«У віці від 14 до 18 років дитина має право вирішувати самостійно, з ким вона буде проживати»: поради адвоката
Одна з найпопулярніших порад при розірванні шлюбу — визначити заодно місце проживання дитини. Мовляв, це всього лиш додати зайве речення в позов та й одним пострілом двох зайців: і шлюб розірвати, і дитину біля себе зафіксували. Але все не так просто, розповідає адвокатка Катерина Синявська на своїй сторінці у Фейсбуці.
«Дійсно, такі вимоги можна об’єднати. Проте вимога про визначення місця проживання дитини значно «обтяжує» позов про розірвання шлюбу. Це потребуватиме суттєво довших строків розгляду справи; додаткового судового збору; додаткового об’єму роботи адвоката щодо доказування та написання; участі у справі служби в справах дітей; готовності показати місце проживання дитини, її власне ліжко, зону відпочинку та навчальну зону тощо. На мою думку, як правило, недоцільно щоразу заявляти вимогу про визначення місця проживання дитини в позові про розірвання шлюбу.
Варто розглядати такі справи, коли дійсно є банальний спір між батьками, з ким повинна проживати дитина. У випадку, коли є загроза так званого «легального викрадення»: коли той батьків, з ким дитина не живе постійно, може прийти, наприклад, у садочок та забрати дитину в невідомому напрямку без попередження та надовго. Ми всі чули про подібні резонансні справи. Але в більшості випадків забирати дитину надовго другий з батьків, навпаки, не виявляє бажання. Коли склалось так, що в сім’є є діти від різних шлюбів, і сім’я вже претендує на багатодітну, але не може отримати відповідні посвідчення, бо постанова Кабміну, яка регулює ці питання, передбачає наявність рішення суду «із зазначенням місця проживання дитини з одним із батьків після розірвання шлюбу».
Доводи, що батьки можуть погодити це питання абсолютно мирно у позасудовому порядку тут чомусь не працюють. Це по суті вганяє батьків у штучний спір з метою отримати таке рішення суду. Для цієї мети мало б працювати і рішення суду (в т.ч. наказ) про стягнення аліментів, бо ж в справах про аліменти суд встановлює місце проживання дитини. Але на практиці такий підхід працює не скрізь".
За словами адвокатки, визначати місце проживання дитини за ініціативою батьків можливо лише у разі, якщо дитина не досягла 14 років.
«У віці від 14 до 18 дитина має право вирішувати самостійно, з ким вона буде проживати. А якщо один з батьків не згоден з рішенням дитини, то формально вже дитина має бути сама позивачем, нехай і через законного представника — другого з батьків».
Нагадаємо, раніше адвокатка Катерина Синявська коментувала тему аліментів, які нараховуються по середній заробітній платі.
355Читайте нас у Facebook
