Докази експертизи у справі Шеремета суперечать один одному: журналістське розслідування (відео)
«Шеремета могли вбити через розслідування зникнення телеоператора ГРТ Дмитра Завадського»
— У ході спільного брифінгу керівництва МВС та Генпрокуратури на журналістів та глядачів було виплеснуто багато емоцій, — каже журналістка Ганна Бабинець. — Оприлюднені телефонні переговори між підозрюваними одразу викликали до них негативне ставлення. Тішаться смерті побратима, хочуть закидати Київ «Градами»… Але емоції не можуть бути доказами провини. Слідство має спиратися на вагомі докази. Арсен Аваков назвав головним доказом причетності підозрюваних у справі експертизи. Завдяки своїм джерелам ми отримали можливість ознайомитись із цими матеріалами докладніше. З'ясувалося, що четверо експертів, один із яких іноземець, підписали висновки, що суперечать один одному. Так, психологічна експертиза стверджує, що три жінки на відео (одна попередньо проводила фотозйомку об'єкта, друга підкладала вибухівку, третя вранці «натискала на кнопку») ідентичні, портретна подібність встановлена не повністю через погану видимість, а дослідження схожості ходи названо «умовно-достатнім».
На наш погляд, ці висновки є надто неоднозначними, щоб називати їх «головним аргументом». Однак з'ясувалося, що є ще одна експертиза, підписана британським експертом Іваном Бірчем, згідно з висновками якої всі ці три жінки ідентичні. Тобто підозрювана має бути одна! Але ця експертиза була проігнорована поліцією — можливо, як така, що не вкладається в опубліковану версію.
— Ганно, що вам ще вдалося дізнатися вже після виходу фільму в ефір?
— Не можу сказати, що ми перевірили мільйони телефонних розмов та опитали тисячі свідків, у нас можливості не
— У вашому фільмі згадувалося про зникнення чотирьох записів із вдало розміщених відеокамер зовнішнього спостереження, нібито вилучених співробітниками СБУ. Служба безпеки відхрестилася від цих звинувачень, але на ток-шоу Савіка Шустера Аваков знову згадав про зниклі відео. Це можна пояснити складними стосунками між МВС та СБУ?
— Допускаю. Адже спочатку справою Шеремета займалися спільно поліція, Служба безпеки та Генеральна прокуратура, але потім його повністю забрало МВС.
Хотілося б нагадати читачеві, що на початку розслідування багато говорилося про «білоруський слід» у справі Шеремета. А у липні цього року журналісти Даріас Богуцький та Едуард Чекін передали президенту України Володимиру Зеленському матеріали власного розслідування вбивства їхнього колеги. Журналісти стверджують, що «Шеремета могли вбити через розслідування зникнення телеоператора ГРТ Дмитра Завадського, з яким він працював у Білорусі». «Павло ніколи не переставав розслідувати цей злочин. Я це точно знаю. За кілька місяців до його смерті ми з ним говорили про це і він не міг змиритися з тим, що навіть не знайшли тіло Завадського», — сказав Богуцький після передачі матеріалів. (У 2000 році Шеремет зняв фільм «Дике полювання», в якому розповів про викрадення телеоператора Завадського, а також зловісні зникнення інших білоруських громадян — опозиційних політиків Юрія Захарченка і Віктора Гончара, бізнесмена Анатолія Красовського.) Насилу Павлу вдалося домогтися випуску фільму в ефірі. Хоча згодом за викрадення Завадського все ж таки засудили співробітника білоруського спецназу «Алмаз» Валерія Ігнатовича. Павлу Шеремету довелося виступати в суді як свідок. Він розповів, що йому відомо, як викрадачі жорстоко били тележурналіста, бажаючи помститися йому за те, що потрапили до нього в кадр, де не треба, зламали хребет, швидше за все вбили і закопали в покинутому місці.
— Як ви вважаєте, чи є у справі «білоруський слід»?
— Я б і зараз не виключала б, що вбивство Павла Шеремета може бути пов'язане з тією історією, — каже Ганна. — Хоча поки що слідів нам знайти не вдалося.
