Увечері в середу, 15 вересня (доба місячного єврейського календаря починається із заходом сонця, а не опівночі, як за григоріанським і юліанським календарями), настає 10-й день місяця Тишрей (цьогоріч він припадає на 16 вересня). І починається одне з найурочистіших та світлих свят у юдаїзмі — Йом Кіпур, завершальний сорокаденний період духовного очищення тих, хто сповідує юдаїзм (30 днів з них складають останній місяць єврейського календаря Елул, в який підсумовується рік, що закінчується. А 10 наступних, які настали після Рош ха-Шана, мають назву «дні трепету та покаяння»).
Історія свята
Йом Кіпур — це день спокути та прощення (саме таке значення в перекладі з івриту має слово «кіпур»). І, звичайно, зовсім не випадкова дата свята. Як сказано в Торі, після скоєння євреями гріха золотого тельця Мойсей неодноразово звертався до Всевишнього з проханням про прощення. І нарешті в один із днів почув від Бога: «Простив Я на прохання твоє». Цей день якраз припав на Йом Кіпур. Відтоді Йом Кіпур став днем, коли Всевишній прощає єврейському народові всі гріхи. За часів існування Храму це був єдиний день у році, коли первосвященник заходив в його Святеє Святих, вимовляв ім'я Всевишнього та просив у нього прощення і для себе, і для всього народу Ізраїлю.
Вважається, що в Рош ха-Шана, зваживши вчинки кожної людини протягом року, Всевишній записує його в одну з трьох книг: книгу праведників, книгу грішників і книгу середніх. І дає ще одну можливість кожному єврею, який щиро розкаявся в «дні трепету», змінити життя на краще, почати все з чистого аркуша. Про це йдеться і в одній з молитов, що читаються у святковий день: «Каяття, молитва й пожертва скасовують тяжкий вирок». В Йом Кіпур доля кожної людини вирішується остаточно та рішення це закріплюється печаткою.
Традиції свята
Існує кілька давніх традицій підготовки до цього свята. Наприклад, одна з них говорить: «Перед Всевишнім очиститесь». Для її виконання напередодні Йом Кіпура після полудня або після того, як мине третина світлої частини доби, кожен повинен зануритися у воду резервуара, призначеного спеціально для очищення від ритуальної нечистоти, який називається миква.
Ще один давній звичай, виконуваний, як правило, перед світанком напередодні Йом Кіпура, символізує спокуту гріхів. Його назва — капарот (капорес) — походить від слова «капара», що означає очищення, спокутування, викуп. Це складний обряд, що складається з безлічі елементів, але в загальних рисах він має такий вигляд. Для кожного члена єврейської сім'ї купують живого півня (для чоловіків) або курку (для жінок). Вагітна жінка, ще не знає, хто у неї народиться, бере одного півня та двох курей. Якщо у сім'ї немає можливості забезпечити птахами кожного члена родини, дозволяється для виконання обряду одну курку або півня використовувати кілька разів. Тримаючи птаха у правій руці, читають спеціальну молитву, а потім, піднявши півня (курку) над головою, здійснюють три кругових рухи, примовляючи: «Це — заміна мені, це — замість мене; це — викуп мій. Нехай долею цього півня (курки) стане смерть, а моєю долею — довге життя, насичене всякими благами, та мир!». У деяких громадах замість курей дозволено для капароту використовувати інших птахів (тільки не голубів) або навіть рибу. Потім птицю несуть до спеціального різника, після чого курячу тушку або вторговані від її продажу гроші жертвують нужденним. У наш час поширений звичай робити капарот відразу за допомогою грошей, але початок фрази тоді звучить інакше: «Нехай ці гроші підуть на цдаку (пожертву), а я — на довге життя, насичене усякими благами, і мир!».
Мета обряду — нагадати кожному, що гріха без покарання не буває. І, якби не милосердя Всевишнього, що дає тим, хто має провину, можливість покаятися і спокутувати свої гріхи, кожного з них могла б спіткати доля загиблої птиці.
А милосердя Боже справді безмежне. При щирому каятті Всевишній не просто прощає гріхи, вчинені щодо нього (наприклад, порушення кашруту — правил, що стосуються харчування, або правил шабату — єврейської суботи), а наче анулює їх, так, ніби їх і зовсім не було.
Але зовсім інша справа, якщо йдеться про образу або іншу шкоду, завдану однією особою іншій. Такий гріх Всевишній не прощає, поки кривдник не вибачиться перед ображеним і не отримає в нього вибачення. Тому, навіть якщо не пам'ятаєш за собою провини, за єврейською традицією, при зустрічі зі знайомими в період між Рош ха-Шана і Йом Кіпуром про всяк випадок треба у них попросити вибачення: «Якщо я вас чимось образив, то, будь ласка, вибачте!». Ну, а якщо провина все-таки є, без особистого вибачення, причому найщирішого, від щирого серця, не обійтися. Якщо при цьому людині завдано матеріальних збитків, їх обов'язково треба відшкодувати, борг — віддати, як і повернути річ, взяту без дозволу, тощо.
