Воздвиження Хреста Господнього: історія та традиції свята, як молитися у цей день

Історія свята

У 313 році Костянтин Великий (306−337), прийнявши хрещення, став першим з римських імператорів, який припинив гоніння на християн, узаконив у державі віру Христову та скасував страту через розп'яття. А сталося це після того, як 28 жовтня 312 року Костянтин, який правив Галлією, здобув перемогу над римським імператором Марком Аврелієм Валерієм Максенцієм (306−312). Він довів до повної убогості своїх підданих в Італії, Іспанії та частині Африки, а потім вирішив захопити ще й Галлію.

Вирішальна битва між Костянтином і Максенцієм сталася неподалік від Риму, біля Мульвійського моста. Напередодні бою Костянтин уві сні побачив Ісуса Христа, який наказав йому написати на щитах і прапорах своїх воїнів грецькі літери ХР (за іншими джерелами, на щитах і прапорах повинен був бути зображений хрест). А прокинувшись, Костянтин побачив у небі Боже знамення у вигляді вогняного Хреста, оточеного написом Hoc vince, що перекладається як «Цим переможеш!». Виконавши накази Господні, Костянтин переміг ворога та урочисто увійшов у Рим.

Незабаром після цих подій Костянтин хрестився та вирішив розшукати хрест, на якому був розп'ятий Спаситель. Для цього він відправив у Єрусалим свою матір царицю Олену. Довгий час пошуки не приносили результатів — в майже повністю зруйнованому імператором Адріаном Єрусалимі важко було навіть просто знайти місце, де колись Ісус прийняв мученицьку смерть.

Нарешті за допомогою старого єврея на ім'я Юда лобне місце було знайдено. Виявилося, що язичники спорудили на ньому капище Венери. Під ним і знайшли засипані землею три хрести, цвяхи та шипи від тернового вінця. А трохи осторонь від цих знахідок була виявлена табличка (титло) з написом трьома мовами, зроблена Понтієм Пилатом: «Ісус Назарянин, цар Юдейський». Тепер треба було визначити, на якому з трьох хрестів був розп'ятий Спаситель. Спочатку до кожного з них приклалася важко хвора жінка. Після дотику до одного з них вона миттєво зцілилася. А потім цей же хрест оживив небіжчика, якого саме у цей час несли повз Голгофи.

Звістка про те, що сталося диво, миттєво поширилася містом, і на місці знайдення святині зібрався величезний натовп народу. Щоб дати людям можливість хоча б здалеку побачити Хрест Господній і поклонитися йому, патріарх Макарій, який був присутній під час розкопок, встав на узвишші та кілька разів високо підняв Хрест.

Переказ свідчить, що багато хто з тих, хто зміг тоді поклонитися Хресту Господньому, згодом прийняли християнство. Серед них був і Юда, який допоміг цариці Олені в пошуках святині. При хрещенні він отримав ім'я Киріак і став єпископом Єрусалима. Але при імператорі Юліані Відступнику Киріак прийняв мученицьку смерть за віру.

Практично відразу цариця Олена розділила Хрест на дві частини. Одна з них була поміщена у срібний ковчег і залишена в Єрусалимі, друга — відправлена до Константинополя.

Відомо, що віряни, які приїжджали з усього світу в Єрусалим, намагалися забрати з собою хоча б крихітну частинку Хреста. Довелося навіть вживати особливих заходів щодо її захисту — під час поклоніння єпископ Єрусалима не випускав її з рук, а диякони, що стояли поруч з ним, стежили, щоб ніхто не відламав (або навіть не відкусив, таке теж траплялося) від неї шматочок.

Зараз частина Хреста Господнього зберігається у ковчегу біля вівтаря грецького храму Воскресіння Христового в Єрусалимі. Частина цієї святині та інші, привезені царицею Оленою з Єрусалиму, і сьогодні знаходяться в Римі, у базиліці Святого Хреста Єрусалимського (Санта-Кроче-ін-Джерусалемме), яка була зведена Костянтином після смерті матері. Вважається також, що крихітні частинки Хреста Господнього були рознесені по всьому світу.

Оскільки знайдення Хреста Господнього відбулося перед святом Світлого Христового Воскресіння, спочатку Воздвиження відзначали на другий день Великодня. А коли 13 вересня (за старим стилем, за новим — це 26 вересня) 335 року в Єрусалимі був освячений храм Воскресіння Христового, на честь цієї події наступний день — 14 (27) вересня — був оголошений святковим, і в цей день почали відзначати Воздвиження.

З VII століття Церква згадує цього дня ще одну подію — повернення Древа Животворчого Хреста Господнього з Перської неволі. Коли в 614 році перси завоювали та розграбували Єрусалим, їхньою здобиччю став і Хрест Господній, який на чотирнадцять років потрапив до Персії. Тільки у 628 році після перемоги над персами імператора Іраклія святиня була повернута в Єрусалим. Тут відбулося друге воздвиження-піднесення Чесного Хреста, якого повертали почергово до всіх сторонах світу, щоб люди, які зустрічають його, змогли вклонитися новознайденій святині.

