Добровільно виявив бажання йти на фронт: щемлива історія про бійця ОШБ «Лють»

4 вересня вересня ще з ночі плакало небо, адже «на щиті» повертався додому Борис Дідур — старший лейтенант поліції… 26-річний захисник, який віддав своє життя за Україну. Люди ставали навколішки, віддаючи останню шану герою. Особливо боляче було тим, хто знав Бориса. А його знали багато. Він шість років працював інспектором сектору ювенальної поліції у Тростянці на Вінниччині. Це одна з найвідповідальніших посад в органах внутрішніх справ, адже в обов’язки входила профілактика правопорушень серед дітей. Скільком неповнолітнім не дав схибити і зіпсувати своє життя…

«Борис навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ. Його було за що любити: толерантний, щирий, принциповий і правильний, — повідомляє Тростянецька селищна територіальна громада. - Таким був і на війні… Сміливий, відважний, готовий до самопожертви заради перемоги, миру і побратимів. Багато з них вирвалися з того пекла, що під Бахмутом, аби провести Бориса в останню дорогу на вічний спочинок».

На війну Борис Дідур потрапив свідомо — добровільно. На початку року формувалася «Гвардія наступу» — вісім штурмових бригад. До них записувалися вмотивовані і патріотично налаштовані українці. З колишніх і теперішніх поліцейських створювалася бригада «Лють».

«Він був один з перших тростянецьких поліцейських, хто виявив бажання піти на фронт. 10 лютого 2023 року його зарахували на посаду інспектора взводу штурмового полку „Цунамі“ окремої штурмової бригади „Лють“. Після вишколу на полігоні бойовий підрозділ, в якому ніс службу у званні старшого лейтенанта поліції Борис Дідур, вирушив на фронт. Воювати довелося на одному з найнебезпечніших напрямків — Бахмутському. Тут ведуться наступальні дії наших військ. Минулого місяця у взаємодії зі Збройними Силами України окрема штурмова бригада „Лють“ звільнила частину населеного пункту Кліщіївка. Жорстокі бої за нього тривають і зараз. Агресор використовує усі види зброї і веде прицільний вогонь по українських позиціях. Проте успіху не має. Українці надійно укріплюються на відвойованій території. В одному з боїв трагічно обірвалося життя молодого героя. У нього залишилися дружина Юлія, п’ятирічний син Кирилко, батьки, брат».

У храмі Православної церкви України відбулася прощальна панахида, а опісля сотні тростянчан зійшлися на траурний мітинг, що відбувся на місцевому кладовищі.

Раніше повідомлялося про загибель українського легкоатлета, який повернувся з-за кордону захищати Батьківщину.

1097

Читайте нас у Facebook