Мобінг в Україні: як його розпізнати та що робити жертвам цькування на роботі

У грудні минулого року набули чинності зміни трудового законодавства, які ввели відповідальність за цькування на роботі — мобінг.

Як пояснюють фахівці Юридичного порадника для ВПО, з точки зору законодавства, мобінг — систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця чи працівників, що спрямовані на приниження честі та гідності робітника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків. Це може бути психологічний або економічний тиск, створення напруженої атмосфери стосовно жертви мобінгу.

Як виглядає мобінг:

• стосовно працівника створюється напружена, ворожа, образлива атмосфера (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
• безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
• нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
• нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
• безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
• необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Для того, аби захистити свої права, жертвам мобінгу радять бирати докази (наприклад, покази свідків, фото-, відео- докази, накази роботодавця, робоче листування тощо), а також звертатися до:

• роботодавця із письмовою вимогою усунути відповідні порушення;
• територіального органу Державної служби з питань праці (посадові особи уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 173−5 КУаАП);
• суду (при цьому у разі підтвердження факту вчинення мобінгу судовим рішенням, яке набрало законної сили, особа матиме право на відшкодування шкоди, заподіяної через мобінг);
• правоохоронних органів (у випадку, коли відповідні діяння мають ознаки кримінально караних, наприклад, повʼязані із домаганням, сексуальним насильством тощо).

«Якщо судовим рішенням, що набрало законної сили, підтверджено факт вчинення мобінгу, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням», — зазначають експерти.

Нагадаємо, що винних у мобігну можуть покарати штрафами у 1700−2550 грн або 20−40 годинами громадських робіт. Повторний або груповий мобінг «коштуватиме» дорожче — штраф 3400−5100 грн або 40−60 годин громадських робіт.

Фото Pixabay

631

Читайте нас у Facebook