Як святкують зараз

Сьогодні у свята є один день передсвята (26 вересня) та сім днів післясвята (останній день святкування — 4 жовтня).

На Хрестовоздвиження належить здійснювати всенічне бдіння та літургію. Але всю ніч тепер служать далеко не у всіх великих монастирях і храмах. Чин Воздвиження Хреста й поклоніння йому відбувається ввечері напередодні свята, 26 вересня, під час богослужіння, званого бдінням. Колір облачення священників у це свято — фіолетовий.

Під час святкової служби єпископ або настоятель виносить з вівтаря Хрест, який п'ять разів піднімають, звертаючи на сторони світу: на схід, захід, південь, північ і ще раз на схід. Всіх присутніх предстоятель помазує святим єлеєм.

Хрест лежить на аналої до 4 жовтня, а потім його забирають до вівтаря.

Віряни намагаються відвідати на Воздвиження храми (навіть якщо свято, як у цьому році, припадає на будній день), щоб бути присутніми на святковій службі, вклонитися Хресту Господньому, помолитися за своїх близьких і за себе.

Молитва на Хрестовоздвиження

О, Пречесний і Животворчий Хресте Господній! Колись ти був знаряддям ганебної страти, нині ж ти знамення спасіння нашого, що завжди шанобливо прославляється! Як достойно зможу я, недостойний, оспівати тебе і як насмілюся схилити коліна серця мого перед Спасителем моїм, сповідуючи гріхи свої! Але милосердя і невимовне чоловіколюбство Розіп’ятого на тобі смиренну сміливість подає мені, щоб відкрити вуста мої і славити тебе; заради цього співаю тобі: радуйся, Хресте, Церкви Христової окраса й основа, всієї вселенної утвердження, християн усіх — уповання, царів — держава, вірних — пристановище, ангелів — слава і оспівування, демонів — страх, знищення і відігнання, нечестивих і невірних — посоромлення, праведних — насолода, обтяжених — послаблення, сущих у бурі — пристановище, одержимих пристрастями — розкаяння, убогих — збагачення, плаваючих — керманич, слабких — сила, на війні — перемога і подолання, сиріт — вірний покров, дів — заступник, дівственників — цнотливості охорона, безнадійних — надія, недужих — лікар, мертвих — воскресіння! Ти прообразований чудотворним жезлом Мойсея, життєдайне джерело, що напоює спраглих духовним життям і втішає нашу скорботу; ти — ложе, на якому царствено спочивав триденний Воскреслий Переможець пекла. Заради цього і вранці, і ввечері, і в обід прославляю Тебе, триблаженне древо, і благаю: волею Розіп’ятого на тобі нехай просвітить Він і зміцнить тобою мій розум, нехай відкриє в серці моєму джерело любові, а всі мої вчинки і путі мої тобою осяє, щоб величати Прицвяхованого на тобі заради гріхів моїх, Господа Спасителя мого. Амінь.

Кажуть, що куплений цього дня у храмі хрестик буде охороняти свого власника, навіть якщо його не носити постійно.

Що можна і чого не можна робити в цей день

Як і в будь-який час, бажано на Хрестовоздвиження в міру сил і можливостей надавати підтримку та допомогу тим, хто цього потребує.

На Воздвиження церква дотримується суворого одноденного посту: не можна їсти яйця, м'ясні, рибні страви та молочні продукти. В народі з цього приводу навіть говорять: хто в цей день постить, тому сім гріхів простять, а на того, хто піст порушить, сім гріхів падуть.

Як і в інші християнські свята, необхідно бути доброзичливими, не допускати сварок, особливо з родичами. Неприпустимі також грубість і лайка.

Бажано уникати виконання брудної або важкої роботи, яку можна відкласти на інший час.

Погодні прикмети

У народі це свято називають Здвиження. До наших днів дійшло безліч прикмет і повір'їв, пов'язаних з цим святом. Багато з них стосуються погоди:

Ранкові заморозки у цей день передрікають раннє настання зими.

Різке похолодання — до ранньої весни.

Північний вітер обіцяє тепле літо.

Західний вітер протягом декількох днів — до різкого погіршення погоди.

Тепла погода на Воздвиження дарує надію на те, що тепло затримається на довгий час.

Нагадаємо, 21 вересня християни східного обряду відзначали велике свято — Різдво Пресвятої Богородиці. У народі його називають Другою Пречистою, яка вважається жіночим або маминим днем. А Перша Пречиста — це Успіння Пресвятої Богородиці, яке святкували у серпні.

6719

Читайте нас у Facebook