«Найбільш обізнаними про плани журналіста могли бути люди, близькі до самого Авакова»
Одразу після вбивства відомого російсько-білоруського та українського журналіста нестачі у версіях не було. Особиста, професійна, помилково переплутали з громадянською дружиною Оленою Притулою, якій належав автомобіль. Але найбільше говорили про «руку Кремля». Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко (після замаху на нього у січні 2017 року) заявляв: «На 99 відсотків точно, що вбивства мене та Шеремета готувалися у терористичному центрі ФСБ». Однак на брифінгу міністр Арсен Аваков сказав, що під час слідства залишилася лише одна версія — дестабілізація ситуації в країні. Тут можна посперечатися, що зараз, власне, і відбувається у суспільстві. Левова частина користувачів соцмереж вважають, що версія надумана. Люди пишуть: «Про те, хто такий Шеремет, мало хто знав». «Дестабілізація — це коли озброєний злочинець розгулює мостом, обіцяє підірвати, спільна паніка та пів-Києва в пробці!» «Суспільство розжарилося, коли притягнуті за вуха звинувачення висунули проти народних героїв, ветеранів, волонтерів, кардіохірурга та музиканта». «Хто мені зможе пояснити, чому було виключено версію помилки злочину? Що підрив головного редактора „Української правди“ — це не дестабілізація? Злочинцям треба було якось вирахувати, що за кермом машини Притули поїде саме Шеремет. Тож фокус у тому, що найбільш обізнаними про плани Шеремета могли бути люди, близькі до самого Авакова».
Щодо твердження, справді слідство встановило, щопізно ввечері напередодні теракту до Павла Шеремета приїжджали п'ятеро бійців «Азова», серед яких Сергій Коротких (позивний «Боцман») та народний депутат VIII скликання Андрій Білецький. За їхніми словами, хотіли обговорити якийсь майбутній простий захід. Чи це так, чи нічний візит мав іншу, таємну мету?
Нещодавно до Інтернету було вкинуто фільм з інтригуючою назвою «Остання схованка вбивць Павла Шеремета» (його можна знайти на YouTube). Авторство стрічки не вказано, однак у його основі — інтерв'ю згаданого Сергія Коротких білоруським журналістам, де він докладно розповідає про свою близьку дружбу і навіть спорідненість із білоруським спецназівцем Ігнатовичем, засудженим за викрадення оператора Завадського.
Перекажу коротко зміст фільму і підкреслю: «ФАКТИ» не беруть на себе відповідальність за викладену в ньому інформацію.
«Наші батьки родом із одного селища, маленького містечка під Мінськом — Крупки. І наші бабці — двоюрідні сестри. Звичайно, ми спілкувалися. Разом займалися у спортивних секціях: спочатку дзюдо, потім карате, розповідає в інтерв'ю Коротких. — З 1999 до 2001 року я був членом „Російської національної єдності“. Мене туди привів Валерій Ігнатович».
Згідно з фільмом, у «послужному списку» Коротких — участь у нападі на білоруських опозиціонерів у 1999 році, участь у марші «Росія. Сербія Білорусь». За деякими даними, він проходив підозрюваним у справах про вбивства опозиціонерів, але вчасно втік із країни. «Я вчасно йшов, коли треба, втікаючи, платив гроші, чималі гроші, щоб не сісти до в'язниці», — каже Коротких. Вже до 2003-го він опинився в Росії як інструктор «Російського військово-патріотичного братства» — структури, яка вихваляє діяльність Володимира Путіна. Потім повернувся до Мінська, а пізніше зник на три роки. За чутками, вирушив найманцем до Латинської Америки. А в 2014 році Коротких з'явився на війні в Україні як бійець батальйону «Азов». На Донбасі був незначний період часу: після отримання українського громадянства присутність Коротких на фронті обмежувалася гостьовими візитами разом із депутатом Білецьким. У фіналі фільму Коротких розповів про свою дружбу із сином міністра внутрішніх справ Олександром Аваковим. Як кажуть, коли чиїсь дії чи заяви не знаходять логічного пояснення, шукайте, кому це вигідно. В даному випадку — відвести слідство від «азовців» та направити іншим слідом.
— Ганно, як ви ставитеся до версії, викладеної у «Схованку вбивць»?
