«Стадо, що тікає від мобілізації — плоть від плоті росії. Вони будуватимуть невелику росію навколо себе, але в іншій країні», — політолог Кирило Сазонов
Про загороджувальні загони для російських військових, всепоглинальну та рятівну для нас корупцію у рф, а також про те, хто може змістити путіна і чи принесе це закінчення війни в Україні, «ФАКТАМ» розповів політолог Кирило Сазонов, який добровольцем пішов у ЗСУ.
«У серйозні бунти — не вірю, хоча певні процеси там все ж відбуваються»
— Кирило, почнімо нашу розмову з мобілізації на московії. Чим ця авантюра обернеться кремлю?
— Насамперед треба привітати ЗСУ із взяттям у полон першого мобілізованого. Це сталося 27 вересня під Куп'янськом. Його призвали до армії у Ростові 22 вересня. Через 5 днів він утік із військової частини, намагаючись чи повернутися на батьківщину, чи піти за кордон, а потрапив до наших у полон. Записав відеозвернення і розповів, що тут багатьох убивають і закликав не їхати в Україну, якщо немає бажання вмирати. Ось вона «перша ластівка».
Загалом, у рф мобілізація проходить дуже показово: світ побачив і зрозумів — нас неможливо порівнювати! В Україні в перші дні війни шикувалися черги до військкоматів, через добу було неможливо записатися до тероборони через повну комплектацію. У росіян черги на кордонах, в аеропортах. Вони біжать куди можуть: у ліс, села. Хтось стріляє у військкомів чи підпалює військкомати. Є й такі, хто протестує, наприклад Дагестан, Якутія, Бурятія.
Не хочуть жителі росії йти воювати й вмирати незрозуміло за що. Мені здається, вони не проти війни, а проти мобілізації. Поки події відбувалися у телевізорі та росіяни, попиваючи пиво, дивилися як успішно «мочать хохлів» — їм це все подобалося. Тепер, коли самим потрібно йти воювати і можна потрапити до «чіпких лапок ЗСУ», війна різко перестала подобається. Вони чудово все розуміли з самого початку!
— Колись Пушкін писав: «Не дай Боже бачити російський бунт, безглуздий і нещадний «. Ось тільки нинішні бунти викликають здивування від безхребетності росіян.
— Бачимо, як автономні республіки на околицях рф активніше пручаються: там бунтують. У самій росії покірність настільки просочила людей, що стала їх другою сутністю. І це сталося не за останні 20 років, а набагато раніше. Пам'ятаєте, як на Майдані відбивали своїх? Тоді ж з'явилася приказка: «В автозак, що горить, нікого не посадять». Зараз ми бачимо: росгвардійці тягнуть дівчину в автозак, а натовп народу, який начебто з нею, бігає навколо і просто все знімає на телефон, не намагаючись відбити її.
У серйозні бунти — не вірю, хоча певні процеси там все ж таки йдуть. Сподіваюся, все закінчиться відколюванням цілої низки регіонів від росії і ми не матимемо цього великого і потворного сусіда в майбутньому.
— Вже й кадиров відмовився виконувати указ путіна та проводити мобілізацію.
— Так, це такий собі бунт з особливими привілеями, правами, умовами. Він може собі дозволити таку непокору. Думаю, його приклад наслідуватиме низка інших регіонів, які не бажають помирати за інтереси путіна.
— Поки що більшість регіонів мовчить і відправляє мобілізованих на війну, а ті веселяться і масово пиячать. Складається враження: на 100 таких алко-воїнів потрібно ще 100 поліцейських, які стежать, щоб вони один одного не повбивали.
- Думаю, загородзагони будуть, це для них не новина. Ця практика випробувана ними у боях. Страшно їм ось і напиваються. Полонені про це самі розповідали.
А ось у ЗСУ сухий закон. Є проста приказка: випив на другій лінії — ти «300-й», випив «на нулі» — «200-й». Десь втратив обережність, реакцію, з'явилося трошки самовпевненості. На ротації — будь ласка. На війні — пити алкоголь не можна! Це небезпечно!
— Можливо, вони заздалегідь починають «зігріватися спиртним». Адже те, у що їх одягають, явно з цим завданням не справляється.
