У Бучі під Києвом сотні трупів лежать просто на вулицях: зв'язані руки, постріли в потилицю
Українські захисники вже повністю звільнили територію Киїівської області від окупантів. І повсюди знаходять докази воєнних злочинів московитів. Так, у звільненій Бучі біля Києва довелось поховати у братських могилах вже близько 300 людей, передає слова мера міста Анатолія Федорука France-Presse.
Цивільні без зброї, у багатьох звʼязані руки, є вбиті пострілами в потилицю — тіла людей лежать на вулицях там, де їх розстріляли московити.
Увага: фото 18+
Серед загиблих — і чоловіки, й жінки, є й підлітки і люди зовсім похилого віку. І така ситуація — не тільки у Бучі. Так, у лісі біля села Мотижин бійці Добровольчого мусульманського батальйону «Крим» знайшли тіла старости Мотижина Ольги Сухенко, її чоловіка Ігора, сина та та ще двох чоловіків і жінки.
Увага: фото 18+
Родину Сухенків московити викрали ще 23 березня — спочатку пограбували їх, відібравши авто. За кілька годин повернулись і забрали жінку — Ігор сказав, що піде з нею, тож забрали і його. А під вечір повернулись ще раз і вивезли з собою сина. Загалом тоді окупанти викрали близько 30 жителів села.
А фотограф Михайло Палінчак оприлюднив в мережі інформацію про ще один злочин московитів. Під покровом ночі на трасі поблизу Києва — тіла чоловіка й кількох оголених жінок. Виродки зґвалтували жінок, а потім вбили усіх і намагались спалити трупи, вклавши їх на шини, та не встигли.
А на Московії тим часом Кремль продовжує розгортати антиукраїнську істерію, бомблячи Бєлгород, публікуючи фейки про катування полонених «нацбатальйонами» та інші історії про розіпʼятих хлопчиків. Оскільки багато досвідчених та інформованих військовослужбовців вже розуміють, що в Україні їх чекають не квіти та згідливі дівчата, розгортається кампанія по набору на контракт, вибачайте, зомбованих придурків.
«Мои сослуживцы уже на Украинской Советской Социалистической Республике, я переживал и втыкал в новости. 2 парня погибли царство небесное… Моя очередь ехать на УССР, я ни очем не жалею. Я даже рад, что отомщу за майдан. Если повезет, погибну в честном бою, а не под ударом артиллерии, в плен сдаваться не буду, лучше подорву нацистняк с собой гранатой. Нелюдям в плен сдаваться нельзя», — це «прощальний лист» ще досить молодого кримчанина. Тож не вірте, коли полонені розказують про те, що не знали, куди їдуть.
А вже колишній тепер знайомий з Московії в одній з онлайн-ігор попросив у мене в борг ігрової валюти: «Слушай, дружище, я хотел взять клан кредит на две недели 50к. Скоро уеду на Украину, подписал контракт, хочется поиграть мб напоследок».
На слова про те, чого я бажаю тим, хто їде вбивати моїх дітей, була відповідь: «Я твоих детей не собираюсь убивать. Только нацистов».
Лишається тільки процитувати поширений інтернет-мем: «Та вони там усі *бнуті».
Також читайте у «ФАКТАХ»: «Тато, за що росіяни нас вбивають?», — кожного дня питає дочка мера Охтирки
Фото Михайла Палінчака та з соцмереж
3798Читайте нас у Facebook
