«Прийшли у вишиванках і не відпускали оплесками 40 хвилин»: відомий український режисер про гастролі у Донецьку
Актор, режисер, генеральний директор і художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський наголосив на важливості розвитку української культури як протидії російському впливу. Відомо, що до повномасштабного вторгнення Держипільський працював і над виставами російських класиків, від яких згодом все ж відмовився.
«Дуже чітка, пропрацьована століттями пропаганда, — розказав Ростислав у проєкті «Точка опори». — У нас було поставлено «Три сестри»… це дуже смішна історія. Чехов. Нас виховували на ньому, що для акторів це вершина. Достоєвський був одним із моїх улюблених авторів. І, власне, 12 березня мала бути прем’єра «Ідіот» — одна з моїх мрій. Я собі вже потім задумався: «Як це так? Мене, хлопчика з гір, умовно кажучи, гуцула, так було затуманити, що я так вірив і вчив своїх студентів, що треба знати цю драматургію».
Саме початок повномасштабної війни відкрив очі режисеру, і він повністю змінив своє ставлення до так званої театральної класики.
«У мене наче пелена впала, що це все спеціально придумали, що нам століттями накидали цю пропаганду, — згадав режисер. — Наше сприймалося як другосортне, а про те, що у наших західних сусідів є, ми знали дуже мало або не знали нічого. Тепер я себе ловлю на думці, що ставлю майже тільки українське — це якесь надолуження. І, ну напевно, це теж феномен, чому сьогодні в Україні дуже багато людей ходять саме на українську класику, тому що нація відчуває потребу і вину, за те, що століттями дивилися на це як на другосортне. Зараз є потреба пізнати себе і виправити помилки. І я в цьому не виняток».
Режисер згадав показ спектаклю «Солодка Даруся» на сході України, який свого часу був заборонений.
«За пів року до початку окупації Луганщини, Донеччини та Криму, ми потрапили у ще мирний Донецьк, і нам сказали, що це вперше за історію їхнього театру (з 39-го року), коли на сцені івано-франківська трупа, — розказав Ростислав. — Люди прийшли у вишиванках, і нас не відпускали біля 40 хвилин з оплесками. Тобто про нас закинули штучний міф, що ми бандерівці і там непотрібні. Потім я зрозумів, що нас спеціально не пускали, щоб там не бачили, що ми нормальні люди, як вони, українці, а не якісь рогаті».
Раніше відомий український режисер вразив зізнанням.
344Читайте нас у Facebook
