«Усі розплакались, коли перед сином на коліно став боєць із протезом»: 8-річний Сергій Мороз із Чернігова співом заробляє кошти для ЗСУ

— 23 лютого нам зателефонували знайомі, які близькі до військових, та порадили нам готуватись до війни. Але, мабуть, як і більшість людей, ми не повірили, — розповіла «ФАКТАМ» мама хлопчика Катерина Мороз. — Сподівались, що лихо мине. Я ще встигла забігти ввечері у магазин купити продукти, заправити машину. Але під ранок наступного дня прокинулась від вибухів. Здавалося, що танки стріляють не так вже й далеко від нашого дому. То ж я зібрала двох синів, і ми виїхали у село під Черніговом. На щастя, воно уникло окупації та не постраждало. Але ми чули постріли, бачили літаки, які скидали ворожі авіабомби на наше місто. І як 21 березня вранці розбомбили міст, який з’єднував нашу область з Київською, а це ж була єдина дорога до столиці.

— Сергію вісім років. Він розумів, що почалась війна? Як дитина це переживала?

— Ще ввечері перед вторгненням рашистів ми мали розмову на цю тему. Син запитав: «Як? Ми всі помремо?» Я відповіла, що не знаю, що буде… Коли ми вже приїхали у село, там якось Сергій почував себе більше у небезпеці, ніж у квартирі. Постійно переживав за свої іграшки й цікавився, коли поїдемо додому. На це відповідала коротко: «Скоро…» На щастя, наш дім у Чернігові вцілів і ми у квітні повернулися, дочекавшись першого сонечка, аби не замерзнути у квартирі. Довелось їхати аж 205 кілометрів замість 40 через той підірваний міст. Але це дрібниці у порівнянні із тим, що відчуваєш, коли чуєш запах рідного дому. Сергійко навіть розплакався у той момент.

— Як у вас виникла ідея давати концерти на вулиці та допомагати військовим таким чином?

— Ви ж пам’ятаєте, що навесні почали багато показувати по телевізору та в Інтернеті, як дітки допомагають ЗСУ: хтось браслети продає, інші — іграшки, дехто грає на гітарі… Я думаю, що саме такі відео й надихнули синочка. Якось він заявив, що бачив, як на вулицях міст виходять люди, кладуть капелюха та співають. Й хотів би теж так, тим паче має здібності. Ми таким ніколи не займались, але вирішили спробувати. Готувались близько тижня. Колонку на акумуляторі ми подарували Сергію на день народження у травні, то ж цим були забезпечені. Пісень син знає дуже багато, але російські ми виключили, бо син після повномасштабного вторгнення категорично проти, ні чути їх, ні співати не хоче… У липні ми вийшли в центр міста, і так все почалось…

Спочатку Сергій співав десь 6−7 пісень, тепер — аж понад 20. Щоправда, доводилось допомагати — водила пальчиком по текстах, бо в нього ще не так сильно розвинена техніка читання. Й нашіптувала на вушко. Найбільше йому до смаку пісні гурту «Антитіла», таких має аж чотири у своєму репертуарі. А так співає сучасні українські пісні на кшталт «Горить, палає техніка ворожа». А пісню «У мене немає дому» син просто сам захотів вивчити.

Читайте також: «Просто грала у шашки»: десятирічна киянка зібрала 21 тисячу грн для ЗСУ

РЕКЛАМА

Неподалік Валу, де Сергій співає, є лавочки, там завжди збираються люди, аби просто послухати. Людям подобається, і нам приємно, що даруємо їм гарні емоції та тим самим збираємо кошти воїнам. А похвалитись є чим. 64 тисячі гривень син віддав у «Фонд Притули», потім через відомого продюсера Вадима Лисицю 50 тисяч гривень передав на одну з військових частин для купівлі плит для бронежилетів. Бійці цієї частини воюють на Харківщині. Ще 20 тисяч виділили на купівлю автомобіля ОК «Північ», 40 тисяч отримав підрозділ територіальної оборони в Охтирці. 50 тисяч передали через лідера «Антитіл» Тараса Тополю для закупівлі шкільного приладдя діткам військовослужбовців, батьків яких забрала війна. В Охтирці на концерті Сергій зібрав 8300 гривень, і їх відразу передали на купівлю машини для 93-ї бригади.

— Мільйони українців були зворушені вчинком бійця, який став на протезі на коліно перед вашою дитиною, аби просто йому подякувати. Розкажіть про цей момент.

— Цей хлопець із Чернігова, має позивний Буйвол і служив у батальйоні «Азов». У 18 років він пішов боронити країну, незважаючи на те, що мама була проти. Потрапив в оточення в Маріуполі, тоді думав, що прощається з життям. Під час бою уламком від міни йому відірвало ногу. Її ампутували просто на заводі «Азовсталь». Як він розповідав нам, достатньо було однієї операції. Бійця вдалось евакуювати, та через місяць він був вже на протезі. 27 серпня Сергій, як завжди, співав. Я стояла поруч і побачила бійця, який йшов у супроводі друзів. Тоді подумала, що це давнє поранення, але з'ясувалось, що воїн отримав поранення у війні 2022 року… Він зупинився, аби послухати спів сина. Після того підійшов і став на коліна, заявивши, що його ще ніколи так не чіпляли люди. Боєць навіть не знав, що його знімали друзі, які, як і десятки інших очевидців, просто плакали… Потім опублікували відео. Не стримала сліз і я… Потім воїн ділився із сином, що пишається ним, адже він як захисник виконує свою роботу, а тут дитина витрачає свій вільний час на те, щоб допомагати. Дійсно, Сергійко співав від липня щодня, тепер — рідше, бо дощі. Син на згадку подарував Буйволу таку ж рожеву панамку, як і в нього.

— Від кого ж син успадкував музичний талант?

— Не знаю, мабуть, у мене вдався. Я досить добре співаю, але ці здібності, на жаль, не розвивала. Що у моїй родині, що по лінії чоловіка, відомих співаків точно не було. Але пам’ятаю, як Сергій змалечку проявляв інтерес до музики. Коли вмикала йому пісню «Черепаха-Аха», то він підспівував в унісон. І я ще тоді зрозуміла, що, мабуть, у нього є талант. Взагалі син дуже рано почав говорити, у півтора року ми чули від нього три-чотири слова у реченні. Невдовзі віддали до дитячого садочка, то, коли я його забирала, Сергій сидів за столиком і співав улюблену пісню «Палала-палала у моєму небі зірка».

— Чи знає Сергійко, що він вже досить популярний хлопчик у країні?

— Його сторінку в інстаграмі веду я, він лише рахує кількість підписників та лайків. Він не розуміє, що його знає вся Україна, живе своїм звичним дитячим життям. Інколи не слухається, не хоче робити уроки, як і всі. А от співати — це святе. Коли бере до рук мікрофон, то здається, що він просто в іншому світі літає…

Раніше «ФАКТИ» розповідали про 5-річну українку, яка стала рекордсменкою, зібравши разом з братом своїми вуличними концертами для потреб ЗСУ понад 35 тисяч грн.

4307

Читайте нас у Facebook