Через діагноз «меланома» жінці провели дві операції й заборонили вагітніти: чому обстеження родимок важливе
Історія, яку розповіла 31-річна Вікторія, дуже повчальна. На щастя, вона закінчилась добре, зокрема завдяки спеціалістам Bogomolets Clinic і особисто її керівнику професору Ользі Богомолець. Те, що сталося з Вікторією, ще раз доводить, наскільки важливий професіоналізм лікарів, щоб, з одного боку, не пропустити таке небезпечне захворювання, як меланома, а з іншого — не наробити пацієнту горя через помилку в діагностиці.
Про подробиці історії розповім трохи згодом, а зараз — важлива інформація: 22 травня вже в 14-й раз в Україні відбудеться День меланоми, під час якого по всій країні клініки-партнери та лікарі, які долучились до проєкту, проводитимуть безкоштовні огляди пацієнтів, у яких з’явилася підозріла родимка.
З деталями благодійної акції можна ознайомитись на сайті stop-melanoma.net. Важливо, щоб якомога більше людей отримало інформацію про підступну хворобу. А у тих, хто не зможе особисто потрапити на огляди в цей день, є можливість надіслати фото підозрілих родимок і безкоштовно проконсультуватись онлайн у досвідчених онкодерматологів. До акції долучається дедалі більше фахівців державних і приватних клінік. Це сотні лікарів по всій Україні. Фото родимок вони будуть аналізувати упродовж трьох днів — з 20 по 22 травня, а консультувати особисто 22 травня.
.jpg "Професорка Ольга Богомолець")
«Під час благодійного проєкту (він був проведений в Україні вже 13 разів) виявлено 1535 випадків меланоми і 4331 — раку шкіри, а це, в більшості випадків, врятовані життя, — говорить ініціаторка проведення Днів меланоми в Україні доктор медичних наук, професорка Ольга Богомолець. - Цифри смертності неухильно знижуються, тому що роботу ми виконуємо разом із засобами масової інформації, детально розповідаючи про ознаки захворювання. „ФАКТИ“ підтримують нас в цьому з дня заснування проєкту День меланоми».
«Я була у відчаї, дізнавшись, що не можна й думати про материнство»
Вікторію почала непокоїти невелика пухлинка, що з’явилась на ребрі, і жінка звернулась до онкологів в один з профільних інститутів.
— Мені одразу запропонували видалити утворення, — згадує Вікторія. - Коли я показала ще й родимку на коліні та запитала, чи становить вона небезпеку, лікар порадив її позбутися. Отже, видалили мені і ту родимку. А через кілька днів зателефонували з інституту й повідомили результати гістології родимки на нозі: «У вас меланома, ви звернулись вчасно. І все ж терміново треба зробити ще одну операцію — видалити більший обсяг тканин, щоб запобігти метастазам».
— Ви чули раніше про меланому?
— Так. Ще в підлітковому віці разом з мамою дивилась передачу, в якій лікар-дерматолог (а це була Ольга Вадимівна Богомолець) розповідала, яка це небезпечна хвороба. Слово «меланома» я добре запам’ятала. Тому, почувши його, пережила шок.
— Але на повторну операцію погодились?
— Звісно. Я довірилась лікарю. На питання, чи треба проконсультуватись ще в когось, перевірити діагноз, хірург відповів «ні», мовляв, і так все зрозуміло. Повторну операцію призначили буквально через кілька днів. Коли після неї я опинилась в палаті, де знаходились хворі, яким діагноз рак шкіри або меланома встановили на пізніх стадіях, то подумала, що, можливо, мені навіть пощастило… А великий шрам на нозі — довжиною сантиметрів тринадцять — значення не має. Час, проведений в стінах лікарні, змусив переосмислити все життя. Думала про те, що варто цінувати кожну хвилину, чого варто боятись, а чого ні. Було дуже страшно. Потрясіння пережила вся наша сім’я — чоловік, батьки. Як важко їм було поряд зі мною! Я ж плакала без перестанку. Але в той момент я ще не знала про те, як маю жити далі, скільки обмежень на мене чекає.
— Про що йдеться?
— Перед випискою лікар запросив мене в кабінет і попередив, що відтепер я повинна кожні три місяці проходити детальне обстеження — робити УЗД, рентген. Це ж, до речі, теж погано для організму. А про вагітність, в кращому випадку, треба забути на цілих п’ять років. Це сказано було так буденно! Слова фахівця перекреслювали мою мрію про материнство… Ми з чоловіком дуже хотіли мати дітей. Та на ваги були покладені інші речі, на той момент важливіші: жити мені чи не жити.
«Родимка виявилась безпечною»
На щастя, батьки Вікторії все ж умовили доньку звернутися в клініку Ольги Богомолець, щоб з’ясувати подальший план дій, а також почути думку фахівця щодо способу життя, можливості для Вікторії в майбутньому завагітніти.
