ПОИСК
Події

«Хлопчик стискав прапор, яким накрили батька, і нарешті заплакав, бо досі тримався»: ветеран без двох ніг загинув у боях за Бучу

15:10 19 травня 2022
Дмитро Ковальський

Шестирічний Дмитро Ковальський на 80-й день після смерті батька прийшов на місце, де тато загинув. Це місто Буча, і саме тут відбувалися бої з рашистами, які рвались до Києва цією дорогою. Батько Дмитра одним з перших став на захист рідного міста. Трагічну історію родини розповіла журналістка Світлана Березівська:

«Батько Дмитра — Володимир Ковальський — ветеран АТО. Прошов Майдан, 2016 року він у складі розвідки на сході підірвався на міні та втратив обидві ноги. Тоді дивом врятувався. Його 2 кілометри бойові побратими несли до шпиталю. Тоді його дружина уже чекала їхнього малюка Дмитра. Вагітною дружина переселилась у військовий шпиталь, щоб допомогти Володимиру одужувати. Всім світом на протези бійцю АТО тоді збирали українці. Уже 2016 року Володимир на протезах взяв участь в Іграх Героїв. Його в Бучі за протези, які він не ховав, називали бучанським термінатором, а він розпочав свою справу і виховував сина.

Володимир Ковальський

Коли 27 лютого на околицях Києва тривали бої, Володимир взяв автомат і разом із місцевою самообороною захищав місто. Бойові побратими нині згадують: йому радили не приймати бій, бо через протези йому буде складно відступати. Він ж наполягав — буде захищати місто, де живе його син. 27 лютого після страшного бою, пораненого, його везли у шпиталь. Дорогою він помер. Далі було пекло окупації. Тіло захисника на двох протезах поховали в груповому захороненні вбитих у Бучі, на якому рідні не попрощались із Героєм. Але почесному прощанню бути, й на 80-й день після смерті його шестирічний син Дмитро пройшов 2 кілометри зруйнованою Бучею пішки з місця, де тато загинув, до могили батька. Під кінець дороги хлопчика взяли на руки, але зійти із ходи син відмовився".

РЕКЛАМА

Дмитро у свої 6 років мріяв попрощатися з батьком Героєм, який на двох протезах захищав свою країну від окупантів.

«На могилі синові Героя вручили державний прапор і лунали постріли пам'яті від почесної варти. А гімн співала оперна співачка. Легенда української музики Олег Скрипка завершив прощання піснею — „Батько наш Бандера“. Хлопчик стискав прапор, яким накривали батька на прощання. і нарешті міг поплакати, бо досі він тримався. Йому довго мама не наважувались розповісти, що тато загинув, героїчно захищаючи Україну».

РЕКЛАМА

Раніше «ФАКТИ» розповідали, що у Житомирі поховали воїна, який працював у Франції та повернувся звідти боронити рідну Україну.

Читайте також: «Ви бачили, як виглядає ангел, який спустився, щоб нас захищати?»: у бою з рашистами загинула 19-річна студентка

РЕКЛАМА

2797

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів