Ті з вас, друзі мої, хто пам'ятає Бориса Хмельницького (який народився, до речі, саме в цей день 27 червня 1940 року), напевно зі мною погодяться — він був одним з найкрасивіших акторів радянського кіно. Високий, ставний, з акуратно підстриженою бородою і добрим поглядом великих сірих очей, Борис завжди викликав інтерес у численних прихильниць. І як тільки він починав говорити своїм м'яким, немов обволакивающим слух, голосом, ніхто вже навіть не помічав нестачі, все життя переслідував актора.

Сталося це ще в дитинстві, коли маленький Боря жив у дідуся в далекосхідній тайзі. Одного разу пізно ввечері дід заніс в хату з морозу змерзлого живого півня — погрітися. А той візьми та й стрибни прямо на голову сонного хлопчака. Та ще й з пронизливим «ку-ку-рі-ку!» … З тих пір Борис і почав заїкатися.

Коли після закінчення Львівського музичного училища Хмельницького приїхав в Москву поступати у ВДІК, провал йому був практично забезпечений. Ну, про яку, скажіть, акторській кар'єрі міг мріяти хлопець, від хвилювання не здатний на іспиті двох слів складно вимовити? Правда, тут на допомогу йому прийшов знаменитий у той час радянський екстрасенс Вольф Мессінг, який товаришував з батьками Бориса. Залишившись наодинці з Борей, Мессінг взяв його за руку і твердим голосом сказав: «Тобі нема чого боятися. Я завжди буду поруч з тобою».

На вступних іспитах в Щукінське театральне училище Хмельницький жодного разу навіть не запнувся. Там-то талановитого студента і примітив знаменитий режисер Юрій Любимов. І запросив вже до того часу випускника «Щуки» до себе в Таганку. Та не просто запросив. А чи не відразу ж заявив: «Висоцький захворів. Так що на роль Галілея будеш готуватися ти». Від хвилювання Борис знову став помітно заїкатися. Навіть попросив Любимова замінити його кимось іншим. «Галілея зіграєш ти. І крапка!» — рішуче заявив режисер. Перший же спектакль Хмельницький відіграв блискуче.

Мало хто знає, але і залишити бороду Бориса змусив все той же Любимов. Коли під час зйомок фільму-опери «Князь Ігор» Хмельницький на хвилинку заїхав в театр, Любимов, зіткнувшись віч-на-віч з актором, здивовано подивився на його новий вигляд і коротко сказав: «Сбреешь бороду — звільню!» Правда, через кілька років Хмельницький сам написав заяву на звільнення. Причиною тому став конфлікт, афішувати який йому не хотілося. Просто взяв — і пішов з Таганки, де вірою і правдою служив майже 20 років і де за доброту і лагідність його всі називали Бембі. Причому, зауважте, ні до, ні після свого відходу з театру жодного поганого слова про колег ніхто від Хмельницького так і не почув.

Те ж саме у нього було і з колишніми дружинами. Зігравши воістину зоряну роль в кіно, Робін Гуд радянського екрану зустрів найбільшу свою любов — актрису Маріанну Вертинську. Разом вони прожили всього три роки. А після розлучення Борис наполіг на тому, щоб їхня дочка Даша залишилася з ним. І виховував дівчинку в любові, не забуваючи підтримувати добрі відносини з Вертинською. Даша потім, до речі, теж стала актрисою.

В середині 1980-х знаменитий голлівудський актор і режисер Кірк Дуглас запросив Бориса Хмельницького зніматися разом з ним у фільмі «Скелелаз». Більш того, за роль в цій картині пообіцяв мільйон доларів! Але Міністерство культури (не без участі, природно, інших відомств) суворо заборонило Хмельницькому їхати на зйомки — мовляв, радянські актори в «подачок Заходу» не потребують … Після цього знімався Хмельницький в кіно все рідше і рідше. Останню свою роль він зіграв у фільмі «Тарас Бульба» Володимира Бортка. Правда, до прем'єри так і не дожив. Його роль в цій картині озвучував вже Микита Джигурда. Через падіння з коня на зйомках «Тараса Бульби» і швидко розвинувся після цього ракового захворювання актор помер 16 лютого 2008 року. Поруч з ним до останнього його подиху залишалися дочка Даша і Маріанна Вертинська.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.