«Вхід від кулі знаходиться на потилиці, а вихід спереду»: дружина нацгвардійця не вірить у його самогубство й вимагає розслідування

Щодня Альона Косоног зі сльозами на очах розглядає світлини, на яких її коханий чоловік Максим усміхається, пригортаючи двох донечок. Він був ідеальним чоловіком і татом, з яким мали безліч планів й мріяли про ще одну дитину. Не судилось. 7 серпня у Павлограді, що на Дніпропетровщині, 33-річного військовослужбовця Національної гвардії Максима Косонога знайшли мертвим на посту. Його голова була прострелена з автомата, а пальці на руках — сині та збиті. Правоохоронці розслідують справу як «самогубство», проте рідні та близькі захисника, який вже мав досвід служби у гарячих точках, впевнені, що він не міг піти добровільно з життя. До речі, нещодавно «ФАКТИ» писали, що на Дніпропетровщині й теж у Павлограді за дивних обставин обірвалося життя нацгвардійця, і родичі також не вірять в його самогубство.

Наразі ходять чутки, що Максим міг злякатись відправки на передову. Та Альона наполягає — це не так, адже він воював в 2014 році

- Максим у цивільному житті працював на шахті. Був душею компанії, ми часто збирались з друзями й разом відпочивали. Він обожнював діток, за що знайомі жартома називали його «квочка», — розповіла «ФАКТАМ» дружина загиблого Альона Косоног. — Коханий обожнював їздити до моїх батьків в гості, для них він був рідним сином. Встигав влаштовувати мені романтичні побачення, піклувався про нас. Ми з Максимом виховували 8-річну та 3-річну доньок і планували ще одну дитину — сина. Хотіли купити новий автомобіль. А після перемоги поїхати на роботу за кордон, щоби дати малечі гідне майбутнє. В липні був суд щодо всиновленням чоловіком старшої доньки від мого першого шлюбу.

Останнє місце служби коханого — військова частина № 3024 у Павлограді, він пішов туди служити за контрактом. Ніяких суперечок що вдома, що там не було. Всі описували мого Максима як добру та неконфліктну людину, він не любив суперечок, не відмовляв ніколи в допомозі. В принципі він навіть вдома на мене чи донечок голосу жодного разу не підняв. Напередодні чоловіку повідомили, що мають оголосити список тих, хто переходить до іншої роти, яку зрештою відправлять на полігон, а потім на передову.

7 серпня, пригадує дружина, вони з чоловіком поспілкувались, домовились, що йому потрібно докупити із амуніції.

- Це були шолом та військова аптечка. Після того ми ще кілька разів списувались, вирішували питання, як і коли йому то передати. Пройшов деякий час, і Максим написав мені ім'я та прізвище хлопця, з яким знаходився на посту. Я відповіла, що гаразд, хоча раніше він ніколи не повідомляв, з ким перебуває. Для чого він так вчинив — досі загадка.

Було близько 11 години дня. Потім на дзвінки та смс чоловік не відповідав вже. О 14−00 мені зателефонувала психолог військової частини і повідомила, що Максим покінчив життя самогубством, вистреливши собі в лоб. Я відразу ж виїхала на місце. Там зі мною спілкувалась та сама психологиня і хтось з військових, звання якого не пам’ятаю. Спочатку мені сказали, що Максим не вийшов на зв'язок зі свого посту, де знаходився на службі, й тому туди виїхала оперативна група. Тоді додали, що чули постріли й тому кинулись до нього. Час, коли саме знайшли тіло мого чоловіка, теж був різним в кожній версії.

Читайте також: «Йому погрожували»: родина загиблого бійця проводить власне розслідування, бо не вірить у його самогубство

Наступного дня я поїхала до моргу. Але на впізнання мене не пустили. Довелось викликати поліцію та адвокатів. Останнього таки провели у всередину на процедуру розтину. Він, побачивши поранення Максима, відразу сказав нам, що сам собі не міг мій коханий нанести такі травми. Мовляв, це вбивство.

Коли вже я побачила чоловіка, то було видно, що вхід від кулі у нього знаходиться на потилиці, а вихід спереду. Голова зашита. Й дуже вирізані нігті під саме м’ясо, Максим за своїми руками слідкував, він завжди був охайний. Все тіло мені не дозволили оглянути, медик просто вивів.

Його ланцюжок з хрестиком був трохи надірваний, де карабін. Зник годинник Максима, який мені після скандалу віддали лише через два дні. Бронежилету на чоловіку чомусь теж не було.

Коли ми потрапили до слідчої, вона не хотіли надавати адвокату документи для ознайомлення. Єдине, що у нас вийшло — вмовити показати нам фото з місця трагедії. Я звернула увагу, що Максим знаходився в окопі в сидячому положенні, опираючись на стіну. З лівої сторони теж була стіна окопу. Автомат лежав спереду на лівій нозі та руці.

На світлинах видно, що на потилиці кругла дірка, маленький синець. Спереду все розірвано аж до очей. Також на місці трагедії не було жодної краплі крові.

Здивувало ще те, що у військовій частині весь час наголошували, що потрібно чимшвидше поховати мого чоловіка. Вони дуже швидко купили всі ритуальні атрибути. Поховали ми Максима 10 серпня. На жаль, без військових почестей, тому що у частині так наполегливо рекомендували. Від них приїхали на прощання лише два солдати і замполіт, пояснивши, що Максим самогубець, хоча я переконувала, що на фото видно, що постріл був саме ззаду, а не в лоб. І від цього мені надзвичайно боляче!

«Справу щодо загибелі мого чоловіка хочуть закрити за фактом самогубства. Але це не так. З лютого в частині це вже третій такий випадок»

За словами Альони, наразі ходять розмови, що її чоловік міг злякатись відправки на передову. Та вона наполягає — це не так.

- Він вже там був. Із 2014 року коханий півтора роки був на фронті. Й тепер на службу за контрактом пішов сам, бо хотів бути корисним державі. Максим не боявся цього, і вмирати він точно не хотів. Це скажуть всі, хто його знав. Але, на жаль, в нашому місті правди добитись важко, бо правлять кошти.

І я знаю, що справу щодо загибелі мого чоловіка хочуть закрити за фактом самогубства. Але це не так. З лютого це вже третій такий випадок. Ба більше, навіть у реєстрі досудових розслідувань за 7 серпня вже було вказано про суїцид, хоча розтин робили лише наступного дня і за його результатами могли бути інші висновки.

Читайте також: ДБР розслідує дивне самогубство начальника прикордонної застави на українсько-білоруському кордоні

Мене на допити не викликають, не визнали потерпілою. Тому ми з адвокатом готові боротись за справедливість і якщо на те піде, переживемо ще одну ексгумацію. Я не хочу, щоб я та діти жили з тим клеймом, що їхній тато вчинив суїцид.

За фактом смерті Максима Косонога у військовій частині № 3024 у Національній поліції відкрили провадження за ст. 115 ч. 1 Кримінального кодексу України — «Умисне вбивство» з поміткою «Самогубство». Обставини та подробиці смерті військового з'ясовуватиме слідство.

Раніше «ФАКТИ» писали, що дружина загиблого бійця отримала «похоронку», де чоловіка вважають самогубцем, а у нього два ножових поранення збоку, третє — у серце.

На фото в заголовку Максим Косоног із дочками

Фото надала Альона Косоног

2261

Читайте нас у Facebook