«За роботою менше думаю про війну»: 81-річна пенсіонерка з ранку до ночі шиє для військових
Щоб наблизити перемогу, захисникам України допомагають і діти, і дорослі, навіть дуже поважного віку. Так, бронежилети, наколінники, а тепер і матраци шиє для ЗСУ 81-річна мешканка Лука-Мелешківської громади на Вінниччині Ганна Пєстова. Дизайн матраців придумала сама, аби ті були теплими, легкими й мобільними. Загалом, для бійців ЗСУ уже передала 50 матраців. Щоб майстриня не відривалася на городні роботи, засадити 6 соток картоплею допомогли волонтери.
«Я за професією швачка, — розповіла «ФАКТАМ» Ганна Пєстова. — Свого часу працювала на фабриці закрійницею суконь, тоді викладала трудове навчання у школі. Коли ж вийшла на пенсію, підробляла тим, що шила на замовлення, сама поралась біля городу, доглядала сад, адже дві мої доньки давно мешкають в Іспанії.
Коли росія відкрито напала на нашу державу, в перший же день чоловік моєї внучки та мій онук записались у місцеву територіальну оборону. Тоді ж до мене прийшов сусід Олег, який займається волонтерством. Мовляв, слід підшити бронежилет та підколінники. Поки я швиденько поралась біля машинки, ми спілкувались, і сусід розповів, що наші воїни на передовій дуже потребують матраци, аби хоча б кілька годин на добу, захищаючи нас від окупантів, вони могли відпочити. Бо ж сплять на піддонах та дерев'яних дошках. Почувши це, я відразу погодилась допомагати. Сусід привіз мені тканини і я зробила викрійку. Найважче було знайти матеріали, аби наповнити матрац, бо їх потрібно кілька кілограмів на один виріб. То що ви думаєте, я зібрала всі свої старі шуби, пальта та порізала задля такої благородної справи, ще й односельчан залучила, аби приносили старі речі. Зараз вже легше, бо волонтери привезли синтепон, який використовують для м'яких іграшок. Матрац дуже легкий, а ще легко скручується, тому для польових умов — ідеальний варіант!"
В середньому за день бабуся створює один матрац.
«За роботою я менше думаю про війну, адже як тільки глянеш новини — серце кров'ю обливається, — зізнається вона. — Тим паче я сама дитина війни, знаю як це важко… Якщо ми всі будемо працювати задля перемоги, то вона й швидше настане».
762Читайте також: «Я пішла б воювати, але мені лише 16»: школярка з Коломиї шиє для військових спорядження
Читайте нас у Facebook
