«Квартири Наташі просто немає. Не залишилося жодного перекриття, нічого»: у Кривому Розі загинули мама і дочка, які нещодавно повернулися з Польщі

Сигнал повітряної тривоги пролунав уже після вибуху

1 серпня у Кривому Розі оголошено жалобу за загиблими. Пошуково-рятувальні роботи на місці трагедії 31 липня тривали до вечора. Одними з перших, чиї тіла виявили під завалами багатоповерхівки рятувальники, були десятирічна Даша та її 45-річна мати Наташа. У момент ракетного удару обидві перебували у своїй квартирі, яка була повністю знищена ракетою. «ФАКТИ» дізналися подробиці про загиблу родину.

Одним із перших про загибель дівчинки повідомив голова Дніпропетровської облради Микола Лукащук.

«Біль і лють. Сьогоднішній теракт, скоєний ворогом у Кривому Розі, забрав шість життів. Серед жертв — дитина. 10-річна Даша нещодавно повернулася з-за кордону, куди разом із мамою бігла від війни. Прокляті нелюди дістали їх вдома», — написав чиновник.

На місці трагедії місцеві журналісти бачили рідних Даші та її мами. Жінка, що сиділа на лавці неподалік від зруйнованого будинку, зі сльозами на очах повідомила, що це родина її сватів.

«Це донька та онука моєї свахи. Обидві загинули. Восьмий поверх…»

Поруч сиділа мати загиблої жінки, яку намагалися заспокоїти сусіди. Вони ж розповіли, що цього разу можливості сховатися в укритті чи хоча б у коридорі мешканці будинку не мали — оскільки сигнал повітряної тривоги пролунав уже після вибуху, а не до нього. Ракетна атака трапилася близько дев'ятої години ранку — у той час, коли багато мешканців будинку тільки збиралися на роботу. Та батько загиблої десятирічної Даші, чоловік Наталії, встиг поїхати на роботу…

«Моя подруга та сусідка Наталочка… Дашуня — найкраща подруга моєї доньки. Який це біль, яке горе… Світла пам'ять вам, янголятка» — написала під фотографією Наталії та Даші в Instagram подруга родини Тетяна. Тетяна розповіла «ФАКТАМ», що дружила з Наталею багато років.

- Не можу навіть точно сказати, скільки років ми один одного знаємо — дуже давно, — розповіла «ФАКТАМ» Тетяна. — Ми живемо в одному будинку. Моя квартира знаходиться в тій же дев'ятиповерхівці, але квартира Наташі була на восьмому поверсі, а моя — на другому. У момент ракетного удару нашої родини не було вдома — ми знаходилися за містом і дізналися про те, що сталося з новин.

Читайте також: «Для Богдана та Віки це був дуже бажаний малюк»: у пам’ять про загибле під час атаки на Київ подружжя їхні колеги купили інкубатор для новонароджених

Моя дочка Меланія дружила з Дашею. Вони ходили в одну школу — школа № 60 неподалік нашого будинку. Дашуня була молодша за мою доньку на два роки, вони навчалися в різних класах, але це не заважало їхній міцній дружбі. Щоранку вони чекали одна одну, щоб піти до школи разом. Разом йшли, разом поверталися. Щодня були на зв'язку. Так було й увечері 30 липня, напередодні трагедії. Вони домовлялися зустрітися і разом робити вироби з паперу.

Неможливо повірити, що ось так в одну мить не стало ні Даші, ні її мами. Моя донька вже про це знає. Ми дали їй ліки, і зараз вона заснула…

«Страшно уявити, як це — піти на роботу і там дізнатися, що твою сім'ю вбила ракета»

- Дивлюся на фотографії Наташі й плачу, — каже Тетяна. — Вона була чудовою людиною. Гарна мати, вродлива жінка, чудова господиня. Ми разом водили дітей у танцювальну студію, разом годинами гуляли парком. Як вона любила свою донечку, як про неї дбала… Наталка працювала бухгалтером. Їй завжди вдавалося поєднувати роботу, турботу про сім'ю і при цьому чудово виглядати. Подивіться її фотографії — яка вона красуня! І чоловік у неї чудовий. У них була дуже хороша родина. У момент ракетного удару Наташа з Дашею були у квартирі одні — тато був на роботі. Страшно навіть уявити, як це — піти на роботу і там дізнатися, що твою сім'ю вбила ракета.

— Голова Дніпропетровської облради повідомив, що Даша з мамою лише нещодавно повернулися з-за кордону.

- Так і є. З початком повномасштабного вторгнення Наташа відвезла Дашу до Польщі. І там вони були весь цей час. Повернулися, мабуть, близько місяця тому. Вони приїхали не в гості, а саме вирішили повернутися — бо сильно скучили за татом, за домом, рідним містом, Україною… Перебуваючи за кордоном, Наталя часто казала мені, що дуже тужить. І ось кілька тижнів тому вона зважилася приїхати назад…

Читайте також: «Завдання виконав. По мені працюють»: зареєстровано петицію про надання звання Героя України льотчику, який загинув, відвівши літак від селища

Чи вціліла її квартира в цьому ж будинку, Тетяна поки що не знає.

- Усередину нас ще не пускали, — каже жінка. — Ми тільки бачимо, що вибиті вікна, а що там усередині, не маю поняття… А квартири Наталки просто нема. Не залишилося жодної кімнати, жодного перекриття, нічого.

- Я бачила Наташу кілька днів тому — і вона сказала мені, що так рада повернутися, — розповіла «ФАКТАМ» знайома загиблих Ірина. — Говорила, що життя за кордоном було нескінченним болісним очікуванням повернення додому — і для неї, і для Даші, яка дуже сумувала за татом, за своїми друзями. Тому вони вирішили спробувати жити тут, як і мільйони інших українців — в умовах війни, але разом, усією родиною… Я живу неподалік і коли стався вибух, чомусь одразу згадала про Наталю. Подумала, що вони з Дашею не адаптовані до такого життя і, напевно, дуже злякалися. Я навіть спробувала набрати номер Наташі, але виклик не йшов. А через кілька годин я дізналася, що це був їхній будинок і їхня квартира.

Читайте також: «Рома має не менше двох років носити на обличчі спецмаску»: хлопчик, який дивом вижив після обстрілу Вінниці, повертається з Німеччини в Україну

Інформації про дату похорону Наталії та Даші поки що немає. Тим часом стало відомо ім'я ще однієї загиблої мешканки зруйнованого російською ракетою будинку — це вчителька Ірина Кіянчук, яка була завучем Криворізької гімназії № 15. У момент трагедії вона теж була вдома.

Раніше «ФАКТИ» писали, що шестеро людей загинули внаслідок ракетного удару по Лиману.

2650

Читайте нас у Facebook