ПОИСК
Інтерв'ю

Фінансовий блекаут: економіст пояснює, чи може росія вразити одночасно всю банківську систему України

16:10 1 грудня 2022
НБУ

В ефірі одного з російських пропагандистських каналів депутат Держдуми, генерал Андрій Гурульов почав погрожувати Україні нанесенням масованих ракетних атак не лише по об’єктам енергетичної інфраструктури, але й банківській системі. Знаючи, що російські не тільки пропагандисти, а й військові через власну дурість, часто розголошують подальші плани кремля, ігнорувати таку ймовірність не можна. Чи витримає українська банківська система такі атаки, наскільки вразливі наші фінансові установи «ФАКТИ» дізнались у економіста Андрія Новак.

Також ми розпитали у експерта чи вистачає в Україні готівкових грошей, адже через часті російські обстріли та, як наслідок відсутність електроенергії, розрахунок банківськими картками часто є проблематичним.

«У нас же багато банків з російським капіталом в акціонерах»

- Андрію, ми не можемо вважати бахвальством погрози російського генерала Гурульова атакувати українську банківську систему. На вашу думку, наскільки наша фінансова система готова до такого удару?

- Небезпека ураження банківської системи України з боку росії звичайно є. Враховуючи те, що у нас дуже багато українських систем управління, скажімо так або мають російське походження, або так чи інакше пов'язані з цією країною програмним забезпеченням. Це все залежать від кількох факторів: по-перше, як кожен окремий банк побудував свою систему безпеки, по-друге, як системи безпеки вибудована в Національному банку України.

В принципі, кожен банк створював власну систему безпеки та платежів. Не можна сказати, що всі вони залежні від одного якогось програмного забезпечення чи однієї системи безпеки. Якщо йдуть такі погрози, можливо, мовиться про певні банки чи чотири державні або НБУ. Однак, вразити всю банківську систему одночасно технічно неможливо.

Читайте також: «Такого ступеня розпаду, як в російській дипломатії, я ніколи не бачив», — експосол у США та рф Володимир Єльченко

- Виходить, за роки війни банки, які працюють на території України, не спромоглись навіть відмовитись від російського програмного забезпечення?

- Скажімо так, хтось зробив необхідні кроки, а хтось — ні. У нас же багато банків з російським капіталом в акціонерах. Чимало російських банків, які тут мають свої філії. Тому ситуація різна. Якщо навіть досі функціонують російські банки, то про що можна далі говорити?!

Це вже не кажучи про те, що східно-європейський підрозділ Фейсбук дислокується в москві. І, коли ми вішаємо патріотичні банери, нас ця соцмережа блокує. Це робить московський офіс, який працює на східну Європу.

Досі є багато місць, так чи інакше пов'язаних чи напряму з рф, чи з їх програмним забезпеченням, організацією діяльності соцмереж.

- Невже банкам аж настільки проблематично змінити таке програмне забезпечення?

- Такі кроки треба робити не зважаючи на те, важко чи ні. Це фактор безпеки. Втратити рахунки, частину чи й навіть всі кошти — обійдеться набагато дорожче, ніж замінити систему безпеки, якщо вона тим чи іншим чином пов'язана з рф або російськими працівниками.

«Не дивлячись на жорстку форму війни, банківська система в Україні прибуткова»

- Сьогодні багато українців намагаються мати при собі гривні, оскільки під час вимкнення електроенергії у багатьох магазинах розрахунок карткою став неможливим. Проте часто чую побоювання — чи вистачить нам готівки?

- НБУ за формулою, яку вирахував з практики використання готівкових коштів, випускає достатньо купюр та достатнім номіналом для забезпечення необхідного готівкового обігу. В принципі може десь і є проблеми, проте чимало магазинів, навіть за відсутності світла в районі, через генератор запускають касові апарати та термінали.

Читайте також: Коли курс долара може зрости до 48 грн та чи витримає економіка України затяжну війну: пояснює економіст

- Зрозуміло, що постійні блекаути негативно впливають загалом на банківську систему, проте чи вистачить їй міцності аби встояти?

- Станом на сьогодні, не дивлячись на жорстку форму війни, банківська система в Україні прибуткова. Більшість банків залишаються прибутковими. Зокрема й усі чотири державні банки, які наразі складають понад 50% банківських активів в Україні. В принципі, суто на банківську систему поки що війна особливим чином негативно не впливає.

- Нині банкопад нам не загрожує?

- Таких ризиків немає. Тим паче зараз ми перебуваємо в стані — «економіка війни», де за законами воєнного стану навіть діє заборона на більшість каральних дій, нарахування штрафів тощо. В принципі, особливих ризиків для банківської системи немає. Україна отримує необхідну не лише військову, а й фінансову допомогу від наших західних партнерів. Дуже багато українців, які виїхали за кордон (приблизно 5 мільйонів), вже знайшли роботу за місцем знаходження та пересилають гроші своїм родичам сюди. Українська держава зараз значно підвищила зарплату працівниками сектору безпеки: ЗСУ, Нацгвардії, МВС, Службі безпеки тощо. Тому сотні тисяч громадян отримують досить високу зарплату. Все це вони зберігають в українській банківській системі. Завдяки, в тому числі й зовнішній підтримці України, банківський сектор зараз, не зважаючи на війну, перебуває в позитивному стані.

- Однак, обстріли впливають і на курс валют: через атаки та, як наслідок нестачу електроенергії, наші підприємства не мають змоги працювати на повну. Експорт є, але досить незначний.

- Загалом курс уже стабілізувався на сьогоднішніх позначках. Особливих ризиків немає. Звичайно, у нас різко упав експорт, але завдяки так званому зерновому коридору все ж немалі обсяги експорту аграрної продукції нашій країні вдається здійснювати. Водночас, головний фактор — зовнішня фінансова підтримка, яку отримує Україна фактично за своїми запитами. Скільки просимо, стільки й виділяють. А запит ми робимо виходячи з того, щоб, зокрема утримувати й валютний баланс в країні для більш-менше стабільного курсу гривні. В принципі це й відбувається.

Читайте також: Критична ситуація з продовольством може спровокувати народні бунти, — кремлівські інсайдери про ситуацію в рф

- Насамкінець, як нинішня ситуація впиває на ціни на продукти харчування й не лише. Чи варто нам найближчим часом очікувати на різкий стрибок вартості товарів?

- Після весняно-літнього шоку ціни в принципі стабілізувались. Далі ця тенденція залежатиме передовсім від ситуації на енергоринку. Адже енергетика — це обов'язкова складова собівартості всіх без винятку товарів та послуг. Якщо ціни на енергоносії не зростатимуть, то й нових витків великої інфляції не очікується, якщо ж ціни зростатимуть, наприклад, з 1 січня наступного року, звичайно це спровокує новий виток інфляції.

Нагадаємо думку експосла у США та рф Володимира Єльченко, яку він висловив у ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ»: «Думаю, нам дається набагато більше зброї, ніж про це повідомляється».

2174

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів