«Своєю смертю він зберіг комусь життя»: під час розмінування Харківщини загинув підполковник Олександр Мамчур
— Підполковник Олександр Мамчур від початку деокупації території України брав активну участь у розмінуваннях Київщини та Харківщини, — розповіли у поліції. — На його рахунку — тисячі знешкоджених боєприпасів та десятки кілометрів зачищеної території.
Олександр упродовж 14 років вірно служив українському народові, сім із яких очолював вибухотехнічний відділ поліції Рівненщини. Попри усю небезпеку своєї роботи, він був завжди усміхнений, яке б завдання перед ним не стояло. Урівноважений та розсудливий, відповідальний та обережний, був прикладом для колег. Він був другом, який завжди допоможе, порадить і підтримає. Це Професіонал та Людина із великої літери.
Він був найкращим татом, чоловіком, сином. Осиротів не лише п'ятирічний син Сашка, але і вся поліцейська родина. Світла та вічна пам'ять, колего! Ти назавжди у строю!
У поліції Рівненщини офіційно не розголошують подробиць трагедії до закінчення службового розслідування. Тоді ж постраждали ще декілька вибухотехніків із Львова, а досвідчений офіцер Дмитро Ривак теж загинув…
— Олександр Богданович прийшов до нашого підрозділу у 2008 році, — розповів «Фактам» ветеран рівненських поліцейських-вибухотехніків підполковник Валерій Крутой. — Тоді у нас з’явились вакантні посади. Сашко, як ми усі його називали й понині, раніше служив сапером-піротехніком у МНС. Попри молодий вік, мав солідний бойовий досвід. Олександр брав участь у розмінуванні й очищенні території під час вибухів складів у Новобогданівці. Він умів і хотів працювати!
До речі, спершу я ще коротко поспілкувався із батьком Олександра. Тоді тато ніби «зондував» ґрунт — де ж служитиме після рятувального підрозділу його син. Бо служба сапером-піротехніком у МНС та у поліції вибухотехніком кардинально відрізняється. Розмова була ділова і дуже позитивна. Ось так я став ніби «хресним батьком» Олександра у нашій службі.
До війни я вийшов на пенсію за вислугою років. Але після 24 лютого 2022 року знову повернувся до хлопців та Сашка. Пам’ятаю наш перший спільний виїзд з початку повномасштабної війни. Огляд місця обстрілу рівненського аеропорту. Мене вразила вирва завглибшки десь у чотири метри та довжиною 10−15 метрів… Але ми з Олександром працювали чітко та злагоджено і зібрали всі необхідні докази. За цими доказами експертам вдалось встановити тип російської ракети.
Згодом Олександр декілька разів був на ротаціях по зачистці звільнених територій України. Багато сучасних мін, новітніх російських боєприпасів. Олександр досконало вивчив їхні характеристики, бойові якості та небезпеку. Тож я сам вже отримав багато знань від нього. Це дуже важка втрата для нашого підрозділу.
— У колективі ми звали Олександра Санею чи Саньком, по-батькові рідко, — з сумом розповів «Фактам» офіцер вибухотехнічного відділу Андрій Волянюк. — Олександр дуже вболівав за колектив. Особливо з початком повномасштабної війни. Пам’ятаю, як напередодні свого останнього відрядження він зібрав нас усіх родинами. Була дуже душевна й тепла зустріч. А нині ми проходимо повз кабінет і в усіх одна думка: Сашко у відрядженні і скоро повернеться.
А іншого нашого пораненого колегу Олександря Ємця багато хто пам’ятає ще юнаком-контрактником. Бо теж починав у піротехнічній групі МНС. Багато хто з нас саме там служив. Добре знаємо і його батьків. А потім він почав службу експертом і згодом перейшов до нашого відділу. Хай якомога швидше видужує!
— Кожен виїзд з Олександром Богдановичем — це було цікаво, — витирає сльози єдина жінка-поліцейська у відділі Рита Семенчук. — А ще він дуже переживав за особовий склад, щоб ніхто не травмувався, завжди був поруч. Людина добра, чуйна, щира і водночас — відважна. Бо він ніколи не направляв нас, допоки сам не обстежить, не переконається, що можна працювати. Він ніколи не боявся! І своєю смертю він зберіг життя комусь з нас. Можливо, мені, може іншим нашим колегам!
Олександра Мамчура поховали у Рівному на Алеї Героїв.
Тим часом колектив рівненських вибухотехніків зазнав ще однієї важкої втрати. За даними пресслужби Національної поліції України, під час розмінування Херсонської області загинув начальник вибухотехнічного відділу обласного главку поліції полковник поліції Олександр Козюра. Полковник Козюра очолював бойовий колектив рівнян саме до Олександра Мамчура, а згодом за сімейними обставинами перевівся на Херсонщину.
42-річний Олександр Козюра загинув під час знешкодження вибухонебезпечного предмета близько 13:00 у Бериславському районі Херсонщини неподалік від с. Білоусове Великоолександрівської територіальної громади. Тоді експерти проводили розмінування лісосмуги поблизу населеного пункту.
У Олександра Козюри залишилися дружина та двоє малолітніх синів, віком 5 і 10 років.
Тим часом в Україні продовжують гинути люди, підриваючись на мінах російських загарбників.
Читайте також: «Вогненна маса буквально проковтнула Ярослава»: під час гасіння пожежі на нафтобазі, в яку влучили рашисти, загинув рятувальник
Фото надані відділом комунікацій ГУНП у Рівненській області
4314Читайте нас у Facebook
