Чжу Цзоу найкраще в царстві Ці розбирався у птахівництві й роками займався доглядом птахів правителя Цзін-гуна. Але одного разу він забув закрити клітку, й найулюбленіший птах правителя відлетів у невідомому напрямку. Дізнавшись про те, що трапилося, Цзін-гун розсердився так, що відразу наказав привести до нього птахівника.

Чжу Цзоу був дуже засмучений, адже саме з його вини зник птах. Тепер же, побачивши розлюченого правителя, він жахнувся, впав на коліна і, тремтячи від жаху, чекав на жорстоке покарання.

Цзін-гун, вказуючи на Чжу Цзоу, закричав:
- Ти не встежив за моїм улюбленим птахом! Ти не виправдав моєї довіри! Тебе треба стратити!

У цей момент мудрий радник Янь Ін, який вже знав, що сталося, звернувся до правителя:
- Государю, Чжу Цзоу вчинив найтяжчий гріх. На його совісті три злочини. Дозвольте мені спочатку їх перерахувати, а потім уже приступати до страти?

Цзин-гун кивнув на знак згоди.
- Чжу Цзоу, ти відповідав за улюбленого птаха нашого правителя, але дав йому полетіти. Це твій перший злочин. Тепер ти змушуєш правителя вбивати людину через птаха. Це твій другий злочин. Коли в інших державах дізнаються про це, всі вважатимуть, що нашому правителю птахи дорожчі за людей. Це твій третій злочин! — промовив радник.

Потім Янь Ін повернувся до Цзін-гуна:
- Я перерахував Чжу Цзоу всі його злочини. А тепер накажіть його стратити.

Правитель царства Ці, дослухавши до кінця обвинувальну промову радника, тільки й зробив, що махнув рукою:
- Не станемо ми його вбивати… Нехай собі живе.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.