- 11:00 Ворог завдав удару ракетами по Рівненській області: загинуло четверо людей, семеро поранені
- 10:59 Просто смакота: рецепт сирників із сирним смаком у духовці без борошна від Наталії Калніної (відео)
- 10:30 Армія лукашенка наступатиме, але не на Україну: відомий астролог здивував прогнозом
- 09:59 Треба зробити вибір: названо 4 знаки зодіаку, яким сьогодні може надійти приваблива пропозиція
- 09:59 Півтори сотні путінських фашистів, 21 танк та 14 «броньовиків»: названо втрати ворога за добу (відео)
- 09:24 «Івердон» — «Динамо»: онлайн-відеотрансляція матчу у Швейцарії
- 09:18 Російські фашисти випустили по Києву 14 ракет, одна влучила в дев'ятиповерхівку і знесла кілька поверхів (відео)
- 08:50 Ворог наступає на Бахмут та Слов’янськ, а також намагається оточити українські війська під Лисичанськом, — Генштаб ЗСУ
- 08:17 «Ракетна показуха»: Зеленський про масовані обстріли ворогом території України
- 25.06 22:10 «Копії слід нотаріально завірити»: як під час війни не залишитись без важливих документів
- 25.06 21:12 З рекордсменкою у складі: українки-красуні стали найкращими у світі
- 25.06 21:11 «Втекла дивом»: рашисти ледь не до смерті побили пенсіонерку через український паспорт

Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1977
Скульптор: Vicente Martínez
Розмір: 31×67cm
Лімітована серія 1200 виробів
Із майбутньої
київської експозиції
приватної колекції
«Shvets Museum»
Ця мудра життєва притча стосується чи не кожного з нас. І сенс її полягає зовсім не у скрипці. І стосується вона точно не тільки єврейських хлопчиків. Втім, судіть самі.
Якось літній професор-психіатр запитав у дочки своїх знайомих, куди вона збирається вступати. Дівчина відповіла, що на філософський факультет.
І тоді цей мудрий чоловік їй сказав:
- Знаєш, дівчинко, я єврей. І я розповім тобі, чому єврейського хлопчика вчать грати на скрипочці. Звичайно, добре, коли він уміє грати на роялі. Або на віолончелі. Або, наприклад, на арфі. Це чудово. Але коли починалися погроми, примусове виселення і війни, хлопчик зазвичай брав свою скрипочку під пахву — і їхав, плив, біг, дерся з нею… Вставав і падав. А потім, у добрий час, він знову грав на своїй скрипочці і мав шматок хліба.
Так ось: рояль, арфа чи громіздкий тромбон — це освіта. Професія. А скрипочка — це ремесло, яке тебе годуватиме. Де б ти не був і що б не сталося. Тому, окрім освіти, треба мати ще й ремесло. Практичні, так би мовити, навички. Свою заповітну скрипочку. На якій треба навчитися грати віртуозно. Бажано краще за інших. І вона тебе прогодує, вона тебе підтримає у найважчі часи…
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.