«Не можу звикнути до протеза»: винесено вирок майору, який на території військової частини п’яним наїхав на трьох курсанток

«Хотів або пожартувати над дівчатами, або полякати їх, і на повній швидкості поїхав прямо на групу майбутніх курсанток»

Два з половиною роки тому ця моторошна історія шокувала Україну. НП сталася в Києві 25 серпня 2020 року. П'яний майор, сівши за кермо автівки, на території навчального закладу збив трьох курсанток, які щойно вступили до військового коледжу та прийшли отримувати форму. Удар автомобіля був настільки сильним, що дівчат відкинуло на кілька метрів. У дворі, де це сталося, було багато крові.

Постраждалі курсантки розповіли про те, що сталося, волонтерці «Волонтерської Сотні Доброволя» Наталії Воронковій, яка й повідомила тоді «ФАКТАМ» про трагедію.

- Дівчата приїхали отримувати військову форму. Вони стояли на вулиці біля ґанку з високими сходинками, чекали своєї черги. У цей час у дворику з'явився майор Холодний, якого напередодні майбутнім курсанткам представили як начальника курсу. До речі, сам Холодний влаштувався у військовий коледж за місяць до інциденту.

Читайте також: Пробив на швидкості стіну спортзалу, де були діти: футболіст влаштував страшну ДТП у Бельгії (відео)

Напевно, майор так зрадів своїй новій посаді, що дуже гарно відзначив цю подію. І будучи вже добряче п'яним, сів у автомобіль і увімкнув у салоні гучну музику. Мабуть, хотів або пожартувати над дівчатами, або полякати їх. Він на повній швидкості поїхав просто на групу майбутніх курсанток. Ті кинулися врозтіч. Хтось відстрибнув убік, хтось забіг на сходинки. І тоді майор поїхав на друге коло. Перед самими сходами він не впорався з керуванням, і машина вискочила на ґанок, на якому стояли дівчата. Те, що курсантки стояли на цих сходинках, зіграло з ними злий жарт. Дівчата думали, що на ґанку вони будуть у безпеці. А в результаті їм просто роздробило кістки на ногах об ці сходинки, — розповідала «ФАКТАМ» Наталія Воронкова.

«Я вчилася ходити заново»

Про постраждалих курсанток волонтерка повідомила таке:

- Таня Ніколаєва, 24 роки. Вона мріяла стати гінекологом. У госпіталі, тільки-но прийшовши до тями і побачивши полковника ЗСУ, лікаря-травматолога, Таня, незважаючи на страшний біль, бадьоро сказала йому: «Бажаю здоров'я, товаришу полковнику».

Галі Ніколін 23 роки. Вона дуже хотіла стати хірургом. Але вступила на лікаря загальної практики повітряних військ. Її призначили командиром роти. Одразу ж після тієї моторошної пригоди Галя, лежачи на асфальті зі зламаними ногами, почала роздавати команди іншим дівчатам-курсанткам, які не постраждали від наїзду п'яного майора: кому і що робити, як надавати першу медичну допомогу…

Саші Гуй також 23 роки. Вона з дитинства мріяла бути кардіохірургом. Але згодом усе-таки вирішила стати анестезіологом. Саша — боєць. Ще в дитинстві, втративши після хвороби волосся, вона не опустила руки, не замкнулася в собі. А коли виросла, приїхала зі свого села в Кіровоградській області до Києва і влаштувалася працювати в «Охматдит»…

Усі дівчата зазнали важких травм і деякий час провели в реанімації. Лікарі не тільки боролися за те, щоб зберегти курсанткам ноги, а й за їхнє життя.

На жаль, Саші Гуй і Тані Ніколаєвій довелося ампутувати ноги. У Галі Ніколін були роздроблені кістки, але ногу врятувати все ж вдалося.

«ФАКТИ» дізналися про те, як сьогодні живуть постраждалі. Усі продовжують вчитися. Щоправда, іноді це дається дівчатам із великими труднощами.

- Я вчилася ходити заново, — каже Галина Ніколін. — Після того моторошного випадку — пів року реабілітації. У січні 2021 року вже хотіла піти на навчання. Але мені ще було дуже важко пересуватися містом. Та плюс ще почала боятися машин. Страшно, коли автомобілі йдуть із великою швидкістю. Страшно, коли перебуваєш на задньому сидінні машини і немає можливості пристебнутися ременем безпеки.

Галина з дитинства перебуває у скаутській організації «Пласт». Зараз допомагає іншим пластунам хіба що консультацією. Торік спробувала піднятися на гору, але почали сильно боліти ноги. Від затії довелося відмовитися.

Тетяна Ніколаєва минулого року вийшла заміж. Але вона досі не може звикнути до протеза. «Не можу присісти, не можу спокійно нахилитися. Вікна боюся мити — а раптом упаду вниз. До дороги ставлюся з дуже великим побоюванням. Переходжу тільки там, де є світлофор», — скаржиться дівчина.

У Саші Гуй були найскладніші травми. Одну ногу їй ампутували і довго боролися за другу. Олександра майже рік проходила курс лікування в Німеччині. «Я стала дуже вразливою, — зізнається дівчина. — Хтось подивиться не так, а в мене вже сльози на очі навертаються. До цієї аварії зі мною такого не було».

А що ж сам винуватець? До вироку суду майор Холодний перебував під домашнім арештом. Реального арешту йому вдалося уникнути завдяки заставі у 168 тисяч гривень. Судове слухання цієї резонансної справи постійно затягувалося. Адвокат Холодного іноді не приходив на судові засідання, пояснюючи це зайнятістю в інших судових розглядах.

Із журналістами майор Холодний не спілкувався. Його адвокат Олександр Навродський каже, що офіцер після НП весь час перебував біля хворої дружини. Права у нього відібрали відразу ж після інциденту.

Прокуратура вимагала для підсудного максимальне покарання, передбачене за цією статтею Кримінального кодексу — 8 років. Суд дав на два роки менше. Крім того, майора зобов'язали відшкодувати військовому госпіталю 249 тисяч гривень, які були витрачені на лікування дівчат.

Раніше «ФАКТИ» писали про те, що на Хмельниччині засудили хлопця, який навмисне збив на автомобілі дівчину, покликавши її на побачення.

4980

Читайте нас у Facebook