Був сильною, яскравою та неординарною особистістю: ворожий снаряд вбив захисника з Хмельниччини
Теофіпольська громада з глибоким сумом провела в останню дорогу відважного захисника Максима Солдатенка із села Гальчинці. Йому було лише 23 роки. Попереду мало бути довге життя, сповнене планів, мрій та звершень. Він вірив у перемогу України, мріяв повернутися додому, працювати на рідній землі та створити власне господарство. Та жорстока війна безжально обірвала молоде життя, повідомляє Теофіпольська селищна рада.
У 18 років Максим був призваний на строкову військову службу. Не прослуживши й пів року, свідомо підписав контракт із Національною гвардією України, обравши для себе нелегкий шлях захисника Батьківщини. Мама хвилювалася й не підтримувала такого рішення, натомість батько поважав вибір сина та пишався його мужністю.
Повномасштабне російське вторгнення Максим зустрів у лавах 4-ї Ірпінської бригади Національної гвардії України. Від перших днів війни перебував на найскладніших ділянках фронту. Брав участь в обороні Сєвєродонецька, Рубіжного та Лисичанська, воював під Бахмутом, на Лиманському та Харківському напрямках, виконував бойові завдання в районах Мирнограда та Добропілля.
Спочатку служив старшим навідником міномета, а згодом став бійцем підрозділу аеророзвідки. Опановував сучасні технології ведення війни, працював із безпілотними літальними апаратами, допомагаючи виявляти ворога та рятувати життя побратимів.
На момент загибелі молодший сержант Максим Солдатенко проходив службу на посаді командира відділення роти безпілотних систем 1-го батальйону бригади «Рубіж» Національної гвардії України.
5 червня 2026 року поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області його життя трагічно обірвалося. Після повернення із бойових позицій необхідно було вирушити на чергове завдання із зачистки місцевості. Максим міг залишитися, але не став шукати легшого шляху. Він виконував свій обов’язок до кінця. Вийшовши з укриття, потрапив під ворожий мінометний обстріл. Один зі снарядів розірвався поруч…
Максим був сильною, яскравою та неординарною особистістю. Попри молодий вік, мав чіткі життєві цілі та великі плани на майбутнє. Найбільше любив рідну землю та мріяв після війни стати фермером. Хотів працювати на своїй землі, розвивати господарство, створити сім’ю та будувати мирне життя у вільній Україні.
Поховали Максима Солдатенка з усіма військовими почестями на кладовищі рідного села.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що під час обстрілу Полтави ворожа ракета забрала життя воїна, який щойно відсвяткував день народження.
36Читайте нас у Facebook