- 09:57 Як подолати застарілий жир на решітці газової плити: Марина Жукова поділилася «секретною зброєю»
- 09:26 Штрафи ТЦК для ухилянтів збільшаться: в Мін`юсті пояснили механізм стягнення
- 09:21 Де дивитись онлайн футбол Україна — Марокко: розклад трансляцій та прогноз на матч Олімпійських ігор
- 08:56 Рибам — цікаві поїздки, Терезам — підказки інтуїції, Овнам — спілкування з друзями: що обіцяють зорі на 27 липня
- 08:18 Ворог атакував Дніпропетровську та Запорізьку області дронами та артилерією: поранено мирних мешканців
- 07:04 Скоро чекає неймовірна удача: кому пощастить в останні шість днів липня
- 05:58 Переможець «Битви екстрасенсів» Сабухі Іманов про події на фронті: «Почнеться таке, на що росія не чекала»
- 05:51 Після спеки прийде вершинна гниль: чорноволоса красуня-фермерша розповіла, як спасати урожай у третій декаді липня
- 05:50 Легко замінять м’ясо: смажені супербаклажани за рецептом блогерки-красуні Аlina FooDee
- 05:49 Частині українців підняли пенсії майже на 6 тисяч гривень: хто отримав підвищені виплати
- 05:48 «Вибач і пробач»: Потап неочікувано звернувся до дружини, і вона відповіла
- 05:47 Вода ледве виходить із раковини зі швидкістю равлика? Тоді точно допоможе клей (дивовижна порада від Марини Жукової)
![ПОВЕРНЕННЯ В ЛА-МАНЧУ](http://fakty.ua/photos2/article/42/2/420205w540zc0.jpg)
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1988
Скульптор: Salvador Furió
Розмір: 33×95 cm
Лімітована серія
Із експозиції «Shvets Museum»
Про історію відносин цих двох статних сивочолих старих у маленькому іспанському містечку знали практично всі. Тому нікого не дивувало те, що щоранку, водночас, Хосе, швидко проходячи через торгові ряди галасливого міського базару, прямував до відкритих дверей крамниці, в якій торгував виробами з оливкового дерева Франциско, відомий майстер різного кухонного начиння.
Зазвичай Хосе довго розглядав дерев'яні дошки для обробки м'яса або риби, милуючись красивим тонким різьбленням. Потім відкладав кілька з них убік і, діставши з кишені портмоне, розраховувався за них, щоразу щиро хвалив майстра за чудову роботу. Франциско скрупульозно відраховував покупцю здачу, акуратно пакував товар у фірмовий кульок і на прощання тиснув Хосе руку, дякуючи за покупку.
Всім було відомо, що виробів із дерева, виготовлених різьбяром Франциско, у Хосе за довгі роки зібралося вже сотні, а може, й тисячі навіть. Але нікому й на думку не спадало питати всіма шанованого художника, навіщо йому така кількість кухонних дощок з оливкового дерева. Вони ж знали, що в далекій юності, коли Хосе ще тільки навчався в художньому інституті і коли в нього не було за душею жодної монети, його друг Франциско, продаючи на базарі за весь день лише одну-дві кухонні дошки з оливкового дерева, купував на виручені гроші мізерну їжу на двох і таким чином підтримував свого друга-студента, забороняючи тому навіть думати про те, щоб через болісне безгрошів'я залишити навчання в інституті.
Минули роки. Хосе став відомим художником. Його картини продавалися вже за величезні гроші. Він збудував гарний будинок, у якому була простора майстерня. Він давно вже міг дати Франциско стільки грошей, що їх цілком вистачило б на безбідну старість. Але, добре знаючи свого друга, він поважав його право (і бажання!), як і раніше, займатися улюбленою справою і в жодному разі не змінювати звичного способу життя. Цією історією пишалося все маленьке містечко.
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.