ПОИСК
Інтерв'ю

Що буде із субсидіями, чи є гроші на пенсії та соціальні виплати, хто отримає додаткову допомогу від президента, — міністр соцполітики Жолнович

12:20 29 грудня 2022
Оксана Жолнович

Сплата за комунальні послуги у нинішньому опалювальному сезоні для багатьох українців через невпинне зниження доходів стала справжнім випробуванням. Хоч всі розуміють — платити за комірне потрібно, проте це дедалі стає все складніше. Тому питання нарахування субсидії набуває стратегічного значення. Власне, як і питання соціального забезпечення найбідніших та найвразливіших верств населення, зокрема пенсіонерів. Через інфляцію та як наслідок стрімке зростання цін їм часто не вистачає грошей на ліки, їжу, тощо. Тому без допомоги меценатів, якими можуть стати навіть чужі люди (згідно з новим законодавством), вкрай важко обійтись.

Про специфіку оформлення субсидій для непрацюючих українців, зміни у нарахуванні та отриманні грошей на проживання для внутрішньо переміщених осіб «ФАКТИ» поспілкувилась з міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович.

Також ми поговорили про пенсії від меценатів, хто на них зможе розраховувати та як уникнути при цьому зловживань.

«ПФУ володіє величезною кількістю обмінних даних з багатьма реєстрами»

- Нинішня зима найважча за часи незалежності: країна воює, багато людей втратили роботу чи отримують мінімальну зарплату. Проте рахунки за комунальні послуги всім приходять вчасно і їх треба сплачувати. Скільки виділено грошей на субсидії на цей опалювальний сезон і чи вистачить їх?

- Загалом у 2022 році передбачено понад 37 мільярдів гривень на субсидії. Ця сума виділена на календарний рік, який включає в себе як опалювальний, так і неопалювальний сезон, коли в окремих випадках надається субсидія. Практично 80% вже профінансували. На 2023 рік передбачено приблизно таку ж суму. Ми розраховуємо, що її має вистачити на покриття запиту громадян у зв'язку з тим, що тарифи заморожені і ухвалене рішення КМУ про непідвищення платежів. Відтак, у порівнянні з минулим роком загальний чек на оплату для громадян суттєво не змінюється. Тому тієї суми точно вистачає і, як показує завершення року, вона релевантна.

Читати також: Хто сплачує борги за комунальні послуги при продажу квартири: судова практика

- Наскільки я знаю, громадяни, які кілька місяців протягом пів року не отримували офіційну зарплату (а на початку війни багато підприємств її не платили), не зможуть претендувати на цю пільгу. Це справді так?

- Законодавством чітко визначено, що субсидію можуть отримувати ті, хто має офіційне місце зайнятості або навчання. Тобто, за яких сплачено єдиний соціальний внесок чи які навчаються на денному стаціонарі, здійснюють догляд за особами, що його потребують або які зареєстровані як шукачі роботи (безробітні). Тому взагалі неважливо, чи сплачує роботодавець їм заробітну плату. Головне, щоб вона була нарахована. Навіть якщо є заборгованість по сплаті ЄСВ роботодавцем, то це не впливає на можливість людини отримувати субсидію. Йдеться про нарахування таких виплат, про фактор трудових відносин і того, що людина працює.

Хочу звернути увагу на наступне: цьогоріч процедуру призначення субсидій спростили. Відображено більш адресний підхід до людей, які втратили роботу. Якщо людина залишилась без роботи та зареєструвалась в службі зайнятості, то її дохід береться не за останні пів року з останнього місця праці, а враховуватиметься одномісячна допомога по безробіттю, якщо вона бодай місяць її отримувала. Це дозволить точніше обрахувати субсидію для домогосподарств та врахувати саме сьогоднішні доходи, а не ті, що були в минулі періоди.

- Багато людей виїхало з країни через війну, але житло в них лишилось. Виходить, за кордоном вони отримують допомогу як біженці та мають з цих грошей ще сплачувати комунальні послуги вдома?

