Гра пішла за українськими правилами, — Михайло Подоляк
«Той самий … Табакі. А це і є справжня політика, — пише Михайло Подоляк на своїй сторінці у соцмережах. — Україна з різних причин потрапила в очевидну пастку, коли будь-які формати щодо Донбасу вже практично не працювали.
Причини обговорювати немає сенсу, тому що ми у будь-якому випадку впремося у проявлене відомими «пафосними попередниками» невміння прораховувати ризики, планувати дії хоча б на кілька ходів вперед. Але маємо те, що маємо. А саме — стагнацію.
Паралельно з цим, російська сторона, яка останніми роками відверто віддає перевагу застосовуванню на зовнішніх ринках шантажній, силовій таі агресивно-пропагандистській моделі поведінки, теж загнала себе у класичну пастку. В ту саму, коли тобі після повсюдних викриттів, закриттів місій, потрібно різко підвищити ставки. Аби повернутися за глобальний стіл переговорів.
А де можна проявити свою агресію у масштабі? Правильно, на наших кордонах. Так з'являється тотальна ескалація як формат …
… Здавалося б, «виходу немає»? Проте, Володимир Зеленський несподівано пропонує свій хід, який точно дозволяє вийти зі стагнації — «а давайте, пан Путін, проговоримо війну і мир особисто? Можемо зробити це прямо на тій території, де вже ідеально проявилися всі наслідки Вашої семирічної експансії?» Ефектно, несподівано і багатопланово. Пропозиція блискавично стає топ-новиною світових агенцій…
… Володимир Путін, природно, не міг не реагувати. По-перше, дана ініціатива українського візаві, висловлена ним за кілька годин до путінського послання російському парламенту, змусила дещо переписати основні посили. Прибрати практично всю зовнішньополітичну риторику. Інакше — збережи він там очікуване багатьма росіянами заяву про «початок», саме Путін виступив б одноосібним призвідником повноцінної «пан-європейської війни».
По-друге, ігнорування цілком конкретної пропозиції на тлі власних прикордонних масштабних навчань, які отримали однозначну оцінку всіх західних країн, явно підсилило б санкціонний тиск. І не тільки санкційний.
По-третє, ну хіба можна було б проявити слабкість, відмовившись від розмови? Це взагалі якось не за сучасними російськими поняттям. Питання, правда, у невитонченості самої відповіді. Ну да, бог з ним. Головне, гра пішла за правилами Володимира Олександровича (за українськими правилами). Чи не вперше за весь цей багаторічний «ескалаційний час»…
… Втім, забавним і надзвичайно смішним у цій ситуації виявився класичний «третій зайвий» — пан Лукашенко. Ага, той самий, який минулого літа самоназвався президентом і який приїхав у Москву, щоб після річних вуличних протестів безжально «злити» власну країну з потрохами.
Так ось, цей безумовний унікум, вічний вигнанець глобальної політики, який практично ніколи не мав ані найменшої ефективної дипломатії, раптом вирішив на тлі Путіна поміркувати про «дипломатію Зеленського». Втім, Олександр Григорович давно відомий не зовсім адекватною оцінкою навколишнього світу. Що зовсім не дивує.
До речі, у своєму млявому посланні до парламенту пан Путін барвистими мазками описав киплингівского Табакі. Спостерігаючи за вчорашньою поведінкою Лукашенко, можна точно сказати, хто виступив прототипом…"
Фото зі сторінки Михайла Подоляка у соціальних мережах.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
1016Читайте нас у Facebook
