Про зменшення субсидій, захмарні зарплати деяких чиновників і чесний прожитковий мінімум — в інтерв’ю з Галиною Третьяковою
За даними Держстату, 67% українців вважають себе бідними. Щоправда, не всі розуміють, як саме обраховувати це поняття. Хтось відпочиває за кордоном, пересувається на іномарці та мешкає в будинку 200 кв. м, уникаючи сплати податків, водночас скаржиться на бідність і чимчикує за субсидією. Є й такі, хто отримує трошки більше за прожитковий мінімум, має невеличку квартиру, проте чесно за все сплачує. Держава намагається боротись з такою несправедливістю, тому вимоги до отримувачів субсидій з року в рік жорсткішають. Хоч і страждають від цього не лише нечесні «бідняки», а й пенсіонери, виплат яких часто не вистачає навіть на найнеобхідніше. Аби в майбутньому люди похилого віку отримували достойні виплати, в Україні планують запровадити загальнообов'язкове накопичення пенсій. Експерти застерігають від ризиків, пов'язаних з цим. Зокрема є побоювання, що недержавні пенсійні фонди одного дня можуть зникнути разом з грошима вкладників.
Очільниця Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова в ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» розповіла, хто і як захищатиме та примножуватиме накопичення майбутніх пенсіонерів. Також пояснила, чому вартість комуналки зростає, а кількість субсидіантів зменшується та що потрібно зробити, аби прожитковий мінімум в Україні став справедливим.
«Люблю говорити: Галя не живе на мінімалку — будь як Галя!»
— Пані Галино, про боротьбу з бідністю українська влада говорить давно. На вашу думку, кого можна вважати бідним?
— Якщо ми подивимось на бідність, то її поділяють на абсолютну та як таку. Цифри отриманого доходу, які, скажімо так, приводять людину до лінії абсолютної бідності, встановлені ООН і залежать від континенту та безпосередньо країни. Для Африки — це будуть одні цифри, для когось іншого — інакші. Ця сума коливається від майже долару до двох. Для деяких країн, до яких можна віднести Україну, — 1,25 долара. Це абсолютна бідність. І навіть абсолютна бідність теж є відносною в залежності від континенту, як її детермінує ООН.
— На вашу думку, який дохід повинна мати людина, аби не вважатись бідною?
— Більший за прожитковий мінімум. В моєму розумінні, якщо українець отримує дохід до або в межах прожиткового мінімуму, він не може оподатковуватись. Ця сума не повинна знижуватись внаслідок податків. Для напрацювання такої системи оподаткування ще потрібно запровадити в Україні такий інститут, як домогосподарство. Він у нас згадується лише в одному Законі «Про сільськогосподарський перепис». Але нарахування субсидій за ЖКП — процес деформований та методологічно невірний, оскільки здійснюється на підставі домогосподарства, законодавчого визначення якого немає. Тому настає час привести до однієї лінії поняття «домогосподарство». Мною готується відповідний законопроєкт.
Взагалі не люблю дискусії про бідність, бо люди сперечаються невідомо про що. Спочатку не сказали, що таке бідність, як вони її оцифровують, але дискутують. Люблю говорити: «Галя не живе на мінімалку — будь як Галя!»
Тому, як народний депутат, маю створювати умови, щоб людина жила багатше, отримувала більше. Зокрема, працюю над зменшенням оподаткування для тих, хто перебуває на нижніх рівнях доходів. В європейській практиці це називається створення прогресивного оподаткування, коли, чим більше людинаотримує, тим більший відсоток сплачує. Натомість ми маємо регресивну шкалу оподаткування: найбідніші прошарки населення сплачують найбільший відсоток податків від свого доходу. Нашу країну утримують бідні люди. Зробити так, щоб багатші сплачували вищі податки — це моє завдання! Воно складне, тому що є опір, як казали класики марксизму-ленінізму, того класу, який не хоче багато сплачувати. На відміну від Європи та США, де є система перерозподілу на користь бідних. Там є традиції, коли багаті діляться грошима з бідними у вигляді податків, через державний бюджет. В Україні такого немає.
— Говорячи про бідність, не можу не згадати про прожитковий мінімум, на який в Україні складно вижити.
— За час незалежності, особливо з 2014-го по 2019 рік, ми повністю спаплюжили розмір прожиткового мінімуму. Він має наступну процедуру в нашому законодавстві: встановлюється КМУ, а потім затверджується ВРУ в держбюджеті на відповідний рік. Парламент затверджує прожиткові мінімуми, які потім беруться у розрахунок.
