До культурної столиці Азербайджану міста Шуша повертається життя, — РАУ
30 серпня президент Ільхам Алієв, виступаючи у місті Шуша, яке перейшло під контроль держави й було проголошене культурною столицею Азербайджану, на відкритті днів поезії Вагіфу, наголосив на поверненні жителів.
«Подальше вдосконалення державного управління та правового регулювання у Шуші не тільки допоможе відновленню та збереженню історико-культурної спадщини в місті, але й створить умови для її розвитку», — йдеться у офіційному документі, підписаному очільником держави.
Як розповів «ФАКТАМ» генеральний секретар Ради Азербайджанців України (РАУ) Джейхун Маммадов, Шушу було засновано у 1752 році карабахським Панахалі ханом на кам’яному плато, оточеному скелястими пагорбами на висоті 1368 м над рівнем моря: «У стратегічному плані місце є панівним для усього Нагірного Карабаху. Повз Шушу проходить головна дорога, що з’єднує Ханкенді (Степанакерт) та Горис. З Шушинського плато — місто Ханкенді, де зараз стоять так звані миротворчі (російські) війська, як на долоні.
З XVIII століття, з часів давньої фортеці Панахабад -- це місце завдяки своєму географічному розташуванню було архіважливим для кожної влади, що панувала у Карабаху. Проходили роки, змінювалися правителі, а Шуша (цю назву пізніше на себе перебрала й фортеця Панахабад) залишалася незмінною у своїй величі.
Назва міста означає «скло» — надзвичайно чисте, прозоре гірське повітря, яке огортає Шушу з усіх боків. Існує переказ, що Панах-Алі-Хан — перший правитель Карабахського ханства, зупинившись під час чергового полювання, замріяно промовив: «Яка чудова місцина, яке тут чисте і прозоре повітря, наче зі скла воно.
Природа подарувала Шуші чудові цілющі джерела: Туршсу, Іса-булаг, Сакіна-булаг, Істі-булаг, Союг-булаг, Чарих-булах, Сахси-булаг, Гирх-булаг, Юзбулаг, інші — всього чисельністю 17.
У 80-і роки XVIII століття місто починає зростати: навколо нього будуються міцні оборонні стіни, з’являються чисельні об’єднання ремісників, що згодом перетворюються у цілі ремісничі вулиці, розпочинається активна торгівля з Тебризом, Тегераном, Ісфаганом та іншими містами. Зрештою, місто починає карбувати свою монету (панахабаді).
Своїм розташуванням високо у горах, швидким зростанням та мальовничістю Шуша викликає захват у мандрівників, письменників, художників. Видатний художник-баталіст Василь Верещагін написав у спогадах: «Будинки її правильні, красиві, високі та освітлені прекрасними, чисельними вікнами. Місто творене з каміння, здобутого із навколишніх стрімчаків. Вулиці скрізь мощені широкими плитами, дахи роблені з тесу». Він залишив цілу низку замальовок Шуші 60-х років ХІХ століття, одна з яких знаходиться в експозиції Київської картинної галереї", — зазначив генсекретар РАУ.
«Найбільш складним для Шуші виявилося XX століття. Міжетнічні суперечності між азербайджанцями та вірменами, постійно підігріті Росією, зрештою переросли спочатку у побутові, а з часом у міждержавні конфлікти. Останній і самий кривавий з великою кількістю жертв стався на початку 90-х років XX століття. Окупація Шуші розпочалася 8 травня 1992 року та тривала понад 29 років», — повідомив Джейхун Маммадов.
За його словами, до міста поступово повертається життя, й вже до Шуші Держкомітетом Азербайджанської Республіки по работі з діаспорою було організовано дві екскурсії.
«У Шуші — цій колисці азербайджанського мугаму, джерелах появи видатних народних виконавців ханенде, вже у травні 2021 року відновився великий Міжнародний музичний фестиваль „Хари бюльбюль“. Вже запрацювала Картинна галерея та Музей килимарства, Будинок-музей Бюль-Бюля та Будинок-музей У. Гаджибекова, вже тішить своєю цілющою водою джерело Натаван і відновлюються три мечеті міста, вже запрацював аеропорт в місті Фізулі і готель „Карабах“ у Шуші, вже потягнулися у ці місця перші туристи», — розповів Маммадов й наголосив, що азербайджанці України активно долучаться до великої справи — відновленню міста, окресленого Вічністю, — Шуші.
697Читайте нас у Facebook
