Під час подолання чергового відрізка шляху через, здавалося, нескінченні простори пустелі, один мандрівник у невеликій оазі зустрів ченця, який присвятив своє життя молитвам на самоті. Мандрівник запитав ченця:

- Ось скажи мені, будь ласка, чого тебе може навчити життя у постійній мовчанці?

Монах, який набирав у цей момент воду зі старої глибокої криниці, виритої біля підніжжя величезного дерева, запропонував незнайомцю:

- Подивися на дно цієї криниці. Що ти там бачиш?

Чоловік заглянув у колодязь.

- Нічого не бачу, — відповів він.

Якийсь час чернець стояв нерухомо, а потім знову звернувся до гостя:

- Подивися тепер. Що ти бачиш у колодязі?

Чоловік знову зазирнув униз і сказав:

- Зараз я чітко бачу себе, своє відображення у воді.

Монах пояснив:

- Коли я опустив туди відро, вода вкрилася дрібними брижами. А тепер вода заспокоїлася та стала дзеркально гладкою. Так ось, щоб ти знав, подібний результат дає мовчання. І тоді людині стає значно легше розглянути саму себе…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.