«Я уб’ю тебе, мій враже, за Житомир, Київ, Львів, і ніхто мені не скаже, що людину я убив»: Юрій Рибчинський у віршах звернувся до окупантів
Відомий поет та автор пісень Юрій Рибчинський, як і його друзі-артисти, не міг обійти у віршах тему російського вторгнення. Поет написав гнівне послання окупанту з обіцянкою, що на українській землі ворога неодмінно чекатиме ганебна смерть. У полон загарбника українські воїни не братимуть, окупанти будуть безжально ліквідовані, і жодного їхнього сліду на українській землі не залишиться.
Однією з перших із новим твором ознайомилася родина композитора Ігоря Поклада, друга та багаторічного соратника Рибчинського. За словами Світлани Поклад, вона не могла стримати сліз, коли слухала емоційні рядки.
«П'ята ранку, було темно, було тихо, як в раю,
Ти прийшов на нашу землю, щоб знайти тут смерть свою.
А ти думав, сучий сину, чадо чорної пітьми,
Що тебе із хлібом-сіллю будем зустрічати ми?
Ні, тебе зустріне куля! Моя куля у бою,
Щоб роки тобі зозуля не кувала у гаю.
Ти прийшов, як злодій, підло і підступно,
І тому я уб'ю тебе, як світло убива завжди пітьму.
Я уб'ю тебе, мій враже, за Житомир, Київ, Львів,
І ніхто мені не скаже, що людину я убив!
Бо ти зовсім не людина, син двоглавого орла,
Недарма твою країну звуть „імперією зла“.
Хай мою відчувши силу у бою крізь чорний дим,
Ти піднімеш прапор білий, щоб залишитись живим.
Та тебе, так званий „брате“, я не братиму в полон.
Твоїм тілом, м'ясом клятим годуватиму ворон.
І твої мерзенні кості без скорботи і жалю
На церковному погості я голодним псам скормлю.
Ти покинув свою Рашу під покровом темноти
І прийшов на землю нашу, щоб у неї полягти.
Та злочинець, а не воїн, злий пройдисвіт і палій,
Ти могили не достоїн у святій землі моїй».
Нагадаємо, Світлана та Ігор Поклад нещодавно дивом були врятовані з окупованого Ворзеля під Києвом. Сім'я розповідала, що місто обстрілювалося з «Градів» та «Смерчів», а потім у Ворзелі з'явилися окупанти, які були готові розстрілювати будинки мирних жителів.
Читайте нас у Facebook