— Ольга Вадимівна ознайомилась з історією моєї хвороби, заспокоїла, сказавши, що стадія, на якій виявлено хворобу, дійсно рання, а це дає надію на хороший результат, тобто я буду здоровою людиною і зможу планувати народження дитини, — згадує Вікторія. - Мене повністю оглянули за допомогою спеціальних приладів, щоб не пропустити ще якусь підозрілу родимку. Потім лікар попросила привезти скельця з біоматеріалом -- зразки вражених хворобою тканин, щоб їх дослідив патогістолог в лабораторії DermpathLab -- єдиній лабораторії в Україні, яка спеціалізується на діагностиці пухлин шкіри. Це виявилось надважливо.
Думка фахівця була геть іншою: сумнівна родимка насправді була доброякісним утворенням — невус Шпіц. Він не є настільки небезпечним, як меланома, хоча зазвичай його дійсно рекомендують видаляти.
— Я була вражена, коли патогістолог лабораторії, людина з дуже великим досвідом, повідомив мені, що меланоми у Вікторії не бачить, — згадує Ольга Богомолець. - Вирішила перевірити це у колег за кордоном та особисто розказати про результати Вікторії. Сльози радості були у нас обох. Це справді перемога, коли ти можеш повернути радість материнства дівчині, яка про це мріє. Отже, ми провели додаткові тести (імуногістохімію), потім в ході телемедичних консультацій показали зразки тканини колегам з клінік Польщі, Німеччини, Бельгії та інших країн. І фахівці міжнародного консиліума підтвердили: у Вікторії атиповий невус Шпіц. Але я не зупинялась. Це була справа честі для мене — знайти вірний діагноз. За допомогою телемедицини ще зв’язалась з колегами з США. І діагноз меланома знову стояв під питанням. Наступний крок: ми зробили аналіз пухлини на генетичні мутації меланоми, і він їх не підтвердив. Отже, майбутньому материнству Вікторії ніщо не загрожує. Варто знати: якщо стоїть будь-який онкологічний діагноз, отримати думку другого фахівця — це просто святе!
.jpg "\"Варто знати: якщо стоїть будь-який онкологічний діагноз, отримати думку другого фахівця – це просто святе!\", - говорить Ольга Богомолець")
Хочу підкреслити: подібні історії трапляються нечасто. Нашим фахівцям буває прикро, якщо ми бачимо запущений випадок меланоми і мало що можемо вдіяти. Тому і намагаємось не тільки в День меланоми, який набуває все більшого значення по всьому світу, а при будь-якій нагоді, за сприяння засобів масової інформації, давати якнайбільше інформації про меланому та її ознаки.
— Що саме важливо знати?
— Треба звернути увагу, чи не змінилася родимка, чи не стала вона підозрілою? Наприклад, з’явились асиметрія, кровоточивість, змінились край, розмір, колір. Меланома не болить, але, розвиваючись, проростає вглиб шкіри, туди, де є кровоносні судини. Тоді ракові клітини розносяться по організму, і утворюються метастази. Отже, помітивши у себе чи у когось з близьких родимку з подібними ознаками, не гайте часу. Йдіть до лікаря.
З кожним роком в Україні зростає не лише кількість обізнаних пацієнтів, а й кількість досвідчених фахівців. Адже ми проводимо конференції, семінари, навчаємо онкодерматологів. Я не втомлююсь повторювати: якщо меланому виявити вчасно, ризик смертності складає 5 відсотків, а із запізненням — може бути й 95.
…Вікторія та її родина вважають дивом те, що протипоказань до вагітності у жінки тепер немає. Вона продовжує вчителювати — викладати англійську мову. І сподівається, що вони з чоловіком невдовзі виховуватимуть вже і своїх діток. Віка каже:
— Чи ображена я на лікарів, які помилково поставили мені діагноз «меланома»? Важко відповісти однозначно. З одного боку, якби я продовжувала вірити хірургу, який видаляв мені родимку, то жила б у постійному страху і кожні три місяці отримувала опромінення. З іншого боку, розумію ризик: а якщо б у мене дійсно була меланома? Моя історія радше виняток із правил.
І ще: мабуть, в житті мало не значущих нічого випадковостей. Не випадково ж ми з мамою колись натрапили на передачу про меланому. Тоді Ольга Богомолець ще тільки почала привертати увагу людей до цієї хвороби, про яку мало хто знав. А тепер Ольга Вадимівна стала для мене ангелом-охоронцем, як і для багатьох інших пацієнтів, яких їй вдалось врятувати не тільки від дерматологічних захворювань, а й від депресії, зневіри і страху.
1386Читайте нас у Facebook
