«У нас на Покровському напрямку дупа»: військовий про те, чому держава не хоче мінімізувати втрати людей, збільшивши постачання дронів ЗСУ
росія продовжує тероризувати Україну «шахедами». А в цей час брак забезпечення українських військових дронами призводить до збільшення втрат особового складу. Про це пише військовий Олександр Карпюк (Serg Marco) у Фейсбук. На його думку, держава повинна забезпечувати фронт великою кількістю дронів, оскільки це ефективніший та дешевший спосіб ведення війни порівняно з класичними методами.
«За останні місяці мене часто звинувачували в критиці всього та всіх, і здебільшого я критикую по темі дронів. Зрозуміло, що це не всім подобається, і коли когось критикують, то критикуємий, зазвичай, не визнає причин критики, а відразу вказує на упередженість того, хто критикує.
Бо не все так однозначно, він бубочка, а то критик просто продався Зеленському, Порошенко, Байдену, Трампу, Ляшку, потрібне підкреслити.
Майже два роки тому, в кінці 2022 року я перевівся в мотопіхотну бригаду під Донецьк, хоча після всієї географії роботи першого року я спокійно міг залишитися або в Києві на якійсь більш спокійній посаді або служити в Одеському підрозділі, розвивати там напрям дронів.
Але ніт, Саші ж нудно в тилу, блд.
Через пару місяців вже буде два роки моєї служби на цьому напрямку.
За ці роки перед очима було багато різного: зміни тактики та стратегії, впровадження успішних та не дуже проєктів та засобів та багато роботи аеророзвідки. Тобто як один з «старожилів» цього напрямку, можна казати, що деякі позитивні чи негативні тенденції я вмію якось аналізувати та порівнювати. За такий час навіть мавпа би навчилася розуміти, що тут до чого.
Так ось. На мою особисту субʼєктивну думку, у нас на Покровському напрямку дупа, і буде дуже складно це все хоча б стабілізувати. У нас зараз тактично гірше положення, ніж нещодавно; у противника більше особового складу, в нього більше логістичних можливостей по розміщенню особового складу, бо в них є Донецьк зі всіма залізничними станціями та великою кількістю промзон, де можна його акумулювати, розвивати в бойові порядки та запускати в бій.
Ми ж навіть у Покровську не можемо зараз тримати якісь великі сили, бо його постійно розйо… ють, а знайти зараз незайняту посадку — це вже проблема.
Але у Донецького угрупування є один великий плюс. Це мабуть найбільша та найдосвідченіша кількість бплашників, як ударників, так і розвідників. Які знають цей район, нюанси та звичні до лінії з самим потужним РЕБом по всій смузі.
Раніше я летів на Піски та проходячи Карловку давав fpv-ішнику команду на зліт. На Піски ми заходили вже вдвох. В мене було 5−7 хвилин, щоб знайти йому ціль та навести. Якщо ціль не знаходили — то били якусь раніше дорозвідану стаціонарну ціль, яка була дублюючою. І в більшості випадків — ціль була. Тобто поки мій борт у повітрі — на Піски постійно летіла карусель FPV, і ми зробили там дорогу смерті. Я повертаюсь — мене в повітрі міняє інший екіпаж. Постійна карусель смерті з вибухівкою у повітрі у пошуку цілі.
Зараз ми не маємо такої кількості дронів. FPV-ішники вилітають, коли впевнені, що застосують дрон ефективно. Мавіководи бережуть мавікі, працюють ними обмежено. І це дуже видно по результативності.
На жаль, у противника ми бачимо якраз таку тактику, яку раніше використовували ми самі. Тільки вони нон-стоп відправляють два FPV на різних частотах в зону інтересу каруселлю. Там постійно крутяться ZALA/Суперками, шукаючи цілі. Немає цілі? Ну і похер, FPV об землю і нові в повітря. Тобто вони готові втратити 2 FPV щоб на 20−25 хвилин мати можливість в секторі інтересу вражати цілі, а при боях високої інтенсивності це дає велику перевагу.
На Покровський напрямок зараз заводять багато підрозділів, але я, чесно сказати, не вірю в стратегію «перемогти живою силою в фортеці Покровськ». Та і навіщо? Життя одного солдата дорожче за тисячу дронів.
Тобто правильна стратегія зараз — це завалити наші «рубаки» та «бубаки» дронами, щоб їх було дохера. Щоб люди могли просто херачити нон-стоп і не старатися економити. Бо ця економія = більші втрати в особовому складі.
Як би я хотів? Я б хотів, щоб держава прийшла та спитала, скажемо, у команди мавіководів:
— Скільки вам треба мавіків на тиждень?
— Ну десь 15…
— Ось вам 25, але щоб ви постійно могли працювати. Якщо ж закінчаться — то замовляйте, вам швидко дадуть нову партію.
Потім до fpv-ішників.
— Скільки вашій бригаді треба в місяць FPV?
— Ну, якщо всіх, і тепловізійних, і десяток, і «мамонтів»…ну 5000 десь.
— Ось вам 7000, бийте все що бачите. Паліть посадки, знищуйте будівлі, ганяйтесь за кожним п@&₽ом. Щоб тут пекло було для них. Треба буде більше — ось заявка, через тиждень довеземо, скільки треба.
Ось з таким підходом ми можемо мати надію на якийсь перелом. І що цікаво. Як я не рахую бухгалтерію війни, це все НАБАГАТО ДЕШЕВШЕ, НІЖ ВОЮВАТИ ЛЮДЬМИ ТА КЛАСИЧНИМИ ЗАСОБАМИ. А як держава повинна купити та затягнути ці засоби — це вже її проблеми, і вони набагато менші та простіші, ніж наші проблеми тут.
А це означає, що якщо хтось там зверху може освоїти математику та прикинути ефективність застосування різних сил то засобів, то він вже повинен дати вказівку тягнyти на фронт все, в максимальній кількості. Мавікі через треті руки за крипту? Хер з ними, тягніть. Навіть якщо цей мавік втричі дорожче, це все одно дешевше, ніж воювати людьми. FPV вартістю в 1500 баксів з теплокамерою? Це дуже дешево, скільки тисяч вам їх треба, щоб всю ніч вони теж працювали, як вдень? Зараз ми відправимо якогось Джеймсбонда від Буданова, щоб через кіпрську прокладку, рейсом через Гаваї, з підміною контейнера у Туреччині все завіз любими шляхами, лише б швидко.
Ми повинні дати карт-бланш дронам, поки ще погода дозволяє. Але для цього потрібні дрони, і якщо ми не будемо втрачати дрони — значить, ми будемо втрачати більше людей. А люди будуть ще потрібні, коли будуть тумани, дощі, сніг.
Для мене дефіцит дронів — це ідіотизм, вибачте. І якщо держава, щоб зменшити втрати особового складу, не в змозі організувати такі зміни — то є великі питання до неї. До керівництва, яке має можливість працювати дронами, але не використовує цю можливість на 100% - в мене питання до їх профпридатності.
Тому вибачте — будемо критикувати. Бо якщо такі прості думки, як «чим більше ми будемо витрачати дронів — тим менше ми будемо втрачати людей» не доходять до когось зверху, то чим гучніше казати — тим швидше дійде. Або покаже, що хтось зверху займає не своє місце.
Ваш критик, мол. сержант доповідь закінчив. Дата. Підпис".
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
266Читайте нас у Facebook
