Підстави «не зійшлись характерами» сьогодні не діють: адвокатка про основні причини фіктивних розлучень

Фіктивні розлучення — негативне явище в суспільстві, яке стрімко поширюється з різних причин. Хтось намагається уникнути мобілізації, а інші — боргів. Та порушення закону завжди має свої наслідки.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» адвокатка із 24-річним стажем Наталія Горбаль пояснила, що слід знати українцям про фіктивні розлучення і чому люди йдуть на такі рішення. До речі, нещодавно «ФАКТИ» писали, що Вища кваліфікаційна комісія суддів розглядала кейс голови Госпсуду Києва Босого, який фіктивно розлучився з дружиною, щоб приховати статки.

— Чи був у вашій практиці досвід, коли зверталися пари, що хотіли фіктивно розлучитися, та як ви на це реагували?

- Зазвичай, ніхто і ніколи не говорить про те, що хоче фіктивно розлучитися. Але за певними ознаками досвідчений спеціаліст зможе це розпізнати. Тому якщо я бачу щось схоже на «фіктивність», то просто не беру це в роботу.

— Яка основна причина фіктивних розлучень? Чому люди приймають таке рішення?

- Ще до війни люди розлучалися фіктивно, коли хотіли уникнути боргових зобов’язань. Зазвичай, таке фіктивне розлучення провадилось одночасно з укладенням шлюбного договору або договору про розподіл майна, за яким, зазвичай, все ліквідне майно передавалось в приватну власність тому з подружжя, хто не мав боргів. Розрахунок був на те, що кредитори не зможуть нічого отримати, адже, як-то кажуть, пара «підстрахувалася». Та за останньою судовою практикою, навіть після розлучення той з подружжя, хто не брав участі у формуванні боргу, є та залишається солідарним боржником, але якщо інше не передбачено домовленостями між ними у відповідних договорах.

За законодавством визнати те, що розлучення було фіктивним, можна лише у випадку, якщо воно проводиться в органах ДРАЦСу. Якщо все відбувається у судовому порядку, то довести фіктивність майже неможливо, адже у матеріалах справи на цей випадок, як правило, є всі необхідні заяви від обох сторін.

З початком війни побільшало випадків, коли пара, в якої є діти, можуть «фіктивно» розлучитися з метою уникнення мобілізації. Одночасно з вимогою про розлучення додається вимога про встановлення місця проживання дітей з батьком та встановлення юридичного факту того, що батько одноосібно утримує дітей. Довести, що таке розлучення через судову процедуру є фіктивним, вкрай важко, адже для цього необхідно зібрати докази фіктивності, а це доволі складно. Крім цього, Верховний Суд вказав, що аналіз статті 108 СК України дає підстави для висновку, що розірвання шлюбу фіктивним можливе лише у випадку, коли шлюб було розірвано органом реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей.

— Коли можна зрозуміти, що пара розлучається фіктивно? Які ознаки видають?

- Як правило, пара продовжує жити своїм звичайним життям та мотивує це тим, що хтось комусь у чомусь допомагає. Під час війни це, напевно, важко заперечувати. Разом з тим, «допомога» у чомусь і «ведення спільного господарства» або «спільного побуту» (це ознаки саме того, що сім’я як така не припиняла свого існування) точно мають різне підґрунтя. Тому слід звертати увагу саме на нюанси і деталі. Також якщо є наявними ознаки того, що подружні відносини де-факто не припинялися навіть і тоді, коли під час війни, пара живе на відстані, це цілком може свідчити про «фіктивність».

— Яке покарання може отримати пара, що фіктивно розлучається?

— Покарання як такого немає. Але якщо все ж таки позовні вимоги (щодо визнання розлучення фіктивним) будуть визнані судом обґрунтованими та доведеними, суд постановляє рішення про визнання розірвання шлюбу фіктивним і одночасно про анулювання актового запису державного органу реєстрації актів цивільного стану. Таке рішення суду є правовою підставою для анулювання актового запису про розірвання шлюбу та свідоцтва про розірвання шлюбу.

— Якщо суд запідозрив, що розлучення фіктивне, але насправді є вагомі підстави, як довести, що рішення пари правдиве?

- Все залежить від того, якими доказами позивач або заявники (якщо розлучення за спільною заявою подружжя) обґрунтовує свою вимогу розірвати шлюб. Формально суд не може сказати, що це фіктивне розлучення. Втім якщо не будуть надані неспростовні докази того, що подружні відносини як такі припинилися і в кожного вже дійсно своє власне життя, яке не пов’язано жодним чином з сім’єю, то суд має право відмовитися від задоволення позову про розірвання шлюбу. І сьогодні вже точно не беруться до уваги такі підстави, як «не зійшлись характерами».

Нагадаємо про новації щодо поділу майна при розлученні.

520

Читайте нас у Facebook