Також він напряму впливає на заробітну плату в державній сфері, зокрема чиновників. Їхній оклад залежить від прожиткового мінімуму в коефіцієнтах від 4 (для педагогічних працівників) до 75. Той, хто останнім «прибіг» у ВРУ, отримав оцей найбільший коефіцієнт. Тому у нас надзвичайно велика різниця у зарплатах у державній сфері. Для її ліквідації депутати подали понад 10 законопроєктів, всі вони принципово обмежують верхню шкалу отримання зарплат у держсекторі. Насправді потрібно виводити ці коефіцієнти залежності так, щоб не було настільки великої різниці зарплат у держсекторі: від 3−4 до 300 тисяч на місяць. Це все треба врегульовувати, щоб прожитковий мінімум став чесним, а не заниженим, як його зробив Порошенко у 2014 році. У 2015 році відбулось потужне скорочення прожиткового мінімуму.
— Як ви вже сказали, прожитковий мінімум — це не лише про подолання бідності населення, зиск отримують і чиновники.
— Так. Приміром, ми підіймаємо прожитковий мінімум, соціальне забезпечення звичайних людей зростає удвічі, але в коефіцієнтах 25, 50, 75 збільшуються зарплати чиновників. Тому сьогодні наступна ситуація: влада сидить на шпагаті, бо підняти прожитковий мінімум, не піднімаючи зарплати чиновникам, неможливо. Щоб його відв'язати, ухвалено в першому читанні законопроєкт 3515. Щоправда, до ухвалення документ має подолати до 4 тисяч правок. Треба відв'язати прожитковий мінімум від зарплат чиновників.
Читайте також: З 2023 року ми знатимемо про всі закордонні активи наших громадян, — Данило Гетманцев
«Ми не повинні дотувати субсидіями людину, яка живе краще за того, хто за все платить»
— Питання вартості комуналки турбує як простих українців, так і заможних чиновників. З настанням опалювального сезону експерти прогнозують її суттєве зростання, тому за субсидіями звертатиметься більше людей. Чи переглядатиметься бюджет задля додаткового виділення грошей?
— Так. ВРУ не допустить, щоб у випадку зростання вартості комунальних послуг люди залишились незахищеними. Якщо не вистачатиме грошей на субсидії, ВРУ переглядатиме розмір коштів, виділених саме на це, і буде їх підвищувати. Тому загрози незахищеності людей немає.
— Останніми роками спостерігаємо таку ситуацію: вартість комуналки зростає, а кількість грошей, виділених на субсидії, зменшується. Чому так відбувається?
— При запровадженні субсидій існувала думка, що це буквально на 1−2 роки для подолання стрибка вартості комунпослуг. Згодом родини та домогосподарства загалом мали б вийти на новий рівень доходів. Цього не сталось, але, закладаючи в бюджет кошти на ці видатки, маємо розуміти, що за тих, хто не має змоги заплатити, докладають гроші платники податків: одна частина українців дає іншим кошти на сплату ЖКП.
Звісно, та частина людей, яка сплачує податки, вимагає справедливого розподілу. Загалом 60% українців (раніше 50%) готові допомагати іншим впоратись зі стрибком вартості ЖКП.
Для зменшення навантаження на українців, які сплачують податки, потрібно щось робити з тією групою, кому не вистачає коштів на оплату комунпослуг. Тому держава надає їм певні інструменти задля економнішого споживання послуг. Йдеться про утеплення будинків, збільшення доходів населення. Як показує практика, зазвичай не вистачає коштів не тим, хто має найменші доходи.
— Деякі правила щодо субсидій викликають лише подив. Приміром, якщо людина не працювала кілька місяців, потім влаштувалась на роботу, то для нарахування субсидії братимуть середній прибуток за 6 місяців, зокрема й ті дні, коли вона не працювала, і якщо середній дохід за ці місяці буде нижчий, то у пільзі відмовлять. Але ж де логіка?
— Для ліквідації такого потрібно виписати закон, де має бути детермінація — що таке домогосподарство, його дохід, хто має утримувати тощо. Одна з ознак домогосподарства — люди, які живуть під одним дахом (домівка, квартира, дім). Дохід домогосподарства повинен формуватись не штучними методами, як сьогодні через постанову КМУ.
Потрібно розуміти, людина, яка побудувала будинок на 400 кв. м чи купила квартиру 100 кв. м повинна мати дохід, аби утримувати таке помешкання. Не маєш змоги це робити — здавай в оренду чи шукай інші доходи. Недопустимо щоб той, хто живе на 20 кв. м і чесно сплачує податки та послуги ЖКП, ще й надавав кошти через субсидію людині, яка живе на 100 кв. м. Упираємось в категорію справедливості. Ми не повинні дотувати субсидіями людину, яка живе краще за того, хто за все платить, зокрема й податки.
Читайте також: Зарплата у конвертах та оформлення працівників ФОП: Данило Гетманцев про боротьбу з методами ухиляння від податків
Фото з сайту sluga-narodu.com
3554Читайте нас у Facebook