- Відразу наголошу: забезпечення у них на дуже низькому рівні. Це дикість. В українських частинах, навіть у ТРО, яка приймала перші бої у Харківській області, швидко вирішувалися проблеми, включалися волонтери, де могло Міноборони. Їхнє екіпірування просто в жодне порівняння не йде з нашим.
Навіть якщо вони мобілізують 300 тисяч, а це буде чиста піхота, варто розуміти, що зараз так ніхто не воює. Без танків, артилерії і так далі сьогодні неможливий наступ. З цих людей треба робити батальйонно-тактичні групи, додавати «арту», бронетехніку, з якою вони мають певні проблеми: нову виробляти без західних складових не можуть, потрібно розконсервувати стару. При цьому ЗСУ постійно її «мінусує».
— У мережі з'явилися списки того, що російський солдат має купити за свої гроші перед походом на війну. Там вказано все: від шкарпеток до касок.
— Це приголомшливо! Особливо мені сподобалося: «бажано бронежилет та каску». Скажу, що це просто дуже бажано купити. Без каски будь-який уламок вбиває солдата! Голова надто вразлива. Без «броніка» вставати у повний зріст — теж сумнівне задоволення. До нормального екіпірування звикаєш, постійно в ньому знаходишся. Взагалі не зрозуміло — як і чим вони збираються озброювати, екіпірувати армію рф. Реально потрібно багато всього, наприклад, зимовий одяг. Чи є він у військторгах росії? Воювати у цивільному взутті — неможливо. У моїх літніх тактичних кросівках підошва, як у берців. Можна ходити по осколках, склу, обрізкам дроту, шматкам заліза і не переживати за ноги. Звичайні кросівки буквально відразу ж перетворяться на лахміття.
— Дуже сумнівно, що росіяни можуть виробляти взуття для військових гідної якості.
— Напевно, на складах багато «кирзачів», жахливої радянської форми. Воюватимуть у тому, що є. З цього приводу у нас є жарт: росіянам тому дають запас продуктів на добу і пару пар шкарпеток, що якісна форма їм не знадобиться. Довго вони не протягнуть, на короткий час вистачить цього.
Читайте також: Росіяни дійсно запускають низку механізмів, які зменшують санкційний удар по їхній економіці, — Денис Малюська
— Для виправлення ситуації путін звільнив заступника міністра оборони, який відповідав за матеріально-технічне забезпечення. Чи може ротація чиновників змінити ситуацію?
— Не думаю, що цей менше крастиме. На щастя для нас, корупція та крадіжка у російській армії має просто величезні масштаби! Не вважаю, що кадрове рішення на щось вплине: ну не з'явиться за помахом чарівної палички у них нове забезпечення.
«Як кажуть друзі артилеристи: нам все одно, хто йде і скільки»
— Аналізуючи весь цей треш постає питання, чи може таке військо змінити ситуацію на полі бою?
— Думаю, не може! Завалювати «м'ясом» не вийде. Як кажуть друзі артилеристи: нам все одно, хто йде і скільки. Є квадрат, є координати та відпрацювання ствольною артилерією, системами залпового вогню. На цьому все закінчується.
Ми ж бачимо — вони не хочуть воювати та вмирати, навіть сп'янілі ілюзіями та пропагандою. Тим паче це сп'яніння мине через 2−3 дні перебування на війні. Побачивши реальну кількість поранених, убитих і взагалі обстановку на фронті, протверезіння швидко настає. В тилу завжди все здається інакше.
У нас теж вистачало хлопців, які йшли на емоціях і не зовсім усвідомлювали реальну картину. Розуміння дуже швидко приходило. Але в українців зовсім інша мотивація. Ти розумієш: не можна віддати шматочок території та потім жити спокійно. Вони будуть лізти далі й далі і долізуть туди, куди ми їм дозволимо. Той самий житель Львова, який воює під Бахмутом, захищає зокрема й своє місто.
У росіян мотивація відсутня як така, не кажучи вже про бойовий дух. Там не може йтися про ривки, подвиги з ризиком для життя! Вони воюють з-під палиці, а це зовсім інше. Ми це бачили ще навесні під Лисичанськом. Тоді «на виходи» групи ходили лише з офіцером попереду. Без нього солдати відмовлялися йти. Ось тільки середній офіцерський склад у росії у великому дефіциті (командир взводу, роти), їх хапають, забирають навіть викладачів-теоретиків з училищ, зокрема з Далекого Сходу. А все тому, що вони вибувають. Замінити їх нема кому: офіцера швидко не підготуєш.
