«Мої близькі пів року знаходились в окупації»: Артем Пивоваров про зміни за часів великої війни

Популярний співак Артем Пивоваров зізнається, що велика війна підштовхнула його творчість. Вже за два тижні після повномасштабного вторгнення росії в Україну Артем дав концерти для ЗСУ. А у травні 2022 року перший серед українських артистів за часі війни провів концерти у палаці «Україна». Популярність артисту приніс його проект «Твої вірші, мої ноти», де вірші класиків були заспівані Артемом у дуетах з популярними артистами. У 13 сезоні проекту «Голос країни» (1+1) Пивоваров вперше сів у тренерське крісло, а його команда після відборів вважається найсильнішою.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» Артем Пивоваров зізнався, що стало для нього найстрашнішим за часи великої війни, як зустрів війну в Ірпені та де мріє бути на день перемоги.

«Два дні я провів у підвалі»

— Артем, що відчуваєте зараз, коли велика війна йде більше ніж півтора роки?

- Мені, як і кожному українцю, болять страждання, через які зараз проходить наш народ. Це відчуття зі мною щодня. Що я можу зробити?! Я розумію необхідність підтримувати наших воїнів, які захищають наш дім, виборюють свободу і дають нам можливість проживати кожен день. З самого початку повномасштабної війни я беру участь у благодійних концертах на підтримку ЗСУ в Україні та за її межами. Людям потрібна моральна підтримка та можливість вивільнити емоції — саме це й відбувається виступах артистів.

— Який період за останній час став для вас найскладнішим?

- Початок великої війни. Моє рідне місто Вовчанськ Харківської області було в окупації з першого дня повномасштабної війни. Це був важкий період, адже там перебували мої близькі. Майже півроку місто знаходилось під окупацією. Там залишилась моя мама і, звичайно, я дуже переймався за неї. Вона працює лікарем і ситуація була дуже складна. Ми не могли підтримувати постійний звʼязок, і я дуже нервував. Не їхати з міста була позиція мами, ми з нею багато про це спілкувалися. Але коли до Вовчанська зайшли росіяни, зробити це було неможливо. Місто звільнили у вересні 2022 року і я безмежно вдячний за це Збройним Силам України. Насправді це була одна з найрадісніших для мене новин!

— Яким було ваше 24 лютого 2022 року?

- 23 лютого переїхав до свого житла в Ірпені, яке будував два роки. Готувався розпаковувати коробки та облаштовувати житло. Але повномасштабне вторгнення порушило всі плани. Після двох днів, які я провів у підвалі, разом з командою зміг вирватися з міста та виїхати на захід країни.

Читайте також: «Два тижні я був без води і світла»: актор Олексій Суровцев про випробування під час великої війни

«Не планую зупинятися ні на день»

— Деякі співаки важко знову поверталися до творчості…

- Можна сказати, що я від неї не відходив. У ці важкі часи я трансформую емоції в творчість. Я постійно пишу музику. За останні півтора року ми з командою випустили понад десять робіт з кліпами, більшість — у межах авторського проєкту «Твої вірші, мої ноти», що популяризує українську поезію через призму музики. Я гордий, що моя пісня «Маніфест» потрапила до шкільної програми. І я не планую зупинятися ні на день.

— Наскільки неочікуваним було запрошення стати тренером нового сезону «Голосу країни»?

- Я ніколи не був учасником вокальних проєктів, а от у кріслі тренера «Голосу країни», насправді, бачив себе давно. Це велика відповідальність для мене як для музиканта. До того ж я маю досвід співпраці з молодими виконавцями і сподіваюся знайти на «Голосі» талановитих людей, з якими зможу попрацювати і за межами шоу. Для мене цей проєкт — можливість відкрити себе як музичного продюсера. Зараз ми відстоюємо все українське, зокрема наші цінності. Це можливість познайомити світ з українською музикою, нашими талановитими людьми, а також привернути увагу до подій в Україні.

Читайте також: «Мене засипало землею, я відчув страшний біль і зрозумів, що залишився без ніг»: військовий Олександр Будько (Терен) став призером «Ігор нескорених»

— Як мрієте зустріти перемогу?

- Зараз всі сили зосереджені на тому, щоб наближати нашу перемогу. Кожен має бути корисним на своєму місці та робити все можливе, щоб цей довгоочікуваний день настав якомога швидше. А вже потім буду думати, як і де його зустріну.

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв'ю з актором і сержантом взводу Сергієм Лефором про випробування під час великої війни.

3067

Читайте нас у Facebook