- 00:05 Клубний чемпіонат світу-2025 з футболу: календар, результати та відеоогляди матчів, розклад телетрансляцій
- 15.06 23:52 Україна U21 з голами Ваната та Брагару перемогла Фінляндію на Євро-2025: відеоогляд матчу
- 15.06 22:27 Секрети вибору гаманця в Японії: можливо, знання цих нюансів допоможе привернути фінансову удачу
- 15.06 22:00 Лососеве масло за рецептом відомої кулінарки: смачно так, що не відірватися
- 15.06 21:31 Бред Пітт розкритикував Анджеліну Джолі за виховання дітей, бо згадав власний юнацький досвід
- 15.06 21:02 Знижує кров’яний тиск і рівень холестерину: чому людям літнього віку слід вживати олію
- 15.06 20:35 Завжди користувався заслуженою повагою: оператор з добування нафти поліг в бою на Запоріжжі
- 15.06 20:13 Генштаб підтверджує: ЗСУ уразили підприємство з виробництва дронів у Татарстані
- 15.06 20:07 Салат з курячим стейком та буряком: чудовий варіант легкої вечері
- 15.06 19:45 КНДР продовжує завалювати рф своєю зброєю: окупанти поки що вчаться з неї стріляти
- 15.06 19:39 П'ятеро українців, у тому числі троє дітей, загинули внаслідок іранського удару по Ізраїлю
- 15.06 19:19 Овнам — «Колісниця» та рішучість, Левам — «Паж кубків» та несподівані ідеї: Таро-прогноз на 16 червня

Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1988
Скульптор: Salvador Furió
Розмір: 33×95 cm
Лімітована серія
Із експозиції «Shvets Museum»
Про історію відносин цих двох статних сивочолих старих у маленькому іспанському містечку знали практично всі. Тому нікого не дивувало те, що щоранку, водночас, Хосе, швидко проходячи через торгові ряди галасливого міського базару, прямував до відкритих дверей крамниці, в якій торгував виробами з оливкового дерева Франциско, відомий майстер різного кухонного начиння.
Зазвичай Хосе довго розглядав дерев'яні дошки для обробки м'яса або риби, милуючись красивим тонким різьбленням. Потім відкладав кілька з них убік і, діставши з кишені портмоне, розраховувався за них, щоразу щиро хвалив майстра за чудову роботу. Франциско скрупульозно відраховував покупцю здачу, акуратно пакував товар у фірмовий кульок і на прощання тиснув Хосе руку, дякуючи за покупку.
Всім було відомо, що виробів із дерева, виготовлених різьбяром Франциско, у Хосе за довгі роки зібралося вже сотні, а може, й тисячі навіть. Але нікому й на думку не спадало питати всіма шанованого художника, навіщо йому така кількість кухонних дощок з оливкового дерева. Вони ж знали, що в далекій юності, коли Хосе ще тільки навчався в художньому інституті і коли в нього не було за душею жодної монети, його друг Франциско, продаючи на базарі за весь день лише одну-дві кухонні дошки з оливкового дерева, купував на виручені гроші мізерну їжу на двох і таким чином підтримував свого друга-студента, забороняючи тому навіть думати про те, щоб через болісне безгрошів'я залишити навчання в інституті.
Минули роки. Хосе став відомим художником. Його картини продавалися вже за величезні гроші. Він збудував гарний будинок, у якому була простора майстерня. Він давно вже міг дати Франциско стільки грошей, що їх цілком вистачило б на безбідну старість. Але, добре знаючи свого друга, він поважав його право (і бажання!), як і раніше, займатися улюбленою справою і в жодному разі не змінювати звичного способу життя. Цією історією пишалося все маленьке містечко.
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.