Коли багато років тому ми з синами опинилися на Тайм-сквер у Нью-Йорку, найбільшим потрясінням для них став величезний магазин солодощів, потрапити до якого можна було лише вистоявши чергу. Це була навіть не крамниця. Це було справжнє шоколадне королівство. І називалося воно Hershey. Втім, у біографії американського підприємця та філантропа Мілтона Сневелі Херші, який заснував шоколадну корпорацію Hershey, найдивовижнішим було навіть не те, що він зумів створити, а те, ЯК йому вдалося це зробити.

Мілтон Херші першим серед виробників прописав тоді революційне, а сьогодні — звичайнісіньке правило виробництва: «Дайте їм якість. Це найкраща реклама у світі». Його авторству приписують також відому цитату: «Не розгойдуйте човен, а гребіть». Мілтон Херші дійсно вважав за краще скрупульозну роботу порожній балаканини. Саме тому він і став успішним.

У 1867 році, коли Мілтон виповнилося 10 років, він залишився без батька. Його мама, дочка священика Вероніка Фанні Снейвлі, вирішила, що синові цілком достатньо чотирьох класів освіти, і почала виховувати з Мілтона справжнього чоловіка — через тяжку працю. Оскільки сім'я належала до спадкоємців швейцарських та німецьких емігрантів у США, хлопчик спочатку знайшов місце у друкованому видавництві, де випускали газету німецькою мовою. Однак друкована справа залишила його байдужою.

Справжнє захоплення Мілтон Херші відчув, потрапивши у підмайстри до місцевого кондитера в Ланкастері, штат Пенсільванія. Той творив справжні дива: варив карамель і виливав хитромудрі фігурки, збивав морозиво і робив дуже смачні цукерки з какао-порошку. Учень вирішив навчитися всього та одразу й заходився освоювати кондитерське ремесло з такою енергією, що всі довкола вже не сумнівалися — з хлопчика буде зиск.

Як тільки йому виповнилося 19 років, кондитер-початківець вирішив відкрити свою власну справу у Філадельфії. Назву вибрав відразу помпезну — MS Hershey, Wholesale and Retail Confectioner. Бізнес зазнав невдачі, оскільки самовпевнений юнак сподівався, що одних лише його умінь вистачить, щоб підкорити місцевих ласунів. Але він зіткнувся з низьким продажем.

Щоб підсолодити гірку пігулку перших починань, Мілтон Херші вирушає до Денвера, на курси карамелеварів. Пізніше у Нью-Йорку він знову намагається зайнятися цукерковим бізнесом. Починає з самих низів — варить цукерки у тісній комірчині та продає на вулицях з лотків. На той час мама таки розгледіла комерційну жилку сина і почала допомагати йому торгувати. Але новий бізнес знову виявився невдалим, і сім'я повертається до рідного Ланкастера.

І тут нарешті на нього чекав успіх. Карамельки Херші раптово знайшли свого покупця і, що важливо, — також інвестора. Смак, кольори, а особливо якість не залишили байдужими любителів карамелі Lancaster Caramel Company й у інших містах Америки, де активно відкривалися філії.

Мілтон Херші зумів заробити свій перший мільйон на карамельних цукерках, але не заспокоївся на цьому. 1893 року на Всесвітній виставці обладнання він побачив німецький агрегат для виробництва шоколаду і загорівся новою ідеєю — продавати тепер вже шоколадні цукерки, популяризувати їх у багатьох країнах світу. Чи варто говорити, що нове обладнання було негайно куплено і встановлено в Ланкастері? Спершу Мілтон Херші експериментував: готував какао для пиття, шоколад для випічки, глазур. Але кілька вдалих експериментів з цукерками переконали його у правильності свого шляху.

За його компанію конкуренти заплатили нечувані на той час гроші — $ 1 млн. А Херші в маленькому шоколадному цеху почав творити нову історію, яка прославить його ім'я на віки.

«Я почав з амбіцій та наміру зварити найкращий шоколад, який можна зробити за гроші. Якщо приготувати його ідеальним за якістю, настане час, коли публіка його оцінить і придбає», — вважав Мілтон Герші. І він не схибив.

Пам'ятаючи про якість, підприємець почав з нуля будувати сучасну шоколадну фабрику у місті свого дитинства — Деррі Тауншип. З її відкриттям 1905 року почалася нова ера шоколадної справи. На своєму заводі Мілтон Херші вперше у світі випустив молочний шоколад, а також вигадав форму для кондитерського виробу — шоколадні плитки. Виробництво плиткового шоколаду почалося 1900 року. А через сім років з'явилися популярні цукерки Hershey's Kisses.

Херші до невпізнання змінив своє рідне місто. Тут з'явились банк, готель, церкви. Спеціально для своїх працівників підприємець збудував трамвайну лінію, розбив парки та заснував зоопарк. Ним були побудовані магазини та школи. Не дивно, що на карті з'явилося нове місто з ім'ям Герші.

Так було позначено його місію. Незважаючи на те, що його шоколад став одним із символів Америки, потрапивши в пайку солдатів, а пізніше і астронавтів, своєю головною заслугою кондитер вважав промислову школу, засновану ним у 1909 році. Не маючи власних дітей, американський філантроп залишив усю свою спадщину у $ 60 млн на потреби навчального закладу та учнів-сиріт.

Своїм успіхом скромний Мілтон Герші до кінця життя завдячував матері. «Коли в дитинстві я пішов з дому, щоб зайнятися заробітком на життя, мама дала мені гарну пораду: якщо ти берешся за роботу, займайся нею, доки не опануєш досконально. Коли я думаю про шоколадний бізнес та його розвиток, я думаю, що це заслуга моєї матері. Її порада надихнула мене і допомогла подолати перешкоди …»

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.