«Якщо здати йому Україну — Путін піде далі», — Леонід Невзлін
«Це велика помилка — вважати, що Путін може щось отримати і на цьому зупинитися. Що можна пожертвувати чимось, і дракон насититься та відступить. Його бажання — нескінченні. Всі вони персоналізовані та зав'язані на особливості його особистості. Жадібність, заздрість і ненависть — те, що веде його життям. Президентство дало йому необмежену можливість задовольняти свої безмежні потреби.
Війна з Україною — кульмінація путінського мафіозного правління. Але перший сигнал того, що Путін жорстоко знищуватиме все, що суперечить його картині світу, був багато років тому. Те, до чого світ прийшов зараз, починалося у 2003 році зі справи ЮКОСу. Ненависть до Ходорковського, який наважився говорити про корупцію, заздрість до творця кращої в галузі компанії, бажання захопити за будь-яку ціну, а опонента — знищити. Майже весь великий бізнес змовчав тоді — мовляв, нас не чіпатиме, ми ж не висуваємося, ми — лояльні та слухняні. Потім були війна з Грузією руками Медведєва, відлучення «Башнефти», нарешті — Крим. І завжди — мовчання так званих «еліт».
Для Путіна влада — можливість привласнювати все, що здається цінним — активи, ресурси, території. Питання ціни для нього не існує: захоче — садитиме, захоче — травитимете, захоче — вбиватимете. Йому байдужі будь-які жертви. Йому однаково байдужа загибель своїх солдатів та українських дітей. Якщо здати йому Україну — Путін йтиме далі. У Литву, Фінляндію, Польщу, чи мало про що ще мріє психопат. Маньяка з ядерною кнопкою треба зупинити зараз, усім світом".
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
656Читайте нас у Facebook
