«Одна із робіт за мотивами „Лісової пісні“ Лесі Українки прийшла до моєї колекції містично», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк

Справжнім шедевром можна вважати художній твір, який надихає митців створювати роботи за його мотивами. Такі твори є і в літературі, і в музиці, і в живописі…

Один із шедеврів української літератури — драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки, написана в 1911 році. Цей твір вважається найзагадковішими у творчому доробку поетеси. За його мотивами створено художній фільм та балет. Всесвітньої популярності набув український 3D анімаційний фільм «Мавка. Лісова пісня», який вийшов у прокат у 2023 році і був показаний на широкому екрані більш ніж у ста країнах світу.

«Лісова пісня» Лесі Українки надихала та надихає на створення краси і художників-фарфористів.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про найкрасивіші порцелянові роботи за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня».

«Малюнки на чайнику „Лісова пісня“ художниці Галини Головіної відзначаються казковим колоритом»

- Набори для чаювання за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки створювались українськими фарфористами на різних мануфактурах, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Ця драма-феєрія видатної української поетеси стала джерелом натхнення мисткинь різних поколінь — Галини Головіної, Валентини Трегубової, Олесі Томків-Войтович та Олени Нестерової. Народившись в різних містах та селах України, вони з молоком матері увібрали різнобарвну симфонію нашої мови. Малюнки на чайнику «Лісова пісня» художниці Галини Головіної відзначаються казковим колоритом. Палітра яскрава, святкова.

Зараз роботи Галини Головіної є надзвичайно цінним культурним скарбом.

Чудовий комплект «Лісова пісня» (на фото у заголовку — Авт.) з двох чайників створений митцями Коростенського фарфорового заводу Валентиною та Миколою Трегубовими. Один чайник — для окропу, другий — для заварки. Цей набір, винесений на титульну сторінку моєї книги-альбому «Український фарфор XX сторіччя Коростенського фарфорового заводу», входить до складу сервізу «Дивовижний світ».

Розпис та форма гармонійно поєднуються. Мінливий світ різних стихій, характерів, героїв Валентина Трегубова яскраво відобразила у властивій їй індивідуальній манері, для якої характерні декоративність, барвистість над- і підполив’яного розпису, використання золота. Її творчий почерк неможливо сплутати з жодним іншим. Золото у поєднанні з кобальтом на білому тлі черепка додають розпису парадності. До речі, найбільша кількість порцелянових робіт за мотивами творчості Лесі Українки саме у творчому спадку подружжя Трегубових. Чимало з них було створено у 1971 році, коли відзначалося сторіччя Лесі Українки.

— Краса!

— Майже через двадцять років подружжям Трегубових було створено чайний сервіз «Лесині фантазії». До його складу входить неймовірний порцеляновий годинник.

«Унікальна ваза прийшла до мене від продавця, який виявив її … на смітнику»

— Мабуть, чимало порцелянових робіт за мотивами творчості Лесі Українки зберігаються у музеях?

— Так. Наприклад, в Національному музеї українського декоративного мистецтва знаходиться столовий сервіз, форму якого розробив Микола Трегубов, а. розписала посуд художниця Алла Хитько.

— Які ваші твори на цю тематику улюблені?

- Їх чимало. Дуже цікаві роботи художниці Олесі Томків-Войтович. Справжня мрія — вести довгі затишні розмови за чашкою чаю з сервізу Тернопільського фарфорового заводу «Лісова пісня». Блюдо «Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає!» та чайний набір «Лісова пісня» експонувалися у виставковому проєкті «Вона в віки майбутні йти повинна» («І будуть приходити люди…»), присвяченому 150-річчю від дня народження Лесі Українки.

Молодий хлопець грає на сопілці, пісня розбудила лісову красуню та покликала її до життя і любові. Незвідане досі почуття окрилює Мавку. Всюди зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава…

Надзвичайно гарні і роботи художниці Олени Нестерової.

Олена Нестерова відкриває поціновувачам краси чарівну природу Полісся з веселковими барвами квітів, із зітханням вітру та гомоном весняної ночі. Тут, серед столітніх дерев, живуть незвичайні міфічні істоти. Красою цих робіт можна милуватися і милуватися.

В малюнках використовуються стилізовані рослинні орнаменти соковитих яскравих кольорів.

Блюдо Олени Нестерової експонувалося на презентації книги «Український фарфор ХХ століття Коростенського фарфорового заводу», яка відбулася на території Києво-Печерської лаври у Національному музеї українського декоративного мистецтва 4 жовтня 2023 року.

Дуже гарна серія тематичних блюд заслуженого художника України, головного художника Кам'янобрідського фаянсового заводу Асі Мікеєвої. Кожен виріб унікальний.

— Знаю, що ви колекціонуєте фарфор за мотивами творчості Лесі Українки. Які порцелянові твори за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» є у вашій колекції?

- Їх у мене чимало. Містичну історію має поява у моїй колекції унікальної вази виробництва Бориславського фарфорового заводу, створеної фарфористом Петром Щербоносом. Вона прийшла до мене від продавця, який виявив її … на смітнику. Отож, була врятована і знайшла гідне місце серед найкращих робіт митців. Хтось з неї майстрував світильник, а врешті решт просто викинув. Я відмила та відновила вазу.

— Дійсно містика. Адже ваза потрапила до рук справжнього поціновувача краси.

- Взагалі ця робота Петра Щербоноса має дуже цікаву історію. Така ваза експонувалася на ювілейній виставці в Києві з нагоди сторіччя Лесі Українки. Робота присвячена оспівуванню краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненній силі великого кохання. Милуючись вазою, поринаєш у світ драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». На березі лісового озера, що утворилося з маленького струмка, Лукаш грає на сопілці про вічне кохання лісовій царівні. Вона, в ясно-зеленому вбранні, з розпущеними косами, у зоряному вінку, почувши спів про красу душі та кохання, прокидається від зимового сну…

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про камінні годинники з фарфору.

На фото у заголовку М. Трегубов, В. Трегубова. Чайник «Лісова пісня» з сервізу «Дивовижний світ». Коростенський ФЗ. 1971

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

1005

Читайте нас у Facebook