- 22:00 Підживлюйте таким добривом кожні два тижні: що робити, аби троянди постійно радували цвітінням
- 21:30 Для початку помийте місце укусу водою з милом: що робити після атаки комарів
- 21:00 Король Чарльз III має ідею подарунка для дочки принца Гаррі, але Меган Маркл проти
- 20:45 Нагадала Мерилін Монро: Лана Дель Рей виступила з першим повноцінним концертом за 3 роки
- 20:30 Хотіла заробити коштів: матір 4 дітей засудили за співпрацю з окупантами
- 20:15 «Холостяк» Іраклі Макацарія став батьком
- 20:00 Військові витрати росії у 2022 році зросли на 9,2%, — розвідка
- 19:38 Колишній чоловік Ані Лорак знов одружується
- 19:20 Депутата Трубіцина просили випустити за кордон Сили спецоперацій, — ЗМІ
- 19:12 Термінали «ПриватБанку» більше не приймають готівку євро та долари: названо причину
- 18:47 Саманта повертається: Кім Кетролл погодилася зніматися в продовженні культового серіалу «Секс і місто»
- 18:42 Світоліна «зламала» росіянку на «Ролан Гаррос» і проігнорувала її після матчу

Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1988
Скульптор: Salvador Furió
Розмір: 33×95 cm
Лімітована серія
Із експозиції «Shvets Museum»
Про історію відносин цих двох статних сивочолих старих у маленькому іспанському містечку знали практично всі. Тому нікого не дивувало те, що щоранку, водночас, Хосе, швидко проходячи через торгові ряди галасливого міського базару, прямував до відкритих дверей крамниці, в якій торгував виробами з оливкового дерева Франциско, відомий майстер різного кухонного начиння.
Зазвичай Хосе довго розглядав дерев'яні дошки для обробки м'яса або риби, милуючись красивим тонким різьбленням. Потім відкладав кілька з них убік і, діставши з кишені портмоне, розраховувався за них, щоразу щиро хвалив майстра за чудову роботу. Франциско скрупульозно відраховував покупцю здачу, акуратно пакував товар у фірмовий кульок і на прощання тиснув Хосе руку, дякуючи за покупку.
Всім було відомо, що виробів із дерева, виготовлених різьбяром Франциско, у Хосе за довгі роки зібралося вже сотні, а може, й тисячі навіть. Але нікому й на думку не спадало питати всіма шанованого художника, навіщо йому така кількість кухонних дощок з оливкового дерева. Вони ж знали, що в далекій юності, коли Хосе ще тільки навчався в художньому інституті і коли в нього не було за душею жодної монети, його друг Франциско, продаючи на базарі за весь день лише одну-дві кухонні дошки з оливкового дерева, купував на виручені гроші мізерну їжу на двох і таким чином підтримував свого друга-студента, забороняючи тому навіть думати про те, щоб через болісне безгрошів'я залишити навчання в інституті.
Минули роки. Хосе став відомим художником. Його картини продавалися вже за величезні гроші. Він збудував гарний будинок, у якому була простора майстерня. Він давно вже міг дати Франциско стільки грошей, що їх цілком вистачило б на безбідну старість. Але, добре знаючи свого друга, він поважав його право (і бажання!), як і раніше, займатися улюбленою справою і в жодному разі не змінювати звичного способу життя. Цією історією пишалося все маленьке містечко.
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.