У Польщі несподівано поставили умову для членства України в ЄС
У липні минулого року президент України Володимир Зеленський та президент Польщі Анджей Дуда зустрічалися в Луцьку, де очільники двох держав брали участь у заходах з вшанування пам'яті жертв Другої світової війни та 80-ї річниці Волинської трагедії.
Волинська трагедія є однією з тем, яка є достатньо болючою для обох держав. І у липні цього року польский високопосадовець пов'язав розв'язання зазначеного питання з майбутнім членством України в Євросоюзі. Про це в інтерв'ю Polsat News заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передає «УНІАН».
За його словами, Варшава підтримує Київ «настільки, наскільки це можливо», хоча у відносинах між країнами «не все ідеально через невирішені історичні питання». Мініст вважає, що «реальна політика повинна поставити ультиматум — без вирішення волинського питання не буде вступу України до Європейського Союзу».
Водночас польський міністр запевняє, що для них кінцем війни буде лише перемога України: «Будь-який інший випадок залишається для Польщі прямою загрозою війни. Саме тут на кону стоїть питання безпеки Польщі та Європи».
Волинська трагедія, яку у польській історіографії визначається як «Волинська різанина», — обопільні етнічні чистки конфліктуючого польського та українського населення під час Другої світової війни на Волині. Здійснювалися вони Українською Повстанською Армією, військовими відділами ОУН, польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році. Метою дій українських націоналістів на Волині було насамперед бажання перешкодити майбутнім претензіям польського уряду на ці землі (так, як це сталося після завершення Першої світової війни). Керівництво УПА розглядало польське населення як потенційну опору для Німеччини та СРСР.
У традиційній польській історіографії Волинська трагедія сприймається як етнічна чистка виключно польського населення, в українській — як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українських цивільних. Цю тему значно більше досліджували польські історики, які займаються нею від часу закінчення Другої світової війни. Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежності, а активізація досліджень відбулася після Революції гідності, оскільки в 2015 році були розсекречені архіви колишніх репресивних органів СРСР до 1991 року, які зберігалися у фондах на території України.
Ексклюзивний матеріал «Волинська трагедія: навіщо Польща шукає жертв УПА та чим відповісти Україні» з розповіддю нинішнього народного депутата, а раніше директора Інституту національної пам'яті Володимира Вятровича, читайте в російськомовній версії сайту «ФАКТІВ».
Фото з Вікіпедії
577Читайте нас у Facebook