Якщо з першого разу вас не пробачили, за єврейським законом, просити вибачення треба до трьох разів, після чого можна вважати свій моральний обов'язок щодо скривдженого виконаним. Своєю чергою, канони юдаїзму наказують, щоб той, кому винний приніс страждання, простив його всім серцем. Причому, пам'ятаючи, наскільки згубні для душі такі почуття, як обурення та гнів, зробити це треба обов'язково, навіть якщо з вами вчинили дуже несправедливо.
Піст в Йом Кіпур
З огляду на те, що відзначається Йом Кіпур дуже строгим постом (причому це єдиний з семи існуючих протягом року постів, заповіданий безпосередньо Торою), в день перед Йом Кіпуром постити заборонено. Вважається, що той, хто їсть напередодні та дотримується посту в день свята, заслуговує на нагороду, як ніби він постив два дні. Останню ж перед постом багату трапезу влаштовують напередодні свята, приблизно за годину до заходу сонця. Причому в Торі сказано, що під час цієї трапези треба їсти більше, ніж зазвичай, щоб під час посту були сили молитися з більшою самовіддачею.
А починається піст за 18 хвилин до заходу сонця 15 вересня та триває до появи на вечірньому небі 16 вересня третьої зірки. У цей період повністю заборонені їжа й питво. Виняток робиться для хлопчиків до 13 років і дівчаток до 12 років, але з дев'ятирічного віку дітей починають поступово привчати до посту, збільшуючи перерву між вживанням їжі. У деяких випадках дозволено не постити породіллям і хворим людям за вказівкою лікаря. Але й тут існують нюанси, що дозволяють і дотримуватися єврейських законів, і не нашкодити здоров'ю людини.
На час посту діє і безліч інших заборон: не можна митися (виняток робиться для хворих людей, породіль або вагітних на останніх місяцях, яким митися необхідно, а також для тих, кому треба змити бруд з рук або тіла), вмиватися (для гігієни омивають лише кінчики пальців), чистити зуби та полоскати рот. В Йом Кіпур не можна користуватися парфумами, кремами, оливою і мазями, носити шкіряне взуття, навіть якщо шкіряною є тільки окрема частина взуття (але жінкам, які можуть користуватися тільки взуттям з ортопедичною устілкою, використовувати її дозволяється, навіть якщо вона зроблена зі шкіри). Заборонені також інтимні стосунки.
В Йом Кіпур зупиняється все ділове життя. В Ізраїлі в цей день не працюють теле- та радіостанції, громадський транспорт, закрито аеропорт. Навіть мобільними телефонами намагаються користуватися в самому крайньому випадку. На дорогах немає транспорту, за винятком машин швидкої допомоги, пожежників тощо. Адже робота цього дня дозволяється тільки в одному випадку, — якщо вона спрямована на порятунок людського життя.
Відвідування синагоги в Йом Кіпур обов'язкове. За традицією, батько (а якщо його немає, це робить мати) благословляє своїх дітей перед тим, як йти до синагоги (зробити це можна навіть по телефону). На спільну молитву віряни вирушають у білому одязі, що символізує чистоту помислів. Одружені чоловіки беруть з собою в синагогу на службу свічку, яка називається свічка життя — вона має горіти цілу добу.
Служба цього свята найскладніша та найурочистіша з усіх — з невеликими перервами вона триває практично весь день. Звучить більше, ніж зазвичай, молитов, а також спеціальна поминальна молитва «Ізкор». У це свято намагаються зробити більший, ніж зазвичай, обов'язковий в юдаїзмі благодійний внесок на користь бідних і нужденних — цдаку. Зокрема, платять цдаку і в пам'ять про померлих родичів, які будуть згадувані у молитві «Ізкор».
Завершується свято молитвою «Неіла», яка читається тільки в Йом Кіпур. А потім звучить одна довга нота, виконана на шофарі (музичному інструменті з баранячого рогу).
Піст закінчується. Святкова трапеза, до якої віряни приступають після закінчення Йом Кіпуру, починається з хліба, який умочують у мед — символ солодкого життя в році, що наступив. Як сказано в Торі, в цей час з небес звучать слова: «Іди, їж в радості хліб твій і пий з веселим серцем вино твоє, бо вже стали бажані справи твої Богу!»
Читайте також: Шавуот в юдеїв: чого не можна робити в свято дарування Тори та як його відзначають
Фото в заголовку https://ua.depositphotos.com/
1068Читайте нас у Facebook