- Звертаю увагу, що зазвичай оплата комунальних послуг здійснюється по факту їх споживання. Якщо особа перебуває за кордоном, то не використовує газ, світло та воду. Тобто, на лічильниках покази не змінюватимуться, тому борги не наростатимуть. Але потрібно оплачувати квартплату, а також загальну теплову енергію, яка надаватиметься в опалювальний сезон. Ми врахували цей момент і дозволили тим домогосподарствам, частина членів сім'ї яких виїхала за кордон, але дехто залишився, підтвердити факт їх відсутності та не враховувати їхні доходи чи відсутність при розрахунку субсидій. Це дозволить старшому поколінню, наприклад, батькам-пенсіонерам, які залишились в Україні, й не готові були виїхати, при розрахунку субсидій не враховувати доходи молодшого покоління, яке знайшло прихисток за кордоном.

Читайте також: Дев'ять випадків, за яких одержувач субсидій повинен обов'язково звернутися до Пенсійного фонду протягом 30 днів

- Основною новацією цього року є передача самої системи нарахування та виплати субсидій до Пенсійного фонду України. Чому вирішили так зробити?

- Це рішення продиктоване низкою обставин. По-перше, регіональний спосіб виплати житлово-комунальних послуг не дозволяв здійснювати нарахування та виплату в тих управліннях соцзахисту, що перестали функціонувати, тобто в зоні бойових дій та в окупації. Відповідно, держава змушена була опрацьовувати інший механізм, щоб забезпечувати громадянам право на здійснення та отримання таких виплат.

По-друге, сам формат нарахування субсидій та передача виплатних відомостей від управлінь соцзахиту до міністерства, а назад грошей, які розподілялись на область і потім вже на банки, був надзвичайно довгою та бюрократичною процедурою. Передача цього функціоналу Пенсійному фонду дозволяє призначати субсидії екстериторіально. Тобто немає значення, куди людина звертається за субсидією: ЦНАП, відділення ПФУ, через електронний портал. Достатньо, щоб вона вказала ту адресу, за якою вона хоче її отримати. Саме ПФУ володіє величезною кількістю обмінних даних з багатьма реєстрами. Це дозволяє людині подавати мінімум документів. Достатньо буде лише заяви, все інше верифікує фонд.

Також система розподілу коштів дозволяє оптимізувати їх рух між державними установами. З Пенсійного фонду вони можуть одразу відправлятись на банк та на картки людей. І не потрібно буде їх розподіляти спочатку через казначейські рахунки на обласні та районні адміністрації. Ці новації не вплинуть на субсидії для людей: не змінюється ані її розмір, ані принцип нарахування. Однак суттєво зекономиться державний ресурс і адміністративний апарат, задіяний при обрахунку та призначенні субсидій.

Цифровізація всіх цих процесів прискорює можливість отримати виплату, яка набагато швидше адмініструється в електронному форматі. У громадян з'являється можливість відійти від свого управління соцзахисту і зручніше оформити субсидію через електронний кабінет, ЦНАП в будь-якій точці України.

«Соціальна підтримка залишатиметься в рамках поточного року»

- Наприкінці року всіх турбує питання — чи вистачить грошей на пенсії та соціальні допомоги?

- Україна гідно протрималась перший рік повномасштабної війни. Ми змогли забезпечити стабільність усіх соціальних та пенсійних виплат. Завдяки збільшенню кількості задіяних у військових сферах людей, які мають гідні зарплати, нам вдалось в достатній мірі наповнювати Пенсійний фонд. Вперше за багато років фонд в кінці року повернув минулорічні позички і зараз демонструє стійку стабільність. Тобто, пенсії, соціальні допомоги нараховуються в повному обсязі і виплачуються вчасно та незалежно від того, чи людина зараз проживає в Україні, чи вимушено переселена за кордон або, на жаль, перебуває на окупованих територіях.

