«Російська армія виявилася потьомкінським селом»: Жданов назвав «шість приголомшливих несподіванок війни»

«Війна росії проти Україні: шість приголомшливих несподіванок за шість місяців війни за думкою західних експертів

Пів року тому росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді росія окупувала ще 13% території країни, вбила тисячі мирних жителів, зруйнувала великі міста разом з незліченними селищами та селами, обвалила українську економіку, взяла у заручники найбільшу в Європі атомну станцію та завдала шкоди на сотні мільярдів доларів. російські солдати вчинили невимовні воєнні злочини, а тисячі українських дітей були примусово переселені до росії. Третина українців покинули свої домівки, що спровокувало найбільшу кризу біженців з часів Другої світової війни.

1. Повна неспроможність міжнародної системи стримувати росію (та подібні агресії інших авторитарних країн)

Дипломатія провалилася, погрози США провалилися, а посилена присутність НАТО у Східній Європі перед вторгненням нічого не дала. Зараз міжнародна система мало чим допомагає Україні домогтися справедливості за воєнні злочини та відшкодування збитків на мільярди. Навіть після пів року війни Захід не може запропонувати Україні нічого реального в плані постійних гарантій безпеки та схеми передачі заарештованих коштів рф для відбудови України.

2. Нічим не прикрита жорстокість російської армії щодо „братніх“ українців

російська армія має довгу історію жорстокого насильства, але здавалося немислимим, щоб солдати брали участь у масових зґвалтуваннях, тортурах і вбивствах цивільних осіб, яких російський режим офіційно вважає своїми слов’янськими братами. А втім, саме так робили у містах і селах на околицях Києва. Навмисне бомбардування росією театру в Маріуполі, який, як відомо, був місцем переховування жінок і дітей.

Раніше здавалося немислимим, що російська армія знищуватиме російськомовне село за селом на південному сході України, тим самим знищуючи власний політичний оплот в країні. Одні лише дії росії на південному сході України викривають міф про слов’янське братерство.

3. Нездатність адміністрації США повідомити, за що насправді йде війна

Президент Байден не просив американську громадськість робити щось, окрім сплати вищих цін на заправках. Він багато зробив для України, і він та його команда заслуговують величезної заслуги за багато речей, але повідомлення громадськості — не одна з них.

Недостатньо опублікувати коментар для еліт у New York Times, де пояснюватимуть, що США будуть, а чого не робитимуть в Україні. Війна росії в Україні буде довгою й затяжною, якщо включати всі фази конфлікту. Результат війни залежить від того, як довго Захід підтримуватиме зусилля українців зброєю та фінансовою підтримкою. Зрештою, все залежить від громадської думки. Відсутність публічних повідомлень протягом перших шести місяців війни — це ганьба, тому що Байден має надзвичайний дар спілкуватися зі звичайними людьми та палко вірить у справу свободи.

4. Еволюція Зеленського від шоумена до державного діяча

Менше року тому президент України Володимир Зеленський відвідав Вашингтон з візитом. Він намагався збільшити інвестиції в Україну, не займаючись справжньою роботою реформ. У перші два роки перебування на посаді (2019−2021) він мало цікавився часто нудними та складними деталями політики, натомість обираючи швидкі рішення. Замість того, щоб капітально переглядати суди, він загравав з ідеєю інвестиційних нянь, які допомагали б західним компаніям, якщо вони зіткнуться з будь-якими проблемами з горезвісними українськими правоохоронними органами та правовою системою.

Перемотайте вперед до сьогоднішнього дня, і Зеленський став Черчиллем нашого часу. Він зустрів війну, відкинувши спроби покинути Київ та керувати з Західної України чи Польщі. З того часу він надихнув світ своїм особистим героїзмом і мужністю, домагаючись від західних урядів зробити більше і пояснюючи світові ціну свободи.

Як військовий лідер, Зеленський має репутацію людини, яка поважає та довіряє своїм генералам і дає їм приймати великі стратегічні рішення. Він також став стійким захисником України. Під час його президентської виборчої кампанії 2019 року багато людей ставили під сумнів патріотизм та прихильність Зеленського Україні. Аж до 24 лютого він виявляв готовність йти на компроміс та вести переговори про припинення війни.

5. Як мало Москва розуміє Україну та сучасну війну

Кремль так і не зрозумів, наскільки докорінно змінилася Україна після Євромайдану 2014 року. У Москві не зрозуміли, що реформи, запроваджені протягом останніх восьми років, були справжніми. Особливо це стосувалося військових реформ. Росіяни абсолютно неправильно тлумачили дані опитувань в Україні, показуючи, що українці не люблять свою політичну владу, але довіряють військовим. Це призвело до катастрофічного висновку у Москві, що якби росія змогла знищити українську армію, українці були б раді прийняти нових лідерів. Як вони помилялися…

Результати цих 6 місяців демонструють нам, що армія рф загрузла у канонах ведення війни ХХ століття, міф про величну армію було розвіяно, ця армія виявилась ще одним „потьомкінським селом“ у структурі держави.

6. Державні інституції України вижили

Через півроку після початку російського вторгнення банківська система України продовжує працювати. Україна вчасно платить працівникам бюджетної сфери. Лікарні та школи працюють. Державна залізниця вивезла з небезпеки мільйони українців. Урядові міністерства співпрацювали з волонтерами для доставки гуманітарних товарів і медикаментів по всій країні. Слабкі державні інституції України виявилися напрочуд міцними під час війни», — пише Жданов у своєму Telegram-каналі.

Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.

2975

Читайте нас у Facebook