твоє і залічи мене до овець вибраного Твого стада. Нагодуй мене з ними поживою Твого жuвотвоpного й вічного Слова і Божественних Твоїх Таїнств, — за моїми благаннями і молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих Твоїх. Амінь.

Тропар свята

Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки їм можна було. Нехай засяє і нам, грішним, світло Твоє споконвічне. Молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

Кондак свята

На горі преобразився єси, Христе Боже, і ученики бачили славу Твою, скільки їм можна було, щоб, коли побачать Тебе розп`ятого, страждання Твоє зрозуміли добровільне і світові проповідували, що Ти єси воістину Сяйво Отцеве.

Традиції Яблучного Спаса

Особливістю богослужіння Преображення Господнього ще від VI століття є освячення плодів нового врожаю. Традиція ця виникла в Ізраїлі та Греції, де дозрілі до цього часу плоди (в основному виноград і злаки), які приносять до храму для благословення, були необхідні не тільки для прожитку, а й для здійснення літургії. Поступово цей звичай поширився по всьому православному та загалом християнському світу. Природно, для освячення в кожній країні приносять в храми місцеві плоди.

Фрукти освячуються наприкінці служби, коли священнослужителі читають спеціальні молитви з проханням благословити врожай та вірян, які їх принесли, а потім кроплять плоди святою водою. В Україні, звичайно ж, для освячення приносили здебільшого яблука. Звідси й народна назва свята — Яблучний Спас.

Читайте також: Преображення Господнє: що категорично заборонено робити на Яблучний Спас

З Яблучним Спасом пов'язано дуже багато народних традицій. Наприклад, така: пригощати яблуками якомога більше людей — тоді можна розраховувати на врожайний рік.

Погодні прикмети

Є також можливість перевірити, чи діють і в наш час погодні прикмети, якими протягом багатьох століть користувалися наші предки:

Якщо листя на деревах на Яблучний Спас вже жовті — не за горами осінні холоди.

Якщо на Яблучний Спас дощить, осінь теж буде дощовою.

Ясний та сонячний день 19 серпня — до суворої зими. А якщо він ще й теплий, випаде багато снігу.

Суха погода в цей день до сухої та теплої осені.

Яка погода на Яблучний Спас, такою вона буде й на Покрову (14 жовтня).

Який Другий Спас — такий і січень.

Про те, які свята ми відзначаємо в серпні, читайте тут.

Читайте також: Святкове меню на Яблучний Спас: 5 оригінальних рецептів

Фото в заголовку https://ua.depositphotos.com/

4249

Читайте нас у Facebook