Не секрет, що значна частина соціальної сфери підтримується міжнародними організаціями, урядами західних країн, які допомагають Україні пройти цей складний проміжок часу. Міжнародні партнери, здійснюючи грантові вливання в наш бюджет, по суті стабілізують його і дозволяють впевнено говорити про забезпечення мінімальних гарантій для наших громадян.

Більше того, з 1 грудня ми підвищили прожитковий мінімум, як було заплановано державним бюджетом. Це дозволило не значно, але підняти мінімальні пенсії, а також зробити перерахунок окремих видів соціальних допомог.

- Чи заплановане збільшення соціальних виплат у 2023 році?

- На жаль, ні. Законом України «Про державний бюджет» у 2023 році ми визначили одну фіксовану суму прожиткового мінімуму впродовж року. Наразі не плануємо її збільшувати, оскільки розуміємо: не матимемо достатньо фінансів, щоби покрити гарантію, визначену законодавством.

Наступний рік — рік ЗСУ. Відповідно всі ресурси, які можна буде акумулювати, спрямовуватимуться саме на оборону та нашу перемогу. А соціальна підтримка залишатиметься в рамках поточного року. Ми розуміємо, що, на жаль, інфляція з'їдає значну кількість вартості грошей. Тому намагатимемось перекрити нестачу коштів для найбідніших та найвразливіших верств населення шляхом залучення міжнародних донорів, додаткових виплат через формат єДопомоги, з використанням коштів різних міжнародних організацій, які зараз намагаємось централізувати. По суті, їх допомога виплачуватиметься через єдиний портал єДопомога з урахуванням верифікації, адресності та уникнення дублювання виплат. Щоб не було такої ситуації: одна людина отримує дві-чотири виплати, інша — жодної.

Читайте також: Як оформити пенсію українцям, які перебувають за кордоном

- З 1 жовтня людям віком від 70 до 75 років встановлюється щомісячна компенсація — 300 грн. Але ж молодші пенсіонери з виплатою у розмірі приміром 2 тис грн теж потребують грошей. Як проводились розрахунки і чому обрано саме цю категорію пенсіонерів?

- Це додаткова програма, створена за ініціативи президента України та запроваджена ще в 2020 році. До слова, вона опрацьовувалась в кінці 2019-го та на початку 2020 року. Дана концепція дозволяє людям, які втрачають працездатність, отримати ще одну можливість додаткової підтримки для того, щоби стабілізувати свій фінансовий стан. Стартувала така підтримка саме з людей, яким виповнилось 80+ років. Передбачалось, що люди такого поважного віку мають більше потреб і менше можливостей для додаткових заробітків.

З кожним роком збільшувалась категорія осіб, яка могла розраховувати на додаткову допомогу. У 2021 році вона виплачувалась особам віком 75 років. Цьогоріч її отримають 70-річні громадяни. Вона є меншою, від 300 до 500 грн. Раніше допомога розраховувалась у відсотках до прожиткового мінімуму. Таким чином, щоби людина старшого віку мала більший відсоток покриття пенсійної виплати, молодша — менший відсоток. Ми розуміємо, що в окремих випадках (наприклад судді, держслужбовці) 70 років — це вік, коли громадяни ще можуть працювати і забезпечувати собі додатковий дохід. А вже після 70 років знайти додаткову роботу чи зайнятість складніше. Тому саме цей вік було обрано стартовим для виплати додаткової допомоги.

У другій частині інтерв’ю з Оксаною Жолнович, яке буде опубліковане незабаром, йтиметься про залучення меценатів до виплати пенсій, хто зможе на таку виплату розраховувати, та як дана ініціатива втілюватиметься на практиці.

Нагадаємо ще про один аспект призначення субсидії: як на нього вплине отримання допомоги від міжнародних організацій

Фото надано Міністерством соціальної політики

8189

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів