ПОИСК
21 липня 2022
ЗЕМЛЕРОБ З ПОСОХОМ
ЗЕМЛЕРОБ З ПОСОХОМ Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro
Рік виконання: 1977
Скульптор José Roig
Висота: 50 cm

Із експозиції «Shvets Museum»

Цю історію про старого ченця я вперше почув під час подорожі Японією. Сивобородий професор, який супроводжував мене в тій поїздці, добре знав російську мову. Свого часу, потрапивши до радянського полону, молодий перекладач квантунської армії понад двадцять років провів у сталінських таборах. Але, що дивно, страшні випробування не розлютили його. Навіть навпаки, зробили людиною глибокою, філософом. Під час переїздів із Токіо до Кіото та з Кіото до Хіросіми мудрий професор розповідав мені речі, які я не можу забути досі.

Ось одна із його історій. Настав час старому ченцю вмирати. Перед смертю він сказав, що ввечері його не стане. До нього поспішили послідовники, учні, друзі. Його багато хто любив. До нього почали приходити люди з усіх куточків країни. Почувши про те, що майстер помирає, один із його улюблених учнів поспішив на базар.

Хтось спитав його:
- Послухай, коли в інший світ йде твій учитель, ти вирішив вирушити на базар?

На це учень відповів:
- Я знаю, що майстер дуже любить пиріг із вишнями, і я хочу знайти такий пиріг для нього.

На базарі виявилося, що пироги з вишнями вже давно не пекли і знайти пиріг виявилося великою проблемою. Але надвечір юнакові все ж таки вдалося якимось чином дістати його. І ось він із цим пирогом помчав до свого вчителя. Дуже вже хотів встигнути.

Усі в хаті хвилювалися: здавалося, що майстер на когось чекав. Він періодично розплющував очі, дивився навколо і знову закривав їх. І раптом, помітивши захеканого учня, промовив:
- Добре, що ти прийшов. Де пиріг із вишнями?

Учень підніс до ліжка пиріг. Він був дуже радий, що майстер спитав про пиріг. Трохи заплющивши очі, майстер узяв пиріг у руку. І його рука не тремтіла. Він був дуже старий, але рука його не тремтіла анітрохи.

Хтось із присутніх не витримав і запитав:
- Ти такий старий, майстре, і перебуваєш при смерті. Невдовзі ти перестанеш дихати. Але чому твоя рука не тремтить?
- Я не тремчу, бо я не маю страху. Моє тіло стало старим, але я ще молодий і залишуся молодим, навіть якщо тіло помре.

Потім він відкусив трохи пирога і став повільно, з очевидною насолодою жувати. Хтось поцікавився:
- Яке твоє останнє бажання, майстре? Ти скоро нас покинеш. Які будуть твої останні настанови?

Майстер усміхнувся і сказав:
- Ах, якби ви знали, до чого ж смачний цей пиріг із вишнями!

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.

Олександр ШВЕЦЬ
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів