Не буде ніякої України: аналітики розповіли, від чого залежить результат війни
Війна в Україні, яку росія розпочала у лютому 2022 року, переросла у протистояння, що має глобальні наслідки. Адже по обидва боки лінії фронту спілкуються іспанською, непальською, хінді, сомалійською, сербською та корейською мовами, пише Politico. У небі над полем бою іранський безпілотник Shahed може бути перехоплений американською системою ППО, в той час як на землі артилерія німецького виробництва свистить повз північнокорейські снаряди. Те, що почалося в лютому 2022 року як найбільша європейська сухопутна війна з часів Другої світової, зараз змагається за звання найбільш глобального конфлікту з часів холодної війни, в який прямо чи опосередковано залучені десятки країн.
«Востаннє ми бачили щось подібне, мабуть, під час радянського вторгнення в Афганістан, — сказав історик Сергій Радченко. — Коли моджахедів підтримував Захід, а також Пакистан, і всі були у захваті».
З часом, коли і Україна, і росія опинилися у скрутному становищі через нестачу снарядів і перенапруженість військ, міжнародний вимір став помітнішим і важливішим.
Сьогодні обидві країни покладаються на допомогу ззовні: Україна — для того, щоб вистояти, росія — для того, щоб зберегти своє домінування в небі та на землі, мінімізуючи при цьому вплив війни на власне населення. Рятівним колом для москви є Китай, який відіграв вирішальну роль у захисті російської економіки від західних санкцій, забезпечивши ринок збуту для російської нафти і добрив, а також надавши їй доступ до вкрай необхідних технологій.
Без допомоги Заходу війна швидко закінчилася б нищівною поразкою України, вважають аналітики. Але Захід також дотримується певних запобіжників, обравши стратегію обережного інкременталізму, а не ескалації. На велике розчарування Києва, постачання зброї відбувалося поетапно і за певними правилами. Протягом майже трьох років лідери США та Європи залишалися глухими до дедалі відчайдушніших прохань Києва про дозвіл на використання зброї великої дальності для ураження цілей на території росії.
З обох боків іноземні війська на місцях здавалися безперспективними. Хоча дехто, зокрема президент Франції Еммануель Макрон, висловлював думку про можливість введення західних військ, ця ідея ніколи не виходила за рамки швидко відкинутої пропозиції.
«Для Сполучених Штатів уникнення ядерної війни з росією завжди було пріоритетом № 1 у цьому конфлікті. Друге — допомогти Україні перемогти, — сказав Радченко, додавши: — Ці дві конкуруючі цілі якимось чином мають бути узгоджені».
Зараз, коли війна наближається до початку четвертого року, жодна зі сторін не отримує всієї необхідної допомоги. Й більше стає схожою на війну на виснаження — Першу світову, ніж на високотехнологічну Третю світову війну.
На думку аналітиків, результат війни, швидше за все, буде залежати від рішень НАТО і Китаю.
«Якщо припинити підтримку України з боку НАТО, то не буде ніякої України, — кажуть вони. — Але якщо ви припините китайську підтримку російських військових зусиль, це змусить москву обмежити свої апетити і розвіє її надії на те, що час грає на її боці».
Інші фактори можуть перехилити чашу терезів: у США — непередбачуваний Трамп. На Близькому Сході — конфлікт Ірану з Ізраїлем. У Європі — сплеск популярності ультраправих партій, деякі з яких скептично ставляться до допомоги Україні.
Тим часом завжди існує ризик подальшої ескалації, вважає Радченко.
«Поки триває війна, існує небезпека, що хтось ще приєднається до боротьби», — зазначив він.
Раніше німецький генерал дав невтішний прогноз, що Україна може втратити важливе місто до кінця року.
686Читайте нас у Facebook
