Катерина Осадча приголомшила історією українця з Херсонщини, який дивом врятувався з російського полону
Телеведуча Катерина Осадча, яка допомагає українцям знайти близьких, приголомшила історією українця з Херсонщини, який дивом врятувався з російського полону.
Героєм нового епізоду став 41-річний Григорій Гузь, якого розшукувала жінка Катерина. Подружжя разом з однорічним сином проживало в селищі Верхній Рогачик майже за 200 кілометрів від Херсона. Григорій працював електриком і завжди допомагав односельцям. У перші дні повномасштабної війни подружжя сподівалося, що окупанти до них не доберуться. Але вже наприкінці лютого у Верхній Рогачик зайшли ворожі війська.
«Коли до селища заїхали перші солдати армії рф, вони пограбували всі магазини, потрощили будинки й поїхали. Трохи згодом заїхала інша партія солдатів колоною БТР-ів в центр селища. Намагалися зірвати український прапор — але не зірвали, не змогли. В той момент нам було дуже лячно», — розповідає дружина Григорія Катерина.
Згодом селище опинилося в тимчасовій окупації, а Катерина з дитиною таки наважилася виїхати з Херсонщини на підконтрольну Україні територію. Григорій залишився в рідному селищі разом із літньою мамою. А невдовзі помітив: окупанти влаштували за ним стеження. Й одного дня навідалися до нього з обшуком. В середині серпня Григорія та ще декількох чоловіків армія рф викрала просто посеред вулиці. Після викрадення чоловіка привезли додому в кайданках та знову влаштували обшук — це був останній раз, коли його бачили родичі. Мати Григорія разом з дружиною шукали його усіма можливими шляхами.
«Я зверталася і до Нацполіції, і до проекту „Знайти своїх“, стукала в усі двері, щоб знайти чоловіка. Свекруха поїхала в Нову Каховку, бо дізналася: саме туди до будівлі поліції окупанти звозять цивільних полонених. Від селища, де забрали Григорія, це понад сто кілометрів, які потрібно проїхати через російські блокпости. Її звісно не пропустили. У Новій Каховці в неї забрали сумку, яку вона приготувала для нього, і відправили додому. Після цього вона потрапила до лікарні з серцевим нападом», — каже Катерина.
Довгі тижні родина продовжувала шукати Григорія, а наприкінці серпня Катерина нарешті отримала звістку. Їй подзвонив знайомий з окупованої Херсонщини, але в слухавці жінка почула найрідніший голос коханого.
«Я кажу: це точно ти? Я не вірю. Звісно я розплакалася і чую, що він також почав плакати. Це просто диво було. Він каже: я вже думав, що я твого голосу не почую, вже навіть не сподівався», — розповідає Катерина.
Осадча змогла поспілкуватися з Григорієм та дізнатись усі подробиці перебування в полоні з перших вуст.
«У списках окупантів я був позначений як „спецназ“. Колись я служив, але наразі був цивільною особою. Мені окупанти кажуть: у нас 2 пропозиції — або ми тебе вб’ємо, або ти будеш з нами працювати. Мені ставили запитання: ты не любишь русский мир? ты не любишь россию? Я кажу: я українець і прожив все життя в Україні. Потім були тортури. Нас били током, шокером, але я вірив, що я все одно побачу свою жінку, дитину, матір. Ця віра мене тільки тримала. В першу чергу вони хотіли, щоб я змінив свою мову на російську, тому що їм було тяжко мене розуміти. З 2014 року я був мобілізований, тому вони хотіли, щоб я їм назвав імена та місцезнаходження наших військових», — розповів Григорій.
1124Читайте нас у Facebook
