«Діана писала, що хоче виїхати, але так і не зробила цього»: історії двох родин, яких в Запоріжжі вбила російська ракета
В ніч проти 18 жовтня російські окупанти випустили відразу 6 ракет типу С-300 по Запоріжжю. Одна з них влучила у п'ятиповерхівку в центрі міста. Ворог завдав цинічного удару, коли мешканці міста спали. Загинули 5 мирних мешканців. Серед них молоде подружжя — 23-річний Данило Коваленко та 20-річна Діана Гайдукова. У момент удару хлопець знаходився в напівпроході та вибухом його викинуло у коридор, Діана була з ним, її накрило перекриттям. Тіло Данила рятувальники знайшли відразу, а Діану шукали кілька годин. Тому весь час у рідних жевріла надія… Проте, на жаль… Уже минуло сорок днів від трагедії, але рідні та близькі досі не можуть оговтатись від важкої втрати.
— Ми не були як рідні, але були достатньо зближені: серед моїх інших двоюрідних та троюрідних сестер Діана була мені найближча, ми завжди тримали контакт. В основному спілкувалась з Діаною я, мама зараз просто в шоці, адже це її племінниця. Ми могли не спілкуватись тижнями, а потім за пару вечорів виговорити всі новини, — розповіла «ФАКТАМ» сестра загиблої Анастасія. — Батьки Діани розлучені. Тато її в Запоріжжі, мама, чесно кажучи, не знаю, де наразі мешкає. Дівчина виросла у селі Кушугум, поруч із Запоріжжям. Вона до останнього свого дня навчалась у політехнічному університеті. Останнім часом дуже сильно захопилась малюванням, аби мати можливість займатись цією справою, придбала планшет. Діана працювала в кафе «Пюре кондитерська». Вона завжди усміхалась, любила фотографуватись.
— Як саме вона познайомилась з майбутнім чоловіком?
— Точно не пам’ятаю, вони почали прогулюватися разом, і в них швидко виникла іскра. Вони дуже любили одне одного. Данило любив грати на гітарі, викладав у соцмережі багато треків, які сам записував під псевдонімом «Талон».
Коли був черговий обстріл Запоріжжя, Діана й Даня побігли в бомбосховище. Діана розказувала, що коханий зробив їй пропозицію, відчувши, що смерть може настигнути їх в будь-який момент в такі часи. Й Діана погодилася, прямо там, адже вони обоє любили один одного та, усвідомлюючи, що життя може обірватись будь-якої миті, хотіли жити разом і радіти життю разом. Так і було.
Вони любили прогулянки, могли пішки пройтись від будинку аж до порту. Весілля пара не святкувала. Після освідчення вони 16 листопада пішли в ДРАЦС та розписалися, після того просто посиділи у кафе. Мало хто знав про те що, вони запланували розписатись. Після церемонії Діана виставила це у фейсбуці, й так ми дізналися. Вони дуже хотіли жити щасливо і яскраво. І так вони й жили до останнього. Діана зі своїм чоловіком та його батьками у квартирі на четвертому поверсі, в яку прилетіла ракета. З міста вони не виїжджали як біженці, хіба що їздили в подорожі короткотривалі по Україні. Діана писала минулого року, що задумується про те, аби виїхати, але вони так і не зробили цього.
— Що вам відомо про обставини трагедії? Як дізнались, що сестру та її чоловіка вбила ракета?
— Я вибухів не чула, переїхала далеко від Запорізької області. Однак вночі, коли прочитала про ракетний удар в центрі, в голові замайоріла думка: «Там же Діана з родиною живе. На вулиці Базарній!» Я почала писати їй, Дані. Від обох не отримала відповідь. А потім з'явилось фото будинку, і я впевнилась, що то їхній дім. Телефонувала ще, але знову було марно — переадресація. Надія ще жевріла. Можливо, вони десь в укритті. Бо вони часто це робили. Не знаю, що сталося тієї ночі. Вранці я дзвонила в поліцію, рятувальникам, хотіла хоча б щось дізнатись про рідних. Так дізналася, що Діану ще не знайшли. А Даня загинув, його намагався реанімувати тато — не зміг. Батько та мама Дані вижили, отримали травми. Кота дістали живим в шоковому стані. Двоє інших їхніх котиків загинули. Потім знайшли Діану під завалами. На місці постійно був її батько. Ми вірили у диво… Не судилося. Загинуло двоє людей, двоє дітей, друзів, колег, для когось брат та сестра. Померло молоде подружжя в один день, наче у казці, але не про добро… Поховали пару разом на місцевому кладовищі. Їхні батьки, які втратили дім, живуть у родичів.
В один день із молодим подружжя ховали і їхніх сусідів — родину Клименків. Олександр працював арбітражним керуючим, Лілія — лікаркою-терапевтом у лікарні. Після початку повномасштабної війни жінка перейшла до територіального центру комплектування, працювала у медкомісії.
Їх змогли знайти лише через 20 годин після ракетного удару. Квартиру розтрощило вщент, а від кімнати, де спало подружжя, залишився один поріг…
Раніше «ФАКТИ» розповідали подробиці трагедії у Кривому Розі, де російська ракета вбила подружжя педагогів.
1920
Читайте нас у Facebook