— ЗСУ активно знищує не лише офіцерів, а й склади боєприпасів. За вашими спостереженнями як військового, який перебуває довгий час «на передку», зараз відчувається нестача боєкомплекту у загарбників?
— Точні дані може надати Генштаб, який володіє всією ситуацією. Щодо Херсонщини, де зараз воює мій підрозділ, говорити про суттєве зменшення боєкомплекту — передчасно. Вони накривають з обох берегів. Наші працюють, руйнують склади, але поки що у них запаси дуже великі, і ми від артилерії зазнаємо досить серйозних втрат. Це найбільша проблема.
— Виходить, у росіян невичерпні запаси боєкомплекту, попри активну роботу «Хаймарсів» і не тільки?
— Мабуть, у них залишилося багато всього з радянських часів. Як свідчить досвід, хороша чеська чи французька САУшка набагато краща, ніж кілька стволів російської застарілої артилерії, але навіть застаріла зброя та снаряди, якщо їх дуже багато, — велика проблема.
«Якщо путіна змістить патрушев, навряд чи для нас це обернеться чимось хорошим»
— Нещодавно російський опозиціонер Марк Фейгін, аналізуючи наш контрнаступ і реакцію на нього генералів рф, висловив таке припущення: вони поводяться так, ніби влаштували «італійський страйк», а більшість рішень приймає особисто путін
— Думаю, це не їхнє рішення, путін нікому не довіряє і починає командувати сам. Як з'ясувалося, КДБшник — не бойовий офіцер, не майстер бойового планування. Його команди мають досить хаотичний характер: кожен має займатися своєю справою. У росії, як виявилося, всім керує одна людина.
Читайте також: Секретар радбезу рф патрушев не вважає путіна президентом та може вести свою гру: колишній друг путіна Пугачов
— На вашу думку, чи можуть цю одну людину знешкодити свої ж?
— Такі сценарії можливі. Не можу судити про їхню потенційну підготовку, оскільки це вже найвищий рівень розвідки. Як показує історія росії, «дворцові перевороти», удари табакеркою по голові — значно природніший процес, ніж революція знизу. Повалення путіна можливе, інша справа, хто прийде на заміну. У його оточенні бачимо досить сильні постаті, які здатні на такий крок, але вони не є друзями України та противниками війни. Якщо путіна змістить той же патрушів — навряд чи для нас це обернеться чимось добрим.
Там навколо такі ж яструби, які прагнуть крові. Ми, звичайно, відсвяткували б кончину путіна, але, на жаль, це не означало б закінчення війни.
— У деяких країнах, наприклад Німеччині, готові приймати росіян, які тікають від війни.
— Не поділяю цю позицію. Переконаний: приймати росіян, які не проти війни, а проти мобілізації — помилка. Вона відгукнеться великими проблемами для цих країн. Це ж росіяни: у перший день вони, у кращому разі, скажуть дякую, на другий — нап'ються і почнуть вчити оточуючих жити та писатимуть літери «Z». І так далі. У цьому плані вони невиправні.
Натовп, що тікає від мобілізації, — це далеко не інтелектуальна, творча еліта, не ідейні прихильники західних цінностей та противники диктатури. Це стадо, що тікає від мобілізації, — плоть від плоті росії, вони будуватимуть маленьку росію навколо себе, але в іншій країні.
Думаю, вони створюватимуть нам проблеми у європейських країнах: вестиму пропаганду, заважатимуть українським акціям, нівелюватимуть підтримку.
— Насамкінець не можу не запитати про ядерний шантаж, який набирає обертів.
— Він почався досить активно, і просував його не стільки путін, скільки «алконавт» медвєдєв і ще кілька одіозних персонажів. Я так зрозумів, після конфіденційної розмови зі США, про яку всі знають, ядерний шантаж почав потихеньку вщухати. Бачу, що риторика змінюється. Все, що вони могли вичавити з шантажу, вже вичавили: Шольц знову гальмує з передачею танків Україні, у низці країн Європи окремі політики також цього побоюються. Перейти від слів до справ вони бояться.
3430Читайте також: Олег Жданов: «Восени ЗСУ вже зможуть і Херсон звільнити, і не лише його»
Читайте нас у Facebook
