Один житель Нью-Йорка дуже потребував роботи. Він був у повному розпачі, тому що боргів у нього було багато, а віддавати їх не було чим. І ось одного вечора йому подзвонив старий друг і сказав:

- Я знаю тебе з дитинства, а мені зараз якраз потрібна людина, якій я міг би довіряти. Хочеш працювати?

- Звичайно, — тремтячим від хвилювання голосом, вигукнув наш герой. — Але що мені робити?

- Та тут все просто. Щоранку тобі необхідно приїжджати до офісу, куди доставлятимуть усю виручку з кількох моїх магазинів. Тобі слід все перераховувати, перевіряючи ретельно кожну купюру. Три відсотки з цих грошей ти залишатимеш собі, а решту віддавати мені. І все.

Не вірячи своєму щастю, чоловік, звичайно, відразу ж погодився.

Вже за кілька місяців він розрахувався з усіма боргами, а ще через якийсь час купив нову квартиру та дорогий автомобіль. Здавалося, що все в нього налагодилося, і тепер він може жити, ні про що не турбуючись.

Але через деякий час він почав сумувати. Відчувши недобре, дружина спробувала допомогти чоловікові не вдаватися до важких думок.

Якось увечері вона прямо його запитала:

- Любий, чим ти такий засмучений?

- Бачиш, — відповів їй чоловік, — у мене була маса проблем, про які тобі добре відомо. Але тепер наче все налагодилося. У мене немає іншої роботи, як тільки щодня, перерахувавши і перевіривши виручку, що надходить з магазинів, три відсотки залишати собі, а решту грошей віддавати шефу.

- Ну, так про ж тут сумувати?

- Я ось ніяк останнім часом не можу зрозуміти: чому я повинен 97 відсотки виручки віддавати йому?!

Автор знаменитого роману про Робінзона Крузо англійський письменник Даніель Дефо в одній зі своїх книг написав: «Усі наші нарікання з приводу того, чого ми позбавлені, походять від браку подяки за те, що ми маємо». І хто скаже, що він був неправий?

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.