У жодному разі не кажіть: «Не бійся»: психологиня порадила, як підтримати не впевнених у собі дітей
Часто батьки скаржаться на те, що втомилися від того, що дитина часто плаче, переймається тим, щоб не потрапити в неприємну ситуацію, і не впевнена в собі. За словами психологині Анастасії Меркотан, скоріш за все мова йде про надчутливу дитину.
— Насамперед я раджу зрозуміти свою дитину. Навіть тоді, коли стан дитини не піддається жодній логіці, ви маєте пам'ятати, що ваша дитина чутлива, і сльози — це єдиний спосіб виразити не тільки почуття, але й свою думку, — пояснює Анастасія Меркотан. — Дитина не «плаче на зло» чи щоб чогось досягти, просто так влаштована її нервова система. Не соромтеся захищати її чутливість. Не акцентуйте на чутливості й не виправдовуйте стороннім сльози дитини фразами: «Та він у мене ніжний». Пам'ятайте, що саме в цей момент ви потрібні своїй дитини, тому справи в сторону — й обійматися!
Попереджайте та давайте підказки педагогам, людям, які перебувають у контакті з дитиною, що шум інших дітей чи крик вихователів він сприймає на свій рахунок і тоді йому страшно. Якщо не забезпечувати такій дитині підтримку, це її дуже травмує. Дайте висловити переживання, цікавтесь, що дитина відчуває. Чому думає, що це саме ця емоція? Можливо, дитина заплуталася та не розуміє, що з нею.
Раджу уникати фраз: «Не плач, нічого страшного не сталося». Для вас нічого, а для вашої дитини — катастрофа. Важливо розуміти, що страх, тривога та переживання усередині неї такий справжній, що уявити страшніше нічого не можна. У жодному разі не можна говорити дочці чи сину: «Не бійся», «Ти поводишся як маленький», «Подивися, як інші діти…». Так можна лише порушити його самооцінку.
Будь-які зміни в житті впливають на чутливих дітей. Дайте час звикнути, відчути безпеку. Не потрібно «виштовхувати» їх гратися з іншими дітьми чи аніматорами. Коли дитина буде готова, піде. Краще підтримайте, повторюйте, що постійно будете поруч. Давайте сину/дочці достатньо часу, щоб заспокоїтися та впоратися зі своїми почуттями. Малюка можуть пригнічувати великі скупчення людей, тому у певних випадках може знадобитися час, щоб розслабитися і прийти в нормальний емоційний стан. Не змушуйте дитину брати участь у групових іграх та заняттях, якщо їй це не подобається. Обнімайте та тримайте на руках стільки, скільки потрібно.
За словами психологині, емоційно чутливі діти бувають надмірно залежними від батьків. Проте дитину слід навчити брати відповідальність за свої рішення:
— Це дуже важливо для того, щоб дитина стала самостійною і впевненою в собі. Розповідайте або складайте з дочкою/сином казки про сміливість, подолання страху, про підтримку та безпеку. Опираючись на досвід героїв, дитині буде простіше справлятися з кризою та набувати власні життєві уміння.
Раніше психологиня Наталія Цумарєва підказала, як допомогти дитині впоратись зі стресом через війну.
9234Читайте також: Криза у стосунках пари на фоні війни: психолог розповів, як цього уникнути
Читайте нас у Facebook
