«Хрещення гралкою» від влади: експерт пояснив, чому лудоманія стає надпроблемою українського суспільства
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) оприлюднила інформацію, що на початок 2024 року до Реєстру лудоманів, тобто до переліку осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх, включено 3700 осіб. Тобто ігроманія, або лудоманія (надмірне захоплення азартними іграми тощо) стає надпроблемою українського суспільства, особливо під час війни. Про це пише адвокат Олександр Чебаненко.
«Згідно з оцінкою Opendatabot, 99% осіб зареєстровані в Реєстрі лудоманів за їхнім власним рішенням, за рішенням Комісії (другий законний варіант обмеження) — 1%, тоді як за рішенням суду (варіант номер три, який, як і другий, переважно, використовують державні служби) взагалі нуль», — написав експерт.
За його словами, тільки за минулий рік обороти гральної індустрії в Україні склали близько 207 млрд гривень.
«Світова практика свідчить про те, що основні обороти в гральному бізнесі відбуваються завдяки саме постійним гравцям. Так, постійний гравець — не обов`язково лудоман, але зв`язок є очевидним. В кожній країні відсоток лудоманів різний, тим не менш можна впевнено сказати, що цифри з Реєстру і близько не відображають реальної картини щодо загальної кількості громадян з ігровою залежністю в Україні», — пояснив Чебаненко
Він нагадав, що приклад Грузії, де доля лудоманів становить десь 20% від усього дорослого населення, українська влада «продавала» як успішний на початку легалізації грального бізнесу в Україні.
Експерт виділив етапи становлення «гралки» в Україні. За його словами, цього року їх аж три!
«15 років тому тодішні владоможці (деякі мають відношення до влади й тепер) гучно заборонили гральний бізнес в нашій країні.
10 років тому сталася не менш знаменна для грального бізнесу подія. Тоді міністр внутрішніх справ публічно заявив про «стоп-кришетерапію» ігрових лотерейних закладів та інтернет-клубів, під чиїми вивісками, за його словами, ховалися гральні автомати і казино, та закликав легалізувати азартну індустрію, яка, де, по факту, цвіте і процвітає. Крім того, він тоді запевнив, що «протягом найближчих днів» МВС закриє усі гральні заклади в країні до врегулювання азартних ігор шляхом легалізації.
А близько 5 років тому вже нова влада оголосила про свої плани з «легалізації» грального бізнесу. Заявивши, що саме гральний бізнес стане ледь не локомотивом вітчизняної економіки", — нагадав Чебаненко.
Привертає увагу той факт, наголошує експерт, що вказані вище річниці дивним чином збігаються з виборчими циклами.
«А значить, чи виправданим є припущення, що кожна нова владна команда, оголошуючи, що завзято береться за врегулювання грального бізнесу, насправді тим чи іншим чином намагалася використати його в своїх інтересах? Тобто, кожна влада у нас, принаймні останні десятиліття, проходила „хрещення гралкою“? І чи не проходимо разом із владою це „хрещення“ всі ми?» — задає він питання.
Раніше про безконтрольний ринок онлайн-казіно і епідемію ігроманії в українському суспільстві та, особливо, в ЗСУ написав солдат-аеророзвідник 59-ї бригади Павло Петриченко.
Він впевнений, що «епідемію» породила реклама та легалізація азартних ігор, а також наголосив, що в Україні потрібно почати контролювати гравців. Зареєстрована ним 29 березня петіція на сайті електронних петіцій президента всього за декілька годин зібрала 25 тисяч голосів, необхідних для її розгляду. Уряду запропонували посилити контроль за казино та запровадити обмеження для військовослужбовців.
Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні вже відреагував на ініціативу військовослужбовця. Зокрема, він дав тиждень профільним службам та міністерствам на розробку необхідного рішення.
Нагадаємо, 28 березня в мережі заговорили про важливу проблему в українському війську — епідемію лудоманії серед бійців ЗСУ. Як стверджував нардеп Гончаренко, від казино та ставок залежні 9 з 10 військових. Вони програють всю зарплату та ще й на додачу беруть кредити.
За даними НБУ, у 2023 році українці щодня програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн або понад 12 млрд грн на місяць. Відповідно, програно близько 144 млрд грн за рік. При цьому у 2023 році гральний бізнес сплатив 10,4 млрд грн податків, а за перші два місяці 2024 року — 2,2 млрд грн.
На думку ветерана війни Юрія Гудименка, військові з великими боргами є найкращими об’єктами для вербування ворогом.
Фото: pixabay.com/
404Читайте нас у Facebook
