Кілька разів живим повертався з оточення: на війні загинув тренер з боксу

У Салівці на Полтавшині попрощалися із старшим солдатом Збройних сил України Олександром Воробйовим. Життя спортсмена та громадського діяча обірвалось в бою на Донеччині. Йому назавжди 55 років.

«У 1980 році Олександр разом з родиною переїхав до нашої громади. Закінчив середню школу № 2 і в цьому ж році вступив до Комсомольського спеціалізованого професійно-технічного училища № 15, яке успішно закінчив у 1986 році за спеціальністю «Помічник машиніста тепловоза», — повідомляє Горішньоплавнівська територіальна громада. — Він проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил, був учасником бойових дій в Афганістані. Навчався в Черкаському державному педагогічному інституті за спеціальністю «Учитель фізичної культури». Потім Олександр жив і працював у селищі Чорнобай Черкаської області, у якому велику частину свого життя присвятив роботі з дітьми й молоддю як тренер з боксу, як засновник і керівник «Військово-патріотичного клубу «Воля Холодного Яру». Згодом був обраний депутатом Чорнобаївської селищної ради».

Із початком російської агресії 2014 року, Олександр Воробйов вступив у добровольчий український корпус «Правий сектор». Тривалий час боронив нашу Батьківщину на Донеччині. 24 лютого 2022 року Олександр Трохимович знову став на захист рідної землі.

«Знав його особисто. Востаннє бачилися влітку перед війною. Олександр Трохимович, маючи всебічний і багатий бойовий досвід тренував та виховував молодь Чорнобаївщини та Золотонощини. Разом з побратимами збудував на рідній землі справжній навчально-тренувальний табір, — ділиться колишній політв'язень Кремля, а нині перший заступник голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко. — Оснастив його смугою перешкод, звів ряд будівель, схожих до тих, що на окупованій Донеччині, і постійно тренував молодих і досвідчених воїнів, вдосконалюючи бойові навички. Вишкіл від Трохимовича передбачав тактику ведення боїв у місті, на відкритій та пересічній місцевості, вихід з оточення, наступ, розвідка. Разом зі своєю командою неодноразово брав участь у військово-спортивних змаганнях загальнонаціонального та регіонального рівнів. Досконало володів усіма видами холодної та вогнепальної зброї і уміло передавав свій досвід молоді. Навички та знання отримані під час вишколу неодноразово рятували життя нашим воїнам. Сам Олександр Трохимович, був надзвичайно скромною людиною. Як більшість українських героїв.

З перших годин повномасштабного вторгнення пішов воювати. Зі слів бойових побратимів, постійно надавав поради, підставляв плече і прикривав спини. Кілька разів потрапляв в оточення, але завжди повертався майже неушкодженим. Так сталося і минулого тижня. Кілька діб усі ми жили надією та сподіваннями, що Трохимовичу поталанить і цього разу. Проте жахлива звістка сьогодні смутком наповнила серця, тих, хто знав героя".

29 січня 2023 року під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу командир стрілецького відділення старший солдат Збройних сил України героїчно загинув біля населеного пункту Вугледар Донецької області.

Нагадаємо, раніше «ФАКТИ» публікували: «Все, що залишається — це з посмішкою йти у бій»: Тетяна Чорновіл з розпачем про те, що під Бахмутом в м’ясорубці артилерії гинуть найпрофесійніші воїни ЗСУ.

1001

Читайте нас у Facebook