ПОИСК
Україна

«Такого ступеня розпаду, як в російській дипломатії, я ніколи не бачив», — експосол у США та рф Володимир Єльченко

12:20 21 листопада 2022
Володимир Єльченко
У першій частині інтерв'ю з колишнім постпредом в ООН, експослом у США та рф Володимиром Єльченком «ФАКТИ» поговорили про те, чи зміниться підтримка Великобританії з призначенням на посаду нового прем'єра та як на Україні відіб'ються проміжні вибори в США. Також обговорили, наскільки важливо для України визнання росії державою-терористом і чому Америка не поспішає з таким рішення.

В продовженні інтерв'ю йтиметься про мовчання олігархів, повну дискредитацію російської дипломатії, як і коли рф можуть вигнати з ООН та про загадкову російську душу, в якій поєднується «імперська велич» та нице боягузтво й нездатність протестувати.

«Вони розуміють лише силу. Дипломатія тут не працює»

— Володимире Юрійовичу, свого часу ви були послом у рф, тому, можливо, трошки краще розумієте «загадкову російську душу». Ось так дивишся відео, на якому «русскій мужик» живе в містечку, де немає доріг, каналізації, будинки старі та обшарпані, проте пишається матушкою-росією. Невже вони не бачать цю убогість та злидні навколо?

— Думаю, ця імперська велич допомагає росіянам виживати. Так було протягом всієї історії. Тобто популярний російський вислів: росія приростає територіями. Так століттями жили всі інші імперії, (Великобританія, Португалія, Іспанія), але потім відмовились від подібного сприйняття. Вони зрозуміли: щоб жити заможно, не треба бути володарем світу. Необхідно будувати всередині своєї держави нормальну економіку, політику, демократію. Країни перейшли на цей шлях, і ми бачимо результат. Росія так цього й не зрозуміла, на жаль.

Читайте також: Скільки дронів-камікадзе залишилось у рф та які країни ще можуть постачати їй зброю, — розповів військовий експерт Олександр Коваленко

— На вашу думку, що може трохи протверезіти їхнє світосприйняття?

— Вони розуміють лише силу. Дипломатія тут не працює. Весь час повторюю: головний перемовник з боку України — ЗСУ. Від них залежить, якщо не 100%, то 99% того, що буде далі з росією. Лише тотальна поразка на фронті змусить, сподіваюсь, і загалом населення рф, і пересічного росіянина переосмислити все своє життя. Подивимось.

— З одного боку росіяни поводяться, як царі світу, а з іншого — бояться навіть вийти з протестами на вулиці. Вже багато мобілізованих гине, умови утримання в так званих казармах жахливі, обіцяні гроші їм не платять…

— Знаєте, це питання краще задавати росіянам. Днями відбувся з'їзд російської опозиції в Польщі, слухаючи деякі їхні виступи, складається враження, що навіть вони не розуміють, як і що робити далі. Це вже не кажучи про нас. Російську душу не зрозуміти.

Виходить, 70 тисяч убитих — це мало, треба, щоб було 700 тисяч, аби вони зрозуміли — щось йде не так. Можливо.

— Навіть олігархи російські мовчать.

— Вони залежні від путіна, бо заробили свої капітали саме завдяки йому. Тотальна залежність від нього і його режиму, мабуть, змушує їх принаймні мовчати і нічого не робити.

«Питання про те, що росія стане правонаступником колишнього СРСР ніколи не обговорювалось»

— «Брудна бомба», «десатанізація», «бойові таргани» — така нова дипломатія від рф. Складається враження, що вони весь світ вважають бовдурами, яким можна ось таку маячню розповідати. Проте звідки у них таке безглузде сприйняття дипломатії? Навіть при Радянському Союзі дипломатія була на значно вищому рівні.

— Протягом свого життя і кар'єри я спостерігав за радянською та російською дипломатією і можу сказати: такого ступеня розпаду, що стався з російською дипломатією, я ніколи не бачив. Дійсно, були традиції. Навіть за радянських часів була школа, досвід, знання, навички, а тепер все це кудись поділось. Саме тому виникають ось ці бойові комахи, птахи тощо. Крім сміху це вже нічого ні в кого не викликає: ні в ООН, ні в інших організаціях. З ними просто ніхто не вітається. Людям соромно навіть спілкуватись з ними.

Читайте також: Перевірка «на слабо», — російський політолог Пастухов про падіння ракет у Польщі

— Але ж серед російських дипломатів є й розумні люди, які усвідомлюють, що все ними сказане — це повна маячня.

— Так, але вони, як і олігархи, на 100% залежні від режиму, якому служать. Є власність, пенсії, кар'єра, і вони, мабуть, не хочуть відмовлятись від цього.

— Тоді чому росію все ж досі не вигнали з усіх міжнародних організацій, зокрема ООН?

— Процес триває: з багатьох організацій їх вже повиганяли. Зрозуміло, це не так швидко робиться. Є питання юридичні, процедурні. Не останню роль відіграє психологія певних країн: вони бояться прецеденту. Деякі країни в ООН думають так: сьогодні ми виженемо росію, могутню ядерну країну, а завтра виженуть нас. Ніхто не хоче створювати такий прецедент. Насправді йде поступова ізоляція росії. Загадаємо резолюцію Генасамблеї, яка набрала 143 голоси — це вже більше, ніж дві третини. Можна уявити гіпотетично, що прийде час, коли доречно буде винести рішення і про виключення росії з ООН. Над цим українська дипломатія вже працює. Сьогодні, наприклад, важко собі уявити, щоб таке рішення набрало дві третини необхідних голосів для ухвалення, але через певний час це може бути цілком реально.

Далі потрібне рішення Ради безпеки ООН, а там є вето росії. Тут головна проблема — право вето росії. Так процедура виписана в статуті ООН, при створенні цієї організації. В 1945 році коли вона створювалась, ніхто не міг собі й уявити, що одна з цих 5 держав, на яких побудована вся система міжнародної безпеки, зокрема й право вето, сама стане агресором. ООН створювалась саме з протилежною метою. Коли основний учасник, на якого покладено задачу вести цю боротьбу, сам стає агресором — такого ніхто не міг передбачити. Думаю, рано чи пізно це прийде. Розуміння, що це потрібно зробити, вже є.

Ще не вироблений механізм, як обійти вето росії та виключити її з членів ООН, коли для прийняття такого рішення потрібна згода її самої. Можливо, це буде шлях розпаду рф і перетворення її на щось інше. Тоді дане питання вирішиться само собою. На жаль, цим не скористались, коли розвалився Радянський Союз. Тоді росія фактично привласнила собі місце СРСР, обійшовши всі мислимі та немислимі процедурні моменти. Питання про те, що рф стане правонаступником колишнього Радянського Союзу, ніколи не обговорювалось. Жодних рішень не приймалось, просто взяли й поміняли табличку СРСР на рф. Політична доцільність перемогла над правилами та процедурами.

— Зараз це може «зіграти нам на руку»?

— Може. Це також шлях, над яким ми працюємо. Ідея така: не виключати росію з ООН, що політично складніше, а поставити під сумнів законність заняття нею цього місця. Саме тому, що в грудні 1991 року юридично це було зроблено неправильно, всупереч тому ж статуту ООН, де чітко написано, як держава стає членом цієї організації. Там прописано декілька критеріїв, і їх усіх не було дотримано. До цього питання можна та потрібно повертатись і над ним ми вже працюємо зараз.

Читайте також: «Захід не хоче ескалації, даючи хибно росії сигнали про свою слабкість», — журналістка про ситуацію у Польщі

— Насамкінець, на вашу думку, як війна впливає на наші перспективи вступу в НАТО?

— Думаю, пришвидшує. Я постійно кажу, хоч, можливо, це й некоректно, проте єдиний позитивний момент цієї війни полягає в тому, що війна та перемога в ній дуже швидко наближає нас до членства в НАТО. Сьогодні вже ніхто не скаже, що ЗСУ не повністю відповідають стандартам НАТО. Вважаю, що скоріше деякі НАТівські стандарти вже не відповідають вимогам України. Думаю, це питання (військові стандарти. — Ред.) — закрите.

Щодо політичної доцільності, для цього потрібне політичне рішення, ми бачимо, як серйозно помінялась позиція з цього питання у тієї ж Франції, Німеччини, які, м'яко кажучи, не були прибічниками вступу України в НАТО. Загадаємо той же саміт в Бухаресті 2008 року, коли вони фактично заблокували дане питання. Але ж є ще ціла низка реформ, які нам необхідно провести: боротьба з корупцією, реформа СБУ, судової системи тощо. Зараз ми менше говоримо про їх необхідність, зі зрозумілих причин, але, думаю, все робитиметься. Вважаю, паралельно ці два треки приведуть нас в НАТО: спочатку перемога, потім різке прискорення політичних і правових реформ всередині держави для того, щоб ми стали повністю сумісними з принципами цієї організації. До речі, як і з Євросоюзом.

Читайте також: «Слово „Херсон“ у російській політиці довго буде забороненим. „Х…р“ можна буде говорити, „сон“ також, а разом — ні», — Роман Цимбалюк

Фото зі сторінки Володимира Єльченка у Facebook

2476

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів