«Ти назавжди залишишся для мене щирим»: під час звільнення Роботиного загинув 23-річний воїн

У селі Зірне на Рівненщині проводжали в останній земний шлях Івана Удодіка 2000 року народження, в якого криваві московські окупанти забрали життя. Солдат, бойовий медик розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади, загинув 18 вересня у бою за Україну поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Захисник вступив до лав Збройних Сил України з перших днів повномасштабного вторгнення, повідомляє Березнівська міська рада.

У мирному житті Іван був надзвичайно вихованою, відповідальною, стриманою, життєрадісною молодою людиною. У ньому гармонійно поєднувалися мужність і чуйність, серйозність і дуже тонке почуття гумору. Здобував базову середню освіту у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2006 по 2015 рік. З дитинства Іван мав хист до малювання, пізніше захоплювався комп'ютерним дизайном.

«Ти назавжди залишишся для мене щирим, добрим, привітним учнем із творчою душею художника. У 2015 році продовжив навчання у Березнівському лісотехнічному коледжі, який закінчив у 2019 році за спеціальністю „Садово-паркове господарство“ і здобув кваліфікацію техніка садово-паркового господарства. Він був працьовитим, добродушним, уважним до молодшої сестри і батьків», — пригадала воїна перша вчителька.

Рідні, друзі, священнослужителі та односельчани прийшли до батьківської оселі Івана щоб висловити безмежну вдячність захиснику, який віддав своє життя за Україну. Під звуки оркестру, у супроводі почесної варти та колони прапороносців живим коридором проводили Героя від рідної домівки дорогою, встеленою квітами до місцевого Свято-Пантелеймонівського храму, де відбулася заупокійна служба. Поховали захисника на сільському кладовищі зі всіма військовими почестями. Біля могили відважного воїна пролунали залпи військового салюту на честь земляка. У Івана залишились батьки та сестра.

Раніше «ФАКТИ» писали про жінку, яка вижила під час ракетного удару по Вінниці, і втратила на війні чоловіка: «росія принесла нашій родині дуже багато горя».

584

Читайте нас у Facebook