— У ході нашого власного розслідування ми також встановили, що пізно ввечері напередодні вбивства до Шеремета під'їжджали бійці «Азова». Тоді ми поговорили окремо з кожним із них. Їхні свідчення збігалися: під'їхали до 11 вечора, Павло вийшов у шортах та капцях. Хвилин двадцять обговорювали завтрашню акцію протесту, потім виїхали. Звісно, під час розмови вони могли поцікавитися його планами на завтра та чи поїде він машиною. Але взагалі в сім'ї була звична практика: Павло їздив на машині на ранкові ефіри, а Олена брала автомобіль після обіду. Про це багато хто знав. Під час наших розмов «азовці» як один називали загибель Павла важкою втратою і стверджували, що вони були теплі дружні відносини, зокрема у Шеремета і Коротких. Тож варто подумати, чи довіряти цьому фільму.
«Мій чоловік — колишній сапер, правосік і ветеран, із сімома довоєнними судимостями. Ідеальний варіант для слідства!
Поява «свіжих» персонажів у справі Павла Шеремета стала несподіванкою не для всіх. Інтернет-видання «Інсайдер» більш ніж за місяць до спільного резонансного брифінгу президента та керівництва МВС запевняло, що у справі про вбивство Павла незабаром з'явиться новий поворот: наближається ж Новий рік, і керівництву міністерства захочеться доповісти про результати. На таку думку журналістів наштовхнули обставини загибелі Івана Вакуленка, ветерана АТО із позивним «Пістолетом». (Арсен Аваков на брифінгу розповів, що спочатку чоловік проходив у справі про замах на вбивство бізнесмена в Івано-Франківській області, але потім його запросили до поліції як можливого свідка у справі Шеремета. Через два дні, 18 жовтня, Вакуленко знайшли у квартирі сестри мертвим.) деталь: тіло лежало на підлозі, а помпова рушниця, з якої було зроблено постріл, стояло притуленим до стіни. Цікаво, що спочатку в поліції смерть Вакуленка кваліфікували як вбивство, але вже за три дні переграли, твердо назвавши самогубством. Друзі характеризували Івана як дуже важливу людину. «Останнім часом він мав багато проблем і в особистому житті, і в районній ветеранській організації, яку він очолював, — кажуть друзі загиблого. — Його регулярно допитували щодо вбивства у Косові, двічі проводили обшуки. Тож може причини звести рахунки з життям були. Але все одно після смертельного пострілу помпова рушниця не зможе сама перезарядитися, викинути гільзу і акуратно стати до стіни».
У результаті думка про своєчасне усунення небажаного свідка напрошується сама собою. Знову ж таки, питання: кому це вигідно?
— Намагаючись знайти зв'язок між «косівською» справою та справою Шеремета, я розмовляла з Інною Грищенкою, — розповідає редактор «Інсайдера» Олена Ходецька. — Та була впевнена, що їм почнуть шити Шеремета. Говорила: «Мій чоловік — колишній сапер, правосік і ветеран, із сімома довоєнними судимостями. Ідеальний варіант! Я ж знаю, як це робиться!
На одному із засідань суду Грищенко розповів, що йому запропонували (якщо він не хоче, щоб дружину заарештували) взяти на себе «на вибір» одну із справ: вибух автомобіля Шеремета, вибух автомобіля розвідника Шаповала у Києві чи підрив електроопор на Чонгарі.
Тим часом в Управлінні комунікацій Національної поліції України спростували інформацію про суперечливість результатів деяких експертиз, про яку розповіла Ганна Бабинець.
У повідомленні наголошується: «Експерт із Великобританії Іван Бірч ще до призначення експертизи визначав, чи придатне для дослідження відео, вилучене з камер спостереження на місці вибуху авто Павла Шеремета. Для цього аналізу йому надали обмежений фрагмент відео. Переглянувши його, Бірч заздалегідь припустив, що всі зображені жінки на відео можуть бути однією і тією ж особою.
Однак, коли слідчі отримали достатню кількість відеозаписів із кількох камер, на яких було зафіксовано можливі організатори та виконавці злочину, було призначено необхідні експертизи. Проводили їх спеціалісти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які офіційно залучили до досліджень Івана Бірча. В офіційних висновках експерти зазначають, що на записах фігурували різні жінки. Ці результати досліджень залучені до матеріалів кримінального провадження та стали частиною доказової бази".
— Наскільки нам відомо, спочатку експерту Бірчу надали понад 20 файлів із різних камер спостереження, — пояснила Ганна Бабинець. — Тож «обмеженим відео» це не назвеш. У двох експертизах, Бірча та спільної, дослідникам поставили різні завдання. Проте нестиковки між їхніми висновками очевидні.
3037Читайте нас у